Каже адміністратор цирку-шапіто «Фієста» Мирослава Сумарокова.
Минулого тижня упродовж трьох днів у місті гірників перебував на гастролях цирк-шапіто «Фієста» із Дніпра. На арені артисти вміло керували вогнем, металевим кубом, презентуючи глядачам мистецтво жонглювання під час катання на моноциклах і еквілібристики на котушках, білих голубів, які ходили по кільцях і танцювали. У цирковому шоу була також задіяна ідея казки «Тисяча і одна ніч», під час якої виконувався танець у східному стилі, в тому числі й зі змією на шиї, ходіння по битому склу і навіть кидання ножів у живу людину. Багатьом сподобався веселий клоун Петруша, який увесь час займався малюками, стрибаючи і граючись з ними, роблячи власноруч просто на сцені різні фігурки з кольорових кульок, які потім дарував дітям.
За словами адміністратора цирку Мирослави Сумарокової, їхній колектив був створений рік тому, але гастролює країною лише нещодавно і вже побував у багатьох містах України. Ядром колективу є п’ять артистів: клоун Петруша, роль якого виконує Сергій Ганчарук, виконавиця східних танців, дресирувальниця голубів та змій Даша Петрова, еквілібристи Валерій Шинкаренко і Олександр Синянський та повітряна гімнастка Вікторія Поліщук. Директор цирку – Юлія Петрова.
-Як і більшість їхніх колег, всі наші артисти проживають у різних містах і самостійно готують власні циркові програми, які потім під час гастролей демонструють публіці, - розповідає пані Мирослава. – Наприклад, Сашко Синянський працює з кубом, виконує еквілібристичні номери на котушках. Коронний його номер – стрибки по битому склу і гра з ножами, які в нього кидає Даша Петрова. Він також, як і Даша, працює зі зміями. Валерій у нас виконує різноманітні трюки на моноциклах, Вікторія демонструє акробатичні вправи і петлі під куполом цирку, а завдання нашого клоуна Сергія Ганчарука – веселити і смішити публіку. Робота артиста на сцені досить важка й відповідальна. Не раз буває, що на душі в нього, як кажуть, кішки шкребуть, але він мусить вийти до людей усміхненим і веселим. Щодо приручення та дресирування змій, з якими працюють наші артисти, то найперше в роботі з ними потрібні терпіння, любов до тварин, впевненість у собі, здоров’я, фізична сила і сміливість. Плазуни у нас справжні – такі, як у природі. Ніяких операцій – присипляння, видалення отруйних залоз, заклеювання пащі – ми з ними не проводили.
-А що ви розумієте під словом приручити? - перепитує Олександр Синянський. – Якщо маєте на увазі те, що змії можуть проявляти прихильність, безпомилково виділяти свого господаря серед тисячі інших людей, сумувати, коли його немає поруч, то відповідь на це запитання одна: «Ні, їх неможливо приручити». А от змусити змію слухатися (не в буквальному значенні, звичайно) може кожна людина, яка знає, як з нею правильно поводитися. Але від помилок і промахів у цирку не застрахований ніхто. Тож найперше, що потрібно зробити артисту, який працює на арені зі зміями чи будь-якими іншими звірами, це вивчити їхні звички і особливості. Навички дресури передаються з покоління в покоління, від майстра до учня. Коледжів та вузів, які готують дресирувальників, немає.
-Моя професія для однієї категорії дітей звучить як добрий і яскравий Арлекін, а для іншої (значно меншої), що мене радує, - нав’язливий клоун, який лякає. Для більшості дорослих – це частинка дитинства, в якому клоуна можна було побачити з екрана чорно-білого телевізора. А взагалі клоун – це не просто професія, це стан душі. Справжній клоун – реалізована у всьому людина, яка завдяки своїм душевним якостям не боїться бути смішною і вміє розділити радість інших людей, - посміхається Сергій Ганчарук. - Саме з цих властивостей і народжується креатив з позитивом. Щоб стати клоуном (в ідеалі, звичайно ж), треба закінчити циркове училище, акторські курси, здобути вищу акторську освіту, але займатися цим ремеслом повноцінно можна лише після багаторічного сценічного досвіду і в командах КВН, і у художній самодіяльності, в т.ч. і в театральній. Найвища нагорода артиста – бачити і викликати щирі емоції.
Валентина Савчук, м. Нововолинськ
Коментарі