«Не я б’ю – верба б’є, за тиждень – Великдень…»

Вербна неділя – шоста седмиця Великого посту. Цей тиждень передує Страсному тижню, після якого настає світле свято Великодня.
Насамперед у суботу шостого тижня Великого посту християни відзначають велике церковне свято, присвячене чуду воскресіння. Євангеліє розповідає, що за кілька днів до своєї смерті Ісус повернув до життя Лазаря. За традицією ввечері із храму несуть додому запалену свічку. Її зберігають, щоб потім запалити на пасці. На Лазареву суботу колись пекли хлібці. В одному з них ховали дрібну монетку. Усі домочадці, від малого до великого, мріяли дістати заповітний хлібець. Вважалося, що його володаря чекає невимовне щастя. Цього дня також ламали вербу.
Наступного дня, у Вербну неділю, освячували вербові гілочки. Ними били домашніх тварин під час вигону з хліва або з двору, а увійшовши в будинок, батьки легенько били дітей, щоб ті були добрими і ввічливими. Примовляли: «Не я б’ю – верба б’є, уже недалечко – червоне яєчко! За тиждень – Великдень». А ще на Вербицю існував звичай готувати вербну кашу, куди додавали цвіт цього дерева. До речі, на Закарпатті в цей день чоловіки прикрашали вербовими котиками свої капелюхи, а сусідам, знайомим роздавали вербички – гілки, прикрашені саморобними квітами.
Вербна неділя символізує для християнського світу день, коли Ісус Христос увійшов у Єрусалим. Народ бажав царювання Ісуса на троні в ролі правителя Ізраїлю, в ролі царя. Входження Господнього Сина в місто на молодому віслюку супроводжувалося хвалебними одами радісного народу на Його честь. Люди вітали Його пальмовими гілочками, а весь шлях просування Ісуса був встелений квітами. Пальма в Юдеї вважалася символом чесноти і наближення до Бога. Так зустрічали тільки царів. Ісус Христос знав, що несе людям не земне царство, а шлях до спасіння їхніх душ – Царство Небесне. Ісус також знав, яку ціну йому доведеться заплатити за це.
Оскільки в наших широтах пальма трапляється хіба що в ботанічних садах, то у нас прийнято приносити до церкви гілочки верби. Верба – перше весняне дерево, що прокидається від зимової сплячки раніше за всіх, покриваючись пухнатими грудочками або жовтими сережками. У православних християн неділя стала називатися Вербною, а в католиків так і залишилася назва «Пальмова неділя».
Кажуть, цілющими властивостями володіють не тільки освячені «котики», але і вода, в якій стояли гілочки священного дерева – у ній купають хворих дітей і хвороба відступає. Колись існувала традиція провести по голому тілу важкохворої людини вербовою лозою, читаючи при цьому молитви. Мовляв, тоді хвороба відступає.
Цей день обов’язково повинен супроводжуватися смачними ласощами. Потрібно порадувати солодощами маленьких дітей. Будинок у Вербну неділю повинен наповнюватися дитячим сміхом, звуками веселощів і свята.
Однак при цьому не забувайте, що свято припадає на період Великого посту. Тому молочні та м’ясні продукти не варто ставити на святковий стіл. Зате цього дня можна поласувати рибою і навіть випити трохи червоного вина.
Підготувала Аліна Зай

Розділ новин: 

Коментарі