У публікації «У Микуличах у жахливих умовах проживає людина, яка втратила можливість рухатися і бачити» («Місто вечірнє», №5, 2017 року) ми повідомляли про Володимира Пилипюка, який потребує негайної медичної, фінансової та моральної допомоги. Завдяки оперативним діям головного лікаря Володимир-Волинського ТМО Олександра Клачука Володимир Пилипюк був негайно госпіталізований у неврологічне відділення, де пройшов курс лікування. Проте, як повідомила завідуюча відділенням Світлана Шевчук, захворювання хребта, виявлені у Володимира, не є такими, які дають підставу для отримання групи інвалідності. Проблемою номер один є серйозне захворювання очей, а саме катаракта, яка загрожує чоловікові повною втратою зору. Володимир Пилипюк направляється на обстеження в офтальмологічне відділення обласної лікарні.
Отож слід чекати «вироку» обласних офтальмологів. Про операцію, яка необхідна Володимиру Пилипюку, вести мову складно. Коштів у хворого немає. Залишається сподіватися, що Володимир отримає групу інвалідності, завдяки якій зможе отримувати потрібні кошти. Насторожує те, що хворим нікому опікуватися, хоч зовсім одиноким його назвати не можна.
Після виходу публікації у соцмережах з’явилися відгуки з різкою критикою на адресу Володимира Пилипюка. Автори дописів звинувачували Володимира у тому, що він свідомо легковажив своїм здоров’ям і майбутнім, вживаючи спиртне. Висувалися претензії і до автора публікації, мовляв, потрібно було вислухати й іншу сторону. Що ж, таке зауваження є цілком слушним щодо слідчих чи працівників прокуратури. Журналісти не відносяться ні до тих, ні до інших. Згідно з редакційною політикою, ми відстоюємо інтереси тих людей, які до нас звернулися. Та все ж заради справедливості кореспондент мала телефонну розмову із сестрою Володимира Пилипюка Зоєю Мусатовою. Пані Зоя категорично відмовилася допомогти братові, пояснюючи свою позицію тим, що неодноразово лікувала його, але Володимир нехтував своїм здоров’ям, надаючи перевагу згубній звичці. Що ж, у неї є свої мотиви. І ми маємо ставитися до них з належною повагою. Але ще у давнину мудра людина сказала: «Справедливість не в тому, щоб штовхнути того, хто падає, а в тому, щоб допомогти йому підвестися». До ситуації з Володимиром Пилипюком не залишилися байдужими заступник голови районної ради Алла Мельник, адвокат Юрій Жук, який надав юридичну консультацію. Поцікавилися ми і думкою священика в особі отця Миколи Удуда, який сказав, що в даному випадку доречною є притча про блудного сина. Якщо Бог приймає і прощає всіх тих, хто розкаявся і шукає підтримки, то чому цього не роблять люди? А поки що Володимиру допомагає родичка, яку він називає більше ніж сестрою, мешканка села Хобултова Людмила Маніщук. Цікавляться станом хворого і сусіди. Низький уклін усім, хто не байдужий до чужої долі, вміє зрозуміти і пробачити.
Антоніна Булавіна, с. Микуличі, Володимир-Волинський район
Коментарі