Одна з причин розпаду молодих сімей, або Чому важко живеться приймакам

Редакція має своє бачення того, як би мав виглядати цей матеріал, проте ми вирішили не вносити суттєвих змін у стилістику й манеру викладу думок, тому подаємо цей лист мовою автора, який у редакції в останній момент вирішив не підписувати його своїм справжнім іменем.
«Християнська сім’я, що бере початок у шлюбному союзі між жінкою і чоловіком, спрямована на народження і виховання дітей, є основою людського суспільства, Церкви і держави. Це проста істина, і заперечувати її – це означає заперечувати саму людську природу, зазіхати на саме буття людства.
Якщо народ перестає визнавати святість людського життя, він руйнує себе, а посягаючи на сім’ю, нація стрімко рухається до самознищення. Чи може український народ, який більше тисячі років сповідує євангельські цінності, сам себе знищувати? Чому, незважаючи на велику кількість церков, багато молодих сімей розлучаються? Відтак багато батьків, дідусів і бабусь не мають змоги радіти подружньому щастю своїх дітей і онуків. А що говорити про дітей, яких батьки перестають виховувати разом?!
За атеїстичних часів Радянського Союзу молоді люди не могли відкрито попросити Божого благословення на шлюб. Та з часу незалежності України усі молодята під час вінчання отримують благословення священика на спільне благочестиве життя. На жаль, з часом значна частина молодих сімей розпадається. Яка ж причина руйнування сімей на думку чоловіків-приймаків? З гіркого досвіду свого життя можу дати відповідь на це питання. Одружуючи своїх дітей, батькам обох молодят потрібно розуміти, що відтепер вже немає поняття «моя дитина», натомість з’являється інше – «мої діти». Старше покоління повинне мати мудрість розуміти, що коли діти одружилися – це вже окрема сім’я, в яку зовсім не потрібно вносити негатив свого подружнього життя. Це коли, наприклад, мама, видаючи доньку заміж, навчає її ставитися зверхньо до чоловіка-приймака, не прислухатися до його думок і переконань, бо він – зять. Звичайно, міцнішою від маминих настанов молода сім’я не стане. Сіючи серед молодят ворожнечу, навчаючи дочку ні в чому не поступатися чоловікові, нерозумна теща руйнує щастя своєї кровиночки. А коли в молодого подружжя є діти і бабуся з дідусем постійно критикують і принижують їх батька? Як зможе в таких умовах чоловік спокійно заробляти гроші і виховувати дітей? Лише коли теща і тесть навчають свою дочку шанувати свого чоловіка, бути берегинею домашнього затишку, тоді молода сім’я має можливості духовного і матеріального росту. Тільки в союзі з вірною, дбайливою і люблячою дружиною молодий чоловік отримує наснагу і бажання працювати та бути в усьому корисним жінці і дітям.
В моєму випадку майбутня теща заохочувала дочку до зустрічей зі мною. Розказувала, яка в неї гарна трикімнатна квартира: приватизована, з меблями, в хорошому стані. Про сина говорила, що він, одружившись, піде теж в прийми, а їй головне, щоб дочка була щасливою і жила в своєму помешканні. Мої ж батьки звертали увагу на те, що майбутня сваха вже третій раз заміжня і скандалить зі своїм чоловіком, та пригадували народну мудрість, що яблуко від яблуні недалеко котиться. Казали, що як мама шанує свого чоловіка, так і донька шануватиме свого. На жаль, я не повірив.
У нас з майбутньою дружиною було багато спільного: однакові погляди на життя, ми навіть молитися ходили в одну церкву. Ще заспокоювало те, що за рік до нашого одруження мама коханої переїхала до свого чоловіка.
Під час таїнства вінчання священик говорив такі слова: «Що Бог з’єднує – людина нехай не розлучає». У храмі це чули всі присутні, і в першу чергу – батьки. Навіщо ж теща відразу після весілля почала вносити в молоду сім’ю чвари? Для чого зятеві постійно нагадувати, що він – ніхто, бо живе в їх квартирі, не має свого автомобіля, не отримує високу зарплатню, і що їх син через приймака змушений тинятись по чужих людях? Дружина в усьому підтримувала матір і брата.
Я, одружуючись, думав, що знайшов щиру дівчину-християнку, та ще під час весілля виявилось, що благочестя в дружини лише показове. На мою думку, коли дівчина шукає принца на білому чи чорному «Мерседесі», то не потрібно виходити заміж за кочегара-сантехніка.
Не бажаючи руйнувати шлюб, я надіявся на священиків храму, де ми вінчалися, вірив, що вони допоможуть нам порозумітися, адже хто, як не духовні особи, повинні знати, що потрібно зробити все, щоб зберегти сім’ю? Хто, як не священик, повинен знати про підводні рифи в річці життя, де пливе човник християнської сім’ї? Хто, як не сповідник, знає тайни обох сердець і відповідно має всі можливості примирити молодих людей? Прикро, та всі поради священиків зводились до того, що чоловік-приймак повинен слухатися не тільки тестя і тещу, а й дружину, бо вони – господарі квартири. Я ж розумів, що ці поради мені не підходять. Невже зять не має ніяких прав, крім права на працю на користь дружини, дітей, тещі і тестя? Звичайно, хто, як не чоловік, повинен заробляти на хліб і до хліба. Та з іншого боку, яку б зарплату чоловік не отримував – дружина і її батьки повинні нею задовольнятись. Як кажуть, бачили очі, що купували.
Чи розуміють ті, хто живе у своєму будинку, як неприємно, коли вся рідня дружини презирливо відноситься до приймака?
Я вважаю, що не буде сварки в сім’ї, коли дружина мудра і шанує свого чоловіка. Якщо чоловік відчуває себе головою сім’ї і господарем, він ніколи не відмовиться від своїх обов’язків.
Чи розуміють батьки і священики, що словом можна вбити, а можна й воскресити? Переконаний, якщо священик – мудра і небайдужа людина, то, керуючись Святим Письмом, він завжди знайде рішення, як примирити подружжя, що повінчалося, і як допомогти їм жити в злагоді й любові, правильно виховувати дітей. Чесні отці повинні пам’ятати, що «священнослужитель» – це не професія, а покликання робити добро. Прихожанам не потрібні священики-політики, бізнесмени, турагенти, техніки-автослюсарі чи далекобійники-перевізники. Пам’ятаємо слова Господа: «Не можете служити Богу і мамоні». Вони стосуються всіх християн і священиків у першу чергу, бо, як кажуть, риба гниє з голови. От мені цікаво, чи багато священиків переживає, що через їх некомпетентність в Законі Божому страждають прихожани? Чи задумується кожен отець, що через його помилкову пораду люди на може накласти на себе руки, зруйнується сім’я, стануть сиротами діти чи взагалі це стане поштовхом до революції, або війни? Де у Святому Письмі мова йде про демократію і рівноправ’я?
Іван Самоволець».

Розділ новин: 

Коментарі