Господь недаремно залишив людям заповідь «Не засуджувати!», тому що в житті кожної людини станеться так, що вона сама підпадає під осуд. Це підтвердила й історія трьох подруг, які досі проживають у нашому місті. Історію розповіла одна з них, яку звати Наталія Яківна.
Наталя, Марійка та Надійка ще юними прийшли працювати на одне підприємство. Марійка відзначалася практичністю, була ініціативною, енергійною, а тому згодом її призначили керівником відділу. Звичайно, керувати людьми – справа нелегка. Тут, як кажуть, і начальству потрібно догодити, і підлеглих зрозуміти. Керівники, як правило, більше наслідують перший принцип. Так зробила і Марійка. Це дуже не сподобалося працівникам відділу. і в першу чергу проти подруги ополчилася Надія. Вона і налаштувала проти Марії весь колектив. Дійшла справа до профспілкових зборів. Перед початком Наталія заявила, що брати участь у зборах і засуджувати подругу не хоче, а тому демонстративно пішла додому.
Як не намагався директор підприємства довести підлеглим, що Марія – хороший і перспективний керівник відділу, ніхто і слухати не хотів. Усі, підбурені Надією, виступили за те, аби Марія залишила посаду. Ображена жінка не лише написала заяву на звільнення з посади, а й взагалі пішла з колективу. Час допоміг їй. Вона знайшла нову роботу, нових друзів, а із старих підтримувала стосунки лише з Наталією.
Так минуло декілька років. Якось Наталія зустрілася з Надією. У колишньої подруги були заплакані очі. Виявилося, що її чоловіка звільняють з роботи, бо допустив велику розтрату.
-Це не інакше, як йому зробили підлість. Він – людина чесна, порядна, хороший керівник. Комусь, видно, не сподобалося, що мій чоловік виконує вказівки начальства, а не годить колективу, - бідкалася Надія.
Наталія слухала мовчки, мимоволі пригадуючи, як колись з вуст Надії виливалися слова на адресу Марії: «Ти тільки про кар’єру думаєш, начальству годиш, а до людей тобі байдуже!»
-Що ж, Надіє, - нарешті промовила Наталія, - не слід бути прокурором для когось, не доведеться стати адвокатом для себе.
Подруга тільки глянула на Наталію і, схлипнувши, пішла своєю дорогою. Так, правило бумеранга таки діє, тільки чомусь, повертаючись, бумеранг б’є набагато болючіше.
Антоніна Булавіна, м. Володимир-Волинський
Коментарі