Є на землі професії, про які ми знаємо дуже мало, і вони наче непомітні у нашому житті. А проте, ці професії є по-своєму дуже важливими.
Чи доводилося вам бути на концерті великого оркестру? Чи вслухалися ви в те, я гармонійно звучать різні інструменти в єдиному пориві мелодії? А що б ви сказали, якби ви відчули хоч єдиний звук розстроєного інструмента? Так, ви б сказали, що скрипка чи віолончель партачили, бо не були настроєні на гру.
Як і в людини для гарного трудового дня потрібен настрій, так і для музичного інструменту потрібен свій настрій. І займаються цим люди, які налаштовують музичні інструменти. Хорошого настроювача передають, що називається, "з рук в руки", тому успіх безпосередньо залежить від якості роботи і уміння спілкуватися з людьми. Іноді від звучання інструменту залежить доля талановитого музиканта, адже його самооцінка, бажання розвиватися в музиці неабиякою мірою пов'язані з можливістю інструменту. Одним з таких настроювачів є Вадим Вікторович Золотов.
Ця людина – музикант з дитинства. Володимирчанин, він навчався в музичній школі, потім – в Луцькому музичному училищі, затим – у всесвітньо відомому училищі імені Гнєсіних. З 1952 року по 1984 служив в армії, після чого повернувся до рідного Володимира.
За плечима Вадима Вікторовича 25 років педагогічної музичної освіти на теренах Володимир-Волинської музичної школи. Він навчав майбутніх музикантів гри на скрипці та гітарі, також грає на саксофоні, баяні. Заслуживши пільгову пенсію, Вадим Вікторович вже 14 років, як у своєму закладі налаштовує музичні інструменти.
- Дорогою і незабутньою людиною, яка заслужила мою вдячність, став Дмитро Степанович Кравець, який до мене налаштовував інструменти і привчив до цієї справи мене. Саме він вчив мене всіх нюансів, необхідних для нашого ремесла. Саме від нього я перейняв мистецтво настройки інструментів, - розповідає Вадим Вікторович. – Моя робота пов’язана лише з клавішними інструментами: піаніно та роялем. Вони є найбільш чутливими до всіляких дисбалансів. Після того, як мій вчитель поїхав до США, де проживала його донька, і там знайшов вічну обитель, я став на його місце. Майже 20 років віддаю цій скромній, але дуже необхідній справі.
До послуг Вадима Вікторовича звертаються люди, які мають клавішні інструменти вдома. І не тільки з Володимира, а й з Ковеля, Луцька, інших населених пунктів.
Виявляється, «хвороби» інструментів є різні. Найголовніша – це перепад температур, старіння струн, клавішів, інших запасних частин. Колись в Україні, а саме в Чернігові діяла фабрика, яка виготовляла запчастини для клавішних інструментів. Була така фабрика і в Одесі. Тепер дістати запчастини проблемно, а тому має бути чималий запас. Багато запчастин залишив пану Вадиму його наставник.
Налаштування інструменту залежить від його «захворювання», а тому процес може тривати півдня, а то й більше. Інколи майстрові доводиться брати певні частини додому. Звичайно, інструменти теж мають свій вік і, якщо він дуже старий, налаштування практично є безрезультатним. Хоч, як підкреслює пан Вадим, клавішні інструменти є довгожителями і їх вік сягає до 100 років. Настроювання інструменту - монотонна робота, тому треба мати терпіння, увагу та зосередженість. Творчість починається там, де є чистота звуку. На розстроєному інструменті неможливо брати акорди, добре грати.
Звичайно, в музичній школі інструменти служать довго.
- І це не тільки моя заслуга, а й всього колективу як педагогічного, так і учнівського, - наголошує Вадим Вікторович. – Я за інструментами спостерігаю постійно, хоч доводиться деякі налаштовувати по три рази на рік.
Які ж поради щодо догляду за музичними інструментами дає Вадим Вікторович оцінювачам музики?
- У фортепіано та рояль слід вкладати щось від молі та гризунів, які псують інструмент. Можна використовувати спеціальні спреї, які нині в магазинах в широкому асортименті. Необхідно слідкувати за температурою в приміщенні, не ставити інструмент близько від батарей. Велика обережність потрібна під час транспортування інструменту. Ваш інструмент завжди має бути добре налаштований. Регулярне налаштування не тільки забезпечує збереження вартості роялю або піаніно, але також на користь вашому музичному слуху. Звучання добре налаштованого фортепіано мимоволі запам'ятовується та формує наш музичний смак.
Антоніна Булавіна. м. Володимир
Коментарі