9 березня в Україні згадують 210 річницю від дня народження Тараса Шевченка – видатного українського поета, мислителя, борця за волю України. Про нашого геніального митця сказано і написано дуже багато, а ще більше залишається невідомого, недослідженого.
Краєзнавцям відомо, що Тарас Шевченко подорожував по історичній Волині, яка охоплює територію сучасних Волинської, Рівненської, Житомирської, Хмельницької та частково Тернопільської областей. Згадки про наш край є у його творах «Гайдамаки», «Сліпа» та деяких інших.
Улітку 1845 року Шевченко починає співпрацювати з Київською археографічною комісією й отримує платню 150 крб на рік. 21 вересня 1846 р. генерал-губернатор Бібіков видав розпорядження у якому доручив Тарасу Шевченку записати пісні, народні звичаї жителів Волині, змалювати старовинні церкви волинського краю, зокрема і Почаївську Лавру. У ХІХ ст. до складу Волині входили сучасні Волинська, Рівненська, Житомирська, Хмельницька і частково Тернопільська області. Тарас Шевченко на той час вже закінчив Петербурзьку Академію мистецтв, займався самоосвітою, гарно малював, спілкувався з інтелектуалами того часу, тож міг виконувати доручені йому завдання.
Тематика Волині згадується вже у ранніх творах Шевченка, зокрема у поемі «Гайдамаки». У творах поета зустрічаємо згадки про Берестечко, Почаїв та ін. населені пункти історичної (Старої) Волині. Зокрема, про Почаїв є згадка у поемі «Сліпа».
По дорозі до Почаєва, припускають дослідники, Шевченко міг відвідати місто Вишнівець (нині у Тернопільській області, колись історична Волинь). То було родове гніздо князів Вишневецьких, які залишили слід в історії, як України, так і в Польщі. У Вишнівці народився Дмитро Вишневецький – перший гетьман України, якого вважають засновником Запорізької Січі.
Проте, основною метою перебування видатного поета на Волині було відвідання Почаївської лаври. У Почаєві Шевченко намалював чотири акварелі, два ескізи та зробив начерк олівцем. Ці роботи засвідчили великий талант митця. Нині вони зберігаються у Національному музеї Т. Шевченка у Києві. У Почаєві поет записав 4 жартівливі (сороміцькі) пісні. Серед них, «Гиля-гиля, селезень, сизокрилий». І хоча у своїх творах поет часто був вільнодумцем, але православну релігійну традицію він поважав. Зокрема Почаїв він згадує у своїй поемі «Петрусь».
Також Шевченко відвідав м. Кременець, де у 1803 році сполонізований український шляхтич Тадеуш Чацький відкрив Вищу Волинську гімназію (Кременецький ліцей). Рівень викладання у ліцеї був дуже високим, згодом бібліотека ліцею, у якій було багато книг Чацького, стала основою для бібліотеки Київського університету святого Володимира.
У фондовій збірці Володимирського історичного музею імені Омеляна Дверницького зберігається портрет на якому зображено невідомого молодого чоловіка (на фото). У середині 80-х років 20 ст., цей портрет було передано на реставрацію до Львова. У 2010 р. директор Львівської картинної галереї світлої пам'яті Борис Возницький, завітав до володимирського історичного музею і передав відреставрований портрет
Місцевий краєзнавець, який працював у історичному музеї, світлої пам'яті Петро Заклекта, висунув припущення, що портрет може належати пензлю Т.Г. Шевченка, і міг бути написаний під час перебування поета на Волині, поблизу Кременця. Але ця загадка поки що не розгадана.
Ось такий зв'язок Тараса Шевченка з Волинню.
Коментарі