Приїхав на побачення, коли обраниця лежала у труні

Публікації

Миготіння міських вулиць змінилося спокоєм заміського пейзажу. Дорогою додому Віка мовчала, відвернувшись до вікна. Таксист теж не починав розмови: чи втомився, чи розумів настрій пасажирки. Машину попросила зупинити біля сільської церкви, звідти додому залишалося якихось тридцять метрів.
Але поріг власної домівки Віка Невідомська так і не переступила, пішла в іншому напрямку, з якого не повертаються. По собі залишила багато болю, сліз, неотриманих відповідей на непоставлені питання. У пам’яті рідних та друзів залишилася позитивною, життєрадісною людиною, тому близькі не погоджуються з офіційною версією – самогубство. Впевнені, що дівчині допомогли піти з життя, і знаходять чимало доказів цього.
Красива блондинка на фото буквально заполонила його думки. Як годиться чоловікові, Богдан зробив перший крок до знайомства. Але спілкування з Вікою залишалося в межах сторінки «В контакті». Вона відмовляла кавалеру в побаченні, мотивуючи тим, що має міцні стосунки та не хоче їх псувати випадковими зустрічами. Богдан все ж сподівався: можливо, колись красуня змінить думку, і продовжував писати їй повідомлення, іноді телефонував. Тому й знав: вечір понеділка Віка провела вдома, писала курсову, потім додавала нові фото у соцмережу, збиралася на день народження – звичайні справи звичайної дівчини.
А через кілька днів Богдан таки зустрівся з чарівною юнкою, приїхав у її село, прийшов до її дому. Тільки був не єдиним гостем, і господиня йому не посміхнулася, бо лежала у труні. Про смерть Віки Богдан дізнався з Інтернету. Не повірив, зателефонував і перепитав: страшна інформація підтвердилася. Але надана правоохоронцями версія про самогубство через нещасне кохання здавалася навмисно вигаданою. «Міліція не хоче шукати справжнього вбивцю», - вирішив юнак і взявся проводити власне розслідування. Поділитися результатами погодився з газетою, щоправда, за умови збереження його анонімності.
Найближчий, найкращий друг Віки розповів Богдану, що був, м’яко кажучи, здивований, коли дізнався про смерть подруги через невзаємність у стосунках. Знав: хлопець, якого дуже кохала й зустрічалася три роки, покинув її влітку. Цю втрату дівчина пережила спокійно, тому не могла вкоротити собі віку через стосунки, які тривали трохи більше місяця, переконаний юнак. І обурюється: «винуватець» трагедії, володар нових Вікиних почуттів, не прийшов попрощатися з коханою, провести її в останню дорогу, обмежився статусом «В контакті»: «Дурачька зачем ти так, он любиль тебя».
Навіщо Віка придбала дві каблучки напередодні Дня святого Валентина, чому перед смертю одягла на палець обидві, для чого надіслала коханому СМС, яким попередила, що збирається звести рахунки з життям? Можливо, сподівалася, що він зупинить? Але дівчина одразу вимкнула телефон. Дуже налякані друзі телефонували їй, тільки у відповідь чули: «Абонент знаходиться поза зоною досяжності». Вона вирішила не обтяжувати себе додатковими поясненнями і втілила свій намір без зайвих комусь коментарів, через що після її смерті залишилися жити кілька версій, якими намагаються пояснити її вчинок.
Версія перша, кримінальна. Її вбили, вважають рідні, оглянувши численні синці на тілі дівчини. Кажуть, що дуже коротку мотузку зав’язали особливим, «морським», вузлом, а капюшон надягли їй на голову поверх петлі. Речі, що їх мала при собі, не забрали.
Версія друга, офіційна. Правоохоронці порушили кримінальну справу за статтею 115, частина 1 Кримінального Кодексу України «Умисне вбивство». Триватиме провадження чи ні, покажуть результати слідства.
Версія третя, містична. Якийсь час назад Вікина мама мала конфлікт із сусідкою. Остання через це була звільнена з роботи, тоді ж поклялася помститися за допомогою магічних ритуалів. І кривдниця незабаром померла. Біля труни матері Віка почула, як сусідка, схилившись над покійною, промовила: «Я ж казала тобі, що добра не буде». У той момент дівчина пообіцяла собі, що за смерть матері мусить покарати злу жінку. І теж по допомогу звернулася до магії. Один з її знайомих згадує, як одного разу Віка попросила його, щоб підвіз. В машину сіла, тримаючи в руках банку з рідиною, схожою на кров, та шматок траурної стрічки. Коли на покинутому подвір’ї дівчина стала виводити пентаграми, знайомий не витримав: «Назад сама доберешся», - кинув Віці, вмикаючи двигун власного авто.
А потім Віки не стало. Наступного дня минув рівно рік, як померла її мама…
Усі причини смерті перерахував Богдан. Він заповзято знаходив нових свідків, спілкувався з друзями Віки, допитувався, шукав, телефонував, зустрічався з людьми, які, на його думку, володіють інформацією, що могла б пояснити самогубство дівчини. Він із такою впертістю дошукував нові факти, з такою постійністю, навіть серед ночі, телефонував журналісту, аби поділитися свіжими новинами, що мимоволі викликав підозру на себе. Може, Віка не сама пішла з життя? Може, й справді це зробив розлючений відмовою у взаємності, але палко закоханий у красуню вбивця?
Надія Валішевська, м.Володимир-Волинський

Розділ новин: 

Коментарі