Похід за депутатським мандатом показав, що Андрій Оніщук перебуває поза рейтингом осіб, які можуть керувати районом

Публікації

Закінчилася передвиборна агітація, пройшли й вибори до Верховної Ради… Волевиявлення народу стало очевидним. Протягом передвиборної гонки на сторінках нашої газети не було жодного матеріалу про одного з кандидатів у народні депутати – голову Володимир-Волинської районної ради Андрія Оніщука. Цю прогалину заповнює публікація одного з журналістів району. Читаємо…
Несподіванкою стало те, що на цих виборах очільник району, який мав би користуватися пошаною та авторитетом серед виборців району, не посів ні першого, ні навіть другого місця у виборчій таблиці.
Великий похід у районну політику Андрій Оніщук розпочав з головування у Володимир-Волинській районній раді у 2006-2010 роках. БЮТ тоді був на піку популярності, а його найближчий соратник по партійній лінії та кум у мирському житті Віктор Олійник ще й став народним депутатом. Чи використав сповна шанс розбудувати добрими справами район Андрій Оніщук? Швидше, ні.
Уся його каденція на посаді голови райради звелася до постійних чвар з тодішнім головою РДА Юрієм Михальцем. Під кінець дійшло до того, що Оніщук навіть не заходив до кабінету голови РДА. Тож залишається тільки гадати, як жив район у ті роки.
Після місцевих виборів 2010 року депутати більше не захотіли бачити Андрія Оніщука на посаді голови району. І лише Революція гідності та кадрові зміни, що сталися після неї, надали Андрію Оніщуку другий шанс покерувати районом. Але і тут не все було гладко. Більшість голосів для того, щоб очолити район, по команді авторитетного чоловіка Оніщук отримав від депутатів Партії регіонів, а потім ще зо два місяці відстоював своє право у судах.
Але що там робота у якомусь районі. Спав і бачив столицю в золотих куполах. Але похід за депутатським мандатом показав, що Андрій Оніщук перебуває поза рейтингом осіб, які можуть керувати районом і які є авторитетними та роблять конкретні справи.
Що ж, поглянемо на конкретні справи голови райради.
Згідно із законом «Про місцеве самоврядування», голова районної ради скликає сесії. Таких сесій під його головуванням відбулося чотири. І пройшли вони так, як проходили за старим сценарієм тоді, коли райраду очолював представник нікчемної політичної партії.
За неперевіреною інформацією працівників районної ради, з другим пришестям Андрія Юрійовича в установу повернулися чвари, плітки та гоніння на «відьом», і це при восьми працюючих. А все через непродуману кадрову політику. Вже будучи на посаді голови райради, Андрій Оніщук встиг прокрутити цілу історію з призначенням голови РДА Володимира Савчука. Громадські активісти були категорично проти його призначення, оскільки за Савчуком тягнеться цілий шлейф майнових оборудок, через які постраждали десятки акціонерів ВАТ «Родючість». На захист простих людей Оніщук не став. Водночас він твердо переконував громадськість, що Савчук є членом «Батьківщини» та брав активну участь у Революції гідності. Хоча ні на Майдані в Києві, ні на Майдані у Володимирі-Волинському в поле зору він не потрапляв. Не було й на міській партійній конференції БЮТу обговорення кандидатури Савчука на цю посаду. В той день обговорювали іншу людину. Цинічно плюнувши на думку громади, Савчука таки призначили головою Володимир-Волинської РДА. Сюрпризом для всіх стало одкровення Володимира Савчука в одній з місцевих газет, де він заявив, що не є членом партії «Батьківщина», а лише її прихильником… Виходить, що Андрій Оніщук знехтував навіть думкою своїх однопартійців.
Та все ж справедливість є. Під тиском громади Президент звільнив Володимира Савчука із займаної посади. «Доробок» Савчука дійсно великий. За час керування районом він встиг вляпатися у кримінальне провадження, затіяв судовий процес проти газети, а також образив акціонерів керованого ним у минулому підприємства ВАТ «Родючість».
Але «найкращу» характеристику його роботі дали депутати районної ради, що підписалися під листом до Президента Петра Порошенка з проханням звільнити Володимира Савчука як людину, що не виправдала покладених на неї обов’язків і скомпрометувала себе як державний службовець.
Чи лягає відповідальність за такі дії Савчука і на голову районної ради як на того, хто рекомендував його на посаду керівника району? Певно, що так.
Але, схоже, брати на себе будь-яку відповідальність голова районної ради не має бажання, бо як інакше пояснити той факт, що він самоусунувся від конфлікту, який виник між громадою та головою РДА, коли останній з незрозумілих причин хотів відмінити традиційний фестиваль-реквієм «Коровай-сузір’я». Андрій Оніщук як представник громади району палець об палець не стукнув, щоб його підготувати, а зайняв позицію пасивного спостерігача. Мабуть, і в інших ситуаціях, що вимагають втручання та прийняття рішень, він теж поводиться так само.
Зважаючи на усі ці події та вчинки, Володимир-Волинська рада ВО «Майдан» виключила Андрія Оніщука зі свого складу.
Брехня їде на брехні і брехнею поганяє – ось слова, які найкраще характеризують рівень політики таких керівників. Головне у цей вирішальний для країни час – не бути тим, ким Оніщук є, бо поки що він – «амбітний ніхто». І те, що це справді так, показали парламентські вибори, на яких у Володимир-Волинському районі Андрій Оніщук набрав навіть менше голосів виборців району, ніж його політична сила. То чи має він нині право з таким мізерним результатом обіймати одну з ключових посад у керівництві районом, потрібно серйозно задуматися народним обранцям районного «парламенту».
І останнє… Андрію Юрійовичу, киньте брудну справу плетіння інтриг і зведення рахунків. Час таких «політиків», що пишуть пасквілі на своїх наставників і колишніх друзів, колег, закінчився. Змініть свої методи або звільніть місце для більш достойних людей. Тільки перед цим не забудьте запросити на свій звіт як голови ради і повідомити про виконану роботу. А судячи по збільшеній Вам посеред року зарплаті, Ви мали плідно потрудитися.
Оксана Ковтун

Розділ новин: 

Коментарі