Павло Карпюк: «Олігархічна коаліція жодного бажання змінювати країну не має»

Через кілька днів стартує передвиборча кампанія до місцевих органів влади. Саме час підбивати підсумки роботи такого самоврядного органу, як Володимир-Волинська районна рада. Одним із найактивніших депутатів у раді цього скликання є свободівець Павло Карпюк, який з лютого 2014 року обіймає посаду заступника голови районної ради. З ним і розмовляємо про роботу районної ради, депутатство, аналізуємо здобутки та говоримо про плани на майбутнє.
–Павле В’ячеславовичу, як охарактеризуєте ситуацію в районі та країні?
–Після революційних подій 2014 року я пішов на посаду заступника голови районної ради, щоб просувати ті зміни, яких вимагали люди на Майдані. Та невдовзі як в цілому у країні, так і в районі у виконавчу вертикаль влади прийшли люди, яким зміни не потрібні, тому їх, на жаль, і не відбувається. Практично жодна вимога Революції гідності не виконана. Корупція й надалі роз’їдає Україну зсередини, фактично всі корупційні схеми на митниці, в податковій, на тендерах тощо «осідлали» ставленики парламентської коаліції з Блоку Петра Порошенка, «Самопомочі», «Батьківщини», «Народного фронту» та Радикальної партії Ляшка. Ця парламентська коаліція розставила своїх людей на посади і жодного бажання змінювати стару корупційно-кланову систему не має.
Чому так відбувається? По-перше, тому, що у виконавчій владі опинилися люди, які до Революції гідності або не мали жодного відношення, або ж підтримували її, сидячи на дивані. Яскравий приклад – голова Волинської ОДА Володимир Гунчик, попередній і теперішній голови Володимир-Волинської РДА. Хто цих людей бачив на Майдані? Вони не були серед тих, хто хоче змін, відповідно – вони не будуть їх ініціювати та проводити. По-друге, громадськість має бути активнішою і постійно контролювати владу та нагадувати їй, хто є безпосереднім джерелом влади в країні.
–Добігає кінця Ваша каденція, вже можна підбивати певні підсумки. Якими були ці роки депутатства, що вдалося зробити?
–Як депутат насамперед говоритиму про свій виборчий округ. Я стою на позиціях, що спершу потрібно добудовувати ті об’єкти, роботи на яких розпочались у минулі роки, а потім розпочинати нові. Вже четвертий рік добудовується дитсадок у селі Зоря, на що минулого року районна рада виділила 250 тисяч гривень, а цього року – ще 150 тисяч. Відстояти виділення останньої суми було досить складно, адже перевиконання бюджету не було великим, а потреби у різних сферах життєдіяльності району – значні.
Завдяки спільній роботі свободівців у районній та обласній радах з обласного бюджету за програмою енергоефективності нам виділили 327 тисяч гривень. За ці кошти торік вдалося замінити вікна та двері в Зорянській і Лудинській школах.
Цього року за моєї ініціативи та підтримки відбувся футбольний матч пам’яті мешканця Зорі Віталія Ліщука, котрий загинув, боронячи Україну, під Волновахою. У футбольному двобої зійшлися районна команда та команда учасників АТО. Потішила гра хлопців, усі отримали моральне задоволення. Думаю, такі ігри ми перетворимо на традицію.
–Окресліть найнагальніші проблеми, характерні для всього району, вирішенням яких займалися?
–Проблемою для усіх сіл району є ремонт доріг, не виняток – дорога сполученням Зоря-Ворчин та Ворчин-Володимир-Волинський. За мого сприяння впродовж чотирьох років вона підтримується в належному стані, у той час як за останні 10 років на її ремонт взагалі не виділяли коштів. Вдалося також домовитися з лісівниками та відремонтувати дорогу від Стенжарич до Устилуга і від Стенжарич до Зорі, на що лісгосп виділив понад 400 тонн щебеню.
На одній з останніх сесій ми виділили 100 тисяч гривень на реконструкцію третьої групи в дитсадку села Овадне, ще частину грошей у розмірі 50 тисяч гривень виділила сільська рада. По суму ще у 300 тисяч ми звернулися до обласної влади і сподіваємося, що наша пропозиція буде розглянута, адже з кожним роком дітей у дитсадку більшає і вони повинні проводити час поза домом у комфортних умовах.
Ми, свободівці, завжди стоїмо на позиції патріотичного виховання молоді, шанування наших українських традицій, саме тому подали на розгляд сесії проект рішення про використання червоно-чорного прапора як частини символіки Володимир-Волинського району. На моє переконання, це важливо, адже Революція гідності пройшла під цими знаменами і сьогодні Збройні сили України воюють під цим прапором. На жаль, підтримки серед колег-депутатів ми не побачили, що свідчить про низьку патріотичну свідомість певної частини депутатського корпусу.
Вдалося нашому депутатському корпусу достукатися до законодавців у Верховній Раді. Ще весною з ініціативи фракції ВО «Свобода» було скликано позачергову сесію з вимогою скасувати непомірні платежі у Пенсійний фонд сільгоспвиробниками, адже на переважну більшість такі платежі лягли непомірним фінансовим тягарем. На цій сесії було прийняте звернення до Кабінету Міністрів та Верховної Ради з приводу відновлення пільг із відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. 16 березня 2015 року в районі відбулися збори, ініційовані фермерами, до яких приходять листи з Пенсійного фонду з вимогою відшкодувати витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, і саме фермери зобов’язали районну раду прийняти відповідне звернення. Законодавець пішов нам назустріч і вніс відповідні зміни до законодавства.
–Тобто, внутрішньополітичні процеси в районній раді все ж відбуваються. І питання націоналістичного спрямування, схоже, не подобається не тільки колишнім «регіоналам»...
–Переважна більшість депутатського корпусу – люди старшого покоління, якими, мабуть, керує острах перед необхідністю позбавлятися від совєцьких міфів. Вони зазомбовані комуністичною пропагандою і внутрішньо бояться змін та нововведень. Якщо депутат порівнює червоно-чорний прапор із символікою ДНР та ЛНР, то це не лише мінус його інтелектуальному рівню, але й свідчення глибокого вкорінення у свідомість штампів комуністичного агітпрому. Радив би таким прочитати нові книги з української історії, і поступово їм стане зрозуміло, хто і навіщо замовчував та переписував нашу історію. Сподіваюся, що оновлений склад ради нового скликання, з молодими та проукраїнськи сформованими особистостями, таки підтримає цей проект рішення. Нові ради мають бути проукраїнськими.
–Зазвичай перед новими виборами депутатів починають всіляко заманювати чи то до провладних, чи до новоутворених політпроектів…
–На жаль, таке явище спостерігаємо й досі. В робочий час голова райдержадміністрації мав би займатися вирішенням проблем життєдіяльності району, невідкладних проблем його мешканців, а не розбудовувати провладну політичну силу. В позаробочий час – будь ласка! А в робочий час ти, як представник виконавчої влади, маєш виконувати ті управлінські функції, за які держава платить тобі гроші. Натомість нова очільниця Володимир-Волинської РДА вже з перших днів після свого призначення фактично стала займатися виборами. Складається враження, що її кабінет перетворився на виборчий штаб Блоку Петра Порошенка. Протягом тривалого часу зранку й до вечора начальник управління агропромислового розвитку приводить фермерів району на співбесіду до голови РДА, щоб загітувати їх вступати у провладну партію. Хіба це нормально?
–Як загалом складається співпраця між районною радою та райдержадміністрацією?
–На жаль, співпраця бажає кращого. Вважаю, що свої перші сто днів на посаді голові РДА не варто було розпочинати з ініціативи позакривати школи в районі та вносити це питання на розгляд депутатів. Районні обранці вважають, що це питання – не на часі, саме тому й не підтримали закриття шкіл і зняли це питання з порядку денного сесії.
А може, спершу варто було б привести дороги в належний стан, забезпечити безперебійне автобусне сполучення між селами та райцентром? Ну і звісно, шкільні автобуси мають довозити школярів постійно, а не тижнями чекати на пальне або ремонт, а діти пішки чи на попутках добиратися на навчання. Якщо дитина щодня матиме можливість вчасно доїхати до школи і повернутися додому, тоді ні батьки, ні депутати райради не будуть проти закриття малокомплектних шкіл. Але, скажімо, за програмою «Шкільний автобус» протягом останніх двох років нові автобуси у школи району в особі відділу освіти так і не надходили.
Болюча проблема для районного бюджету сьогодні – завершення реконструкції приміщення під дитсадок у селі Заріччя, адже маленькі зарічанці відвідують дитсадки міста, і через це цього року район має повернути місту 375 тисяч гривень. Частину цих коштів, зокрема 150 тисяч гривень, ми вже заплатили, ще частину маємо відшукати. І ось у таких умовах нестачі коштів на дітей, на реабілітацію учасників АТО, коли в країні йде війна, економіка в незадовільному стані, голова РДА розпочала ремонт у двох кабінетах – своєму та свого заступника. Останній, до речі, ще не призначений, тож не відомо, для кого робиться цей ремонт. Невже з ремонту в кабінеті треба розпочинати служіння людям?
На жаль, теперішня виконавча влада продовжує нищити українське село, змушує народ затягнути паски, закривати школи через складну економічну ситуацію, а натомість фактично нічого не пропонує. Роками з села витягують останні соки, закривають клуби, бібліотеки, тепер і до шкіл дійшла черга. А що селу дали взамін? Чергову обіцянку «жити по-новому»?
Ярослава Вознюк, м.Володимир-Волинський

Розділ новин: 

Коментарі