Павло Карпюк: «Не можна помилки уряду виправляти за рахунок простих людей»

На сесії Володимир-Волинської районної ради, яка відбулася 26 жовтня, серед більш ніж десятка питань найгарячіше обговорювали два: кадрове скорочення апарату ради та перейменування села Сусваль на Світанкове. Ці питання коментує голова фракції ВО «Свобода» у Володимир-Волинській райраді Павло Карпюк.
– Голова райради хотів скоротити кількість працівників, але депутати за це не проголосували. Ви назвали запропоновані кадрові рішення скороченням неугодних працівників. Чому фракція «Свобода» проти таких кадрових рішень?
– Це кадрове питання яскраво демонструє суть порошенківсько-гройсманівських реформ. Якщо коротко, то ніхто не знає, куди зрештою йдемо і до чого прийдемо. Районна рада до цієї сесії керувала половиною району, решта – вже в ОТГ. Відповідно, роботи наполовину менше. Після виборів 29 жовтня в районі взагалі залишається дві сільські ради, які ще ні до кого не долучилися. Керівництво ради пропонує скоротити в апараті три особи. Це спеціалісти, які виконували всю чорнову роботу. Причому скорочувати збираються найдосвідченіших, які пропрацювали тут багато років. Як на мене, це невиправданий підхід. Починати скорочення треба зі скорочення витрат на утримання керівництва ради, адже при менших обсягах роботи потреба в посаді заступника голови ради фактично відпадає. Я розумію, що уряд створює нам невизначені умови, а недолугі реформи уряду Гройсмана не дають відповідей на ряд питань. Для прикладу, що робити з місцевими радами, потреба в яких фактично відпала, чітко не сказано в жодному законі. Але від цих недолугих реформ не мають страждати прості люди, яких кидають фактично напризволяще. Керівництву ради слід було б подумати про їхнє майбутнє, бо в них теж сім’ї, які треба годувати. Основним критерієм при вирішенні кадрових питань має бути фаховість і професіоналізм працівника, а не особиста відданість чи лояльність до керівника.
У мережі Інтернет поширили інформацію про зарплати голови райради та його заступника. Скажімо, заступник голови за місяць отримала майже три десятки тисяч гривень. Я розумію, що там – інтенсивність, премії, відпустки і так далі. Але ж не в такому обсязі! Вважаю, що якби ми скоротили посаду заступника, грошей би вистачило на всіх трьох працівників, які б залишилися працювати. Але ж ні, пропонують скоротити або ж неугодних, або найбільш незахищених фахівців! Я пропонував заступнику голови райради Аллі Мельник самій написати заяву на звільнення, якщо вона справді переймається економією державних грошей. Керувати й так уже немає чим…
– Багато дискусій звучало навколо питання перейменування села Сусваль на Світанкове, але в результаті депутати утрималися від його перейменування. Чому це питання постало знову?
– Є різні думки щодо цієї ситуації. Перекладати всю вину на громаду села Сусваль, колишнього Жовтневого, не можна, і про це свідчать декілька чинників. Є певні, назвімо їх так, підводні течії, які збурюють громаду і роблять все, аби село не було назване на честь Героя, який загинув у російсько-українській війні. Велика частка відповідальності лежить на керівництві району та сільської ради. Саме сільський голова мав би не відсторонитись і просто спостерігати, як розвивається ситуація. Якщо люди довірили тобі очолювати громаду, докладай максимум зусиль, аби сепаратистські настрої, як про це говорилося на сесії, не мали подальшого розвитку. Людям треба було чітко донести, що село потрібно перейменувати відповідно до закону про декомунізацію.
Сергій Панасевич – голова сільради в Україні, і позицію він мав би зайняти проукраїнську, а не нейтральну. Спільно з людьми знайшли б назву села, яка б усіх влаштувала, адже коли стоїть питання, як поділити бюджетні гроші, то сільський голова не стоїть осторонь і не пускає все за течією, а рекомендує, наполягає та відстоює позицію. Тому наявність вини сільського голови тут навіть не обговорюється. Він мав докласти максимум зусиль, аби перейменування відбулося з урахуванням думки громади. Оскільки ж сільський голова став осторонь, то держава взяла перейменування у свої руки і зробила це на власний розсуд, бо термін, який відводився на самовизначення громади у назві села, вийшов. Це й викликало збурення.
Не знімаю відповідальності за це і з районного керівництва – Романа Гука та Наталії Василець як представника президентської вертикалі влади. Вони мали би втрутитись і допомогти людям, а не з’ясовувати стосунки на сесії. Сьогодні Роман Гук каже правильні речі: ім’я Героя не можна паплюжити, бо він віддав життя за те, щоб ми тут мирно жили. Але де ж ви як влада були раніше? Такими випадками, як залякування батьків Героя, паплюження знаку з написом Сусваль тощо, працівники СБУ, поліції мали б займатися відразу після того, як вони сталися. Чому два роки ніхто нічого не робив, а лише тепер, коли ситуація дійшла до абсурду, забили на сполох?
Ярослава Вознюк, м. Володимир-Волинський

Розділ новин: 

Коментарі