У всі часи ця категорія людей, вміннями яких наповнюється бюджет, ніколи суттєво не підтримувалася владою і завжди протиставлялася пересічним громадянам.
Четвертий місяць в Україні офіційно визнано наявність загального захворювання, викликаного вірусом CОVID-19 і оголошено карантин як систему обмежувальних профілактичних заходів. З огляду на статистику інфікування і летальних випадків, то є очевидним, що світ переживає легкий спад в поширенні хвороби, а Україна взяла серйозний старт в збільшенні кількості захворювань. Окрім непоправної шкоди здоров’ю людей, вірус паралізував господарську і підприємницьку діяльність в усіх країнах. Підприємцям і підприємствам удвічі важче в нинішніх умовах: окрім турботи про власне здоров’я, здоров’я родини, підприємці повинні дбати про власний бізнес, який не тільки наповнює бюджет, але і частково забезпечує доходами працівників, що працевлаштовані у підприємців. Щоб мати уяву про те, як насправді живеться підприємцям на Волині, чим для них є пандемія і карантин, ми зустрілися з головою Володимир-Волинської спілки промисловців і підприємців Наталією Любімцевою.
- Турбот хватає сьогодні усім. Чим переймається поважна громадська інституція у нашому місті?
- В спілці перебуває більше сорока членів і чимало є підприємців, які в ній знаходяться як асоційовані члени, тобто з дорадчим голосом. Цими днями кількість людей, які пов`язані з нашою громадською організацією, істотно збільшилася. Спілці доводилося брати безпосередню участь в організації відновлення роботи ринків і окремих від ринку бізнесів. Спілка відіграла узагальнюючу і консолідуючу роль в цих процесах. Ми писали звернення до влади усіх рівнів, проводили зустрічі і консультації.
А в звичайному режимі - обмінюємося інформацією, реально приймаємо рішення про надання допомоги підприємцям, що її потребують у відновленні роботи в умовах пандемії, допомагаємо з поданням документів на відшкодування втрат від вимушеного безробіття. Особливим акцентом в діяльності Спілки є певна робота в групах соціальних мереж, в дистанційному спілкуванні з підприємницькими колами з обговорення застосування на практиці нових законодавчих і локальних юридичних актів.
Не можу не зауважити, що влада, особливо центральна, в такій ситуації як карантин в основному займається гаслами і звітами, які не підкріплені реальними діями. У нас, підприємців, є чимало питань, на які від влади не можемо добитися відповідей. Наприклад:
- Чому законодавець не встановив допомогу на дітей підприємцям 1-2 груп до 16-річного віку від вимушеного безробіття, а тільки до 10 років?Адже до цього віку діти не можуть заробити на своє прожиття.
- Чому для оформлення документів на виплату компенсацій від безробіття фактично в червні дали термін два дні?
- Чому багато підприємців, які мають оренду в приватних орендодавців, не отримали послаблення в сплаті оренди чи звільнення?
- Чому за виконання норм порядку і дотримання карантину відповідальність поклали тільки на суб’єктів підприємництва, а не на самих громадян?
Та й багато інших поточних проблем доводиться вирішувати підприємцям: пошук кадрів, поновлення ліцензій, організація дистанційних робочих місць.
- У деяких містах працюють зорганізовані владою бізнес-центри. Є такий і у нашому місті. Чи співпрацює Спілка з бізнес-центром?
- Створення такого центру - дуже хороша і практична ідея для багатьох підприємців, які не можуть собі дозволити юридичного супроводу чи іноді не знають як правильно налагодити документооблік. Отут і стає у нагоді спеціаліст бізнес-центру. Правда, дуже шкода, що дуже часто змінюються у бізнес-центрі спеціалісти. Хоча з кожним новим ми стараємося налагодити партнерські стосунки з користю для підприємців.
Ось зараз на часі дуже цікаве анкетування проводилося бізнес-центром серед жінок-підприємниць для участі у конкурсі міжнародної технічної допомоги «Партнерство для розвитку міст». Можливо, хтось і потрапить в число тих, кому для розвитку бізнесу нададуть певну допомогу.
Незабаром буде свято підприємця. Дуже хочеться в такий складний час відчути момент свята і трошки відійти від суцільного песимізму. Переконана, що разом нам вдасться гарно організувати це свято.
- Так, ви назвали суцільним песимізмом нинішній час пандемії. Як ця біда вплинула на підприємництво?
- Пандемія є випробовуванням для нинішнього покоління. До цього не був готовий ніхто. І відповідно, тут не про вплив потрібно говорити, а про глибоку кризу не тільки в підприємництві, а в розвитку суспільних відносин в цілому. Дуже багато зв’язків між країнами, бізнесами, постачальниками обірвалося, в кращому варіанті - поставлено на невизначену паузу. Адже в результаті пандемії і карантину у людей, які не дуже і раніше мали можливість створити якийсь запас фінансових ресурсів, кажучи по-простому – «немає що їсти». А якби ж то тільки їсти, а вода, газ, електроенергія, одяг, витрати на медицину? Тому і можна зрозуміти тих підприємців, яким приходиться вибирати між власною безпекою і тим, що потрібно заробити гроші на прожиття. У всі часи усілякі кризи, крім негативу, слугували і певним «чарівним пенделем» для багатьох сфер діяльності людини. Людині потрібно вийти з зони комфорту, зробити ревізію власного життя на правильність, виправданність усіх витрат і ефективність усіх старань на власну користь. Саме так оздоровлюється економіка, з’являютья нові бізнеси, що вибудовуються на нових технологіях і можливостях. Під час цієї пандемії суттєво скоротилося шкідливе виробництво у світі - фотознімки Землі, зроблені з космосу, показують, якою чистою і осяйною стала атмосфера - просто світиться без промислового забруднення. До позитивів, нехай умовних, але можна віднести об’єднання сімей - повернулися заробітчани з зарубіжжя, батьки стали ближчими до своїх дітей і їхніх проблем. Є надія, що за таких умов зросте народжуваність в нашій країні.
- Ваша думка про карантин. Позитивно чи негативно сприймаєте заходи, до яких зобов’язує влада?
Ефективність карантину та всіх протиепідемічних заходів показала нам на ситуація в Україні. З початку карантину ситуація була контрольована, були низькі показники інфікування українців, навіть при тому, що Україна не була готова до пандемії. І що маємо сьогодні? Люди, в зв’язку з економічними труднощами, почали тиснути на владу, а вона, у відповідь, послабила карантин - і результат не забарився - наша країна почала «брати» рекорди інфікування вірусом серед інших країн-лідерів.
Карантин - це єдиний правильний засіб на сьогодні в боротьбі з цією недугою, допоки не буде віднайдено вакцини або ж ліків. І кожен, не тільки підприємці, а усі громадяни, не повинні нехтувати кількома цілком доступними речами - пов`язками, дезінфекторами і соціальною дистанцією. Тому закликаю усіх повернутися до ретельного дотримання заходів безпеки.
Крім того, нам в умовах карантину потрібно вчитися працювати, відпочивати, одним словом - жити. Карантин в частині дотримання правил санітарії і гігієни має стати панацеєю від багатьох наших болячок. Подумайте - невже тільки вірус COVID 19 шкодить нашому здоров’ю, потрапляючи повітряно-крапельним шляхом, чи через немиті руки чи чхання і кашель хворих? Відповідь очевидна.
- Які шляхи виходу із такої кризи ви бачите для підприємців і бізнесу?
- Є всім знайоме слово «оптимізація». Без винятку, всім потрібно прорахувати окупність усіх своїх господарських операцій, зробити ревізію витрат і позбутися зайвого. Знову слід спробувати вивчити ринок потреб споживачів, попит, пропозицію. Маючи результати такого вивчення, можна і приймати якісь рішення по бізнесу або розвивати існуючий, модернізуючи його, або ж починати щось нове, і, звичайно, припиняти таку діяльність, яка немає економічного змісту. Зараз в режимі онлайн проводиться багато безкоштовних семінарів і тренінгів з ведення бізнесу в умовах карантину. Потрібно знайти час і взяти в них участь. Також наша Спілка не стає осторонь, якщо необхідна консультативна чи інша немайнова допомога підприємцям, то можна до нас звертатися за телефоном 093-698-28-74.
На завершення нашої зустрічі хочу побажати усім міцного здоров’я і мирного неба над головою.
Ми провели опитування серед підприємців Володимира-Волинського, звернувшись до них із двома запитаннями:
1.Чим для вас і вашого бізнесу став карантин і пандемія: стартом чогось нового у діяльності, рубіконом чи фінішем?
2.Чи погіршилась для вас особисто якість життя за час пандемії і карантину?
Тетяна Пагуба, підприємиця, власниця магазину «Скриня рукодільна» та ательє «Мережка»:
1. Навіть у найскладніших умовах виживає той, хто уміє «переключитися» і знаходить нові можливості для роботи. Будь-яку ситуацію потрібно сприймати як поштовх до дій. Звичайно, є певні труднощі, з якими зіткнулися усі, однак потрібно намагатися мислити позитивно. В умовах карантину мій бізнес виживає лише завдяки інтернету і роботі компаній доставки товарів. Все більше людей зараз здійснюють покупки, не виходячи з дому, це й допомагає тим, хто працює у сфері торгівлі триматися на плаву.
2. Чесно кажучи, моє особисте життя карантин не надто змінив. Хіба що з’явилося більше часу для спілкування з найріднішими людьми, для сімейного відпочинку. До того ж зараз я маю можливість частіше балувати своїх найдорожчих смачними кулінарними витворами, адже більше часу проводжу на кухні.
Віра Чайковська-Тарликова, підприємиця, керівниця ТзОВ виробничо-торгівельне підприємство «Фенікс»:
1. Карантин однозначно вплинув на мій бізнес. Закрилося два види моєї діяльності: це харчування дітей та база відпочинку «Фенікс». Зменшилися на 80% надходження. Також ми змушені були переглянути кадрову політику. П’ятеро осіб стали на облік у Центр зайнятості, решта працівників продовжують трудитися, але на 0,25 та на пів ставки. Добре, що держава допомагає та робить доплати до мінімального посадового окладу цим людям. Ще маємо агропідприємство. Воно працює. Збираємо полуницю та реалізовуємо її.
2. Якщо говорити про особисте життя, то воно не надто змінилося. Як працювали, так і працюємо, хіба що роботи стало більше, адже її потрібно все одно виконувати. Настрій – пригнічений. Радощів нема. Спілкуюся з працівниками і розумію, яка ситуація складається у кожного і як карантин впливає на них. Зустрічі з рідними у мене й раніше не носили масового характеру, та все ж намагаємося їх обмежувати, якісь святкування чи розваги скасувати чи перенести.
Валентина Кочмарик, очільниця агенції з працевлаштування за кордоном «Крок-Світ»:
1. Через запровадження карантину, агенція з працевлаштування за кордоном «Крок-Світ» впродовж двох місяців не працювала. Ми були зачинені. Але останні два місяці працюємо на повну силу, маємо багато клієнтів. Наші послуги користуються попитом і ми допомагаємо місцевим мешканцям знайти роботу за кордоном та оформити усі необхідні документи.
2. Особисто я не сприймаю цей карантин, як щось насправді “пандемічне”. Тому він не надто вплинув на моє повсякденне життя.
»:
1. У житті трапляються різні перепони на шляху до мети. Однією такою перешкодою стала епідеміологічна ситуація в нашій країні. Через карантинні заходи довелося, як кажуть, підтягнути пояс і працювати понад сили. Це є дійсно Рубікон для підприємців, який ми мусимо подолати, щоб досягти успіху.
2. На атмосферу в нашій сім’ї карантин не надто вплинув. Стосунки залишилися такими ж міцними, як і раніше. Єдине, від чого нам із сім’єю довелося відмовитися - від відпочинку цього року, бо існують певні обмеження із транспортом. Та й коштів наразі немає, все витрачено під час карантину, аби сім’я була забезпечена усім необхідним.
Наталія Шандалко, підприємиця, власниця магазину «Ажур» і репетиторського центру «Діалог»:
1. Підприємці здійснюють свою діяльність на свій ризик, з врахуванням усіх обставин. Карантин - це та непрохана і непередбачувана обставина. Змушені перебудуватися в залежності від цієї обставини. У результаті - це старт нової послуги: велодоставка будь-яких товарів по місту. З деякими видами діяльності більше почали працювати в інтернеті, дистанційно. Є певний фініш - дві торгові точки об’єднала в одну. Є нові цілі, які виникли за цей період. Так вимагає новий час.
2. Пандемія обмежила спілкування в реальності. І ця обмеженість не дає свободи. А позитив у тому, що створився додатковий резерв часу, який використала з користю - переглянула бізнес-плани, виділила більше часу на самоосвіту, дозволила собі зайнятись такими справами, на які раніше не вистачало часу.
Тетяна Борис, підприємиця, власниця магазину «Фанфан-тюльпан»:
1. Це не фінал, але й не можу сказати, що старт. Швидше всього щось схоже до Рубікону.
2. Карантин вплинув негативно. І думаю, що не тільки на мене. Для мого підприємництва важливе святкування. Всі свята припинилися. Так що становище поки що незадовільне.
Любов Петрик, власниця і директорка магазину брендового жіночого одягу і взуття «Арго»:
1. Для мого бізнесу – це, звичайно, Рубікон. Але я зрозуміла від цього злого уроку, що рухатися потрібно тільки вперед. Раніше було трохи по-іншому: був час і для деякого розслаблення, і перебування у відносній зоні комфорту. Хоча українські підприємці, мені видається, завжди працюють із-за частих новацій в законодавстві на межі своїх можливостей. А от після 13 березня цього року знову - нове випробовування на міцність, зрілість і витривалість для українського бізнесу. В карантині настав час змінюватись в залежності до існуючих викликів, враховуючи обставини. Усі види моєї підприємницької діяльності лишаються. Звісно, що все переглядаю, змінюю форми, зміст.
2. Я по життю - людина позитивна. Усі обмеження сприймаю як щось недобре, але визнаю, що це обов’язкова міра і вона є тимчасовою. Наявність недуги у світі - явище малоприємне. Але позитив в тому, що вона змусила людей по-іншому подивитися на суть і цінність нашого життя, змусила берегти родину, близьких, друзів, і навіть перезавантажила наше розуміння гігієни і безпеки. З’явилося більше часу для читання, а я завжди про це мріяла. Остання книга, прочитана мною, - «Родина» Івана Франка. Тому в карантині вбачаю і позитив, і негатив одночасно.
Ірина Мельник, лікарка-стоматологиня, власниця і практикуюча лікарка стоматологічного кабінету:
1.Пандемія, за визначенням ВООЗ, - не часте лихо у нашій країні. Ми не маємо досвіду в подоланні такої хвороби. Отож, щоб вижити, слід закумулювати усі свої сили і резерви, можливості, принципи, навіть мораль. Я людина, яка старається не здаватися за будь-яких умов, а тим більше при пандемії. Мій бізнес пов’язаний з наданням платних послуг, бо є частина обов’язкових витрат на електроенергію, лікувальні засоби, ліцензію, матеріали в протезуванні і лікуванні. Але в більшості, переважній більшості, гроші не домінують над тим, що я лікар. Насамперед, покликана і серцем, і фахом допомагати людям, які цього потребують. Живу з тим, що зобов’язана бути моральною тадіяльною і на старті, і долаючи рубікон,і навіть на фініші. Тому зичу усім бути здоровим.
2.Звичайно, що змінилась якість життя. Із-за обмежень в перебуванні у реальному соціумі, я більше знаходжуся зараз вдома. Відповідно, більше уваги приділяю домашнім справам, родині, більше спілкуюся з онуками. Хоча сам настрій не наповнений позитивом - боляче дивитися, як ця невідома недуга «косить» людські життя по цілому світу. Не хочеться вірити в те, що людина своїми винаходами, своїм інтелектом, може сама себе погубити.
Коментарі