Любов до мотоциклів у пана Валерія зародилася ще в ранньому дитинстві. Як розповідає чоловік, коли він мав тільки десять років, у батька його друга був старенький транспортний засіб, який хлопці вирішили відремонтувати й «оживити». Відтоді й почав захоплюватися мотоциклами.
Родом чоловік із села Хмелівка Володимир-Волинського району. Навчався у міській ЗОШ №1, потім – в училищі і технікумі. Пан Валерій розповідає, що у нього завжди була тяга до техніки та електроніки, тому обрав відповідну спеціальність. Багато років працював вахтовим методом за тисячі кілометрів від рідного Володимира. Чоловік згадує: якщо підрахувати, то він у повітрі за весь час перельотів провів понад півтори тисячі годин, добираючись до місця роботи з дому і назад.
Валерій Олексюк розповідає, що понад п’ятдесят років тому, коли він ще був школярем, у Володимирі-Волинському вже проводили змагання з технічних видів спорту, за містом була спеціальна траса. Окрім цього, кожен охочий мав змогу взяти участь в аматорських змаганнях зі своїм мотоциклом. Тоді учасники їздили в основному лісовою місцевістю чи на полігоні поблизу міста. Але згодом усе занепало. Коли пан Валерій повернувся після навчання додому, то змагання у Володимирі припинили проводити. Тепер же чоловік разом із друзями-однодумцями вирішили відродити цю традицію – змагання з мотокросу.
Перший власний мотоцикл Валерій Олексюк отримав у шістнадцять років. Це був «МТ-10». Тоді чоловік його вдосконалював, переробляв, зокрема замість двох карбюраторів встановив один задля простішого і кращого налаштування роботи мотоцикла. Сьогодні ж чоловік займається цим видом спорту непрофесійно, адже за віком уже не може брати участь у змаганнях. Проте їздить на мотоциклі, щоб отримати задоволення і заряд адреналіну. Також заохочує друзів.
- Неодноразово запрошую всіх охочих приєднатися до тренувань. Є серед нас ентузіасти, які одразу відкликаються на пропозицію щоразу. Зазвичай катаємося лісами або на трасах, зокрема нещодавно побували на одній із чотирьох трас Волинської області у Рожищі, - розповідає пан Валерій.
Своє захоплення і любов до технічного виду спорту Валерій Олексюк передав і рідним. У чоловіка є дві дорослі доньки і чотири онуки, які поділяють захоплення свого тата і дідуся.
- Мої доньки, які вже заміжні і мають своїх дітей, ще змалечку вчилися їздити за кермом. З одинадцяти років я проводив для них навчання, - ділиться пан Валерій. – Також онуки люблять автомобілі й мотоцикли. Наприклад, зі старшим онуком ми разом самостійно виготовили багі (машину з великими колесами та широкими шинами, призначену для використання в піщаних дюнах або на пляжах; як правило, такі машини розробляються шляхом встановлення змінених деталей та моторів автомобілів на відкрите шасі - авт.). А молодша внучка, якій зараз вісім років, захоплюється картингом, бере участь у змаганнях у Києві й отримує нагороди.
Уже декілька років Валерій Олексюк бере участь в організації змагань із мотокросу у Володимирі-Волинському разом з однодумцями та друзями, з якими створили автомобільно-мотоциклетний клуб «Віраж ВВ». Чоловік каже, що такі змагання влаштувати важко, адже необхідно створити умови для їх проведення.
- Для проведення різноманітних змагань за містом було створено спеціальну трасу, на якій уже провели різноманітні заїзди. У нас проходили змагання за кубок Володимира, чемпіонат України та декілька турнірів, приурочених до певних свят, які ми відзначаємо, - розповідає пан Валерій. – До нас навіть приїжджав суддя світового рівня. Він перед проведенням заходу приймав нашу трасу, перевіряв її на відповідність певним вимогам і стандартам. Суддя зазначив, що наша траса готова прийняти навіть чемпіонат Європи, адже відповідає всім нормативам і зроблена дуже якісно.
Як зазначив чоловік, трасу готують дуже ретельно, навіть перед тренуваннями, а не тільки до турнірів, бо щоразу, як пан Валерій викладає запрошення на тренування, до нас у місто з’їжджається понад 50 людей, щоб взяти участь у заїзді.
- Буває так, що ввечері десь після 23-ї години викладу оголошення на фейсбук-сторінці нашої спільноти, а вже зранку приїжджають хлопці не лише з Волині, а навіть із Хмельницької області, - каже пан Валерій. – Вони кажуть, що не можуть пропустити тренування на такій трасі, як у нас.
Технічні види спорту у наш час – це недешеве задоволення, як і будь-який інший професійний вид спорту. Валерій Олексюк зазначає, що дороговартісним є не лише сам спортивний мотоцикл, а і його обслуговування, спеціальна форма та засоби захисту. Лише якісний шолом, який відповідає всім вимогам і здатний захистити людину від травми, коштує декілька десятків тисяч гривень. Проте у Володимирі-Волинському є люди, які готові вкладати у цю справу кошти, адже їм це приносить велике задоволення у житті. Зокрема серед володимирчан є й ті, хто постійно бере участь у різноманітних змаганнях всеукраїнського і міжнародного рівня. Наприклад, нещодавно житель нашого міста став призером чемпіонату України з мотокросу в Чернівцях. Окрім цього, також є підростаюче покоління, яке захоплюється цим видом спорту і здобуває нагороди, прославляючи наш древній Володимир.
- Я займаюся цією справою не тільки заради свого задоволення, - каже Валерій Олексюк. – Для мене мотокрос – це можливість привабити людей до Володимира-Волинського і зацікавити їх приїжджати до нас не лише на змагання, але й просто в гості. Сподіваюся, що наша місцева влада допомагатиме нам у цьому і популяризуватиме наш Володимир не лише як древнє місто, а і як спортивне та прогресивне.
Олексій Біянов, м. Володимир-Волинський
Коментарі