«Найголовніше в сімейному житті – це взаєморозуміння, вміння чути одне одного»

Між молодим подружжям – Святославом та Наталією Хомюками – існує майже телепатичний зв’язок взаємного морального притягання.
Кохання окрилює людей, пробуджує найкращі якості та риси характеру, підносить до небес. У цьому переконують поети. На думку філософів, любов – це і є саме життя, його наповнення, сенс. Немає такої людини, яка б за своє життя не відчувала кохання або хоч легкої закоханості. На жаль, не у всіх це відчуття триває довго. Святославу Хомюку і Наталії Ворошик пощастило. Почуття, що виникло між ними, переросло в кохання.
Після закінчення школи у кожного постає питання: «Що далі, яку професію обрати?» Наталії та Святославу допоміг у цьому Рожищенський коледж. Зустрілися вони на вступних іспитах. Як виявилося, їхні батьки – Сергій Ворошик та Ігор Хомюк – раніше були знайомі, Побачивши один одного, підійшли привітатися і познайомили дітей. На щастя, Святослав з Наталею були зараховані до лав студентів в одну і ту ж групу. На навчання їздили також разом. Дівчині із Святославом не доводилося сумувати, він завжди вмів розсмішити, підняти настрій, підтримати у скрутну хвилину. І час в дорозі проходив непомітно. Щоразу робив маленькі, але приємні сюрпризи у вигляді солодощів та квітів. З перших днів спілкування було легким, ніби знайомі багато років. Але жодної думки про щось більше, ніж дружба, не виникало. Студентське життя цікаве: нові знайомства, зустрічі, симпатії. Та Святослав і Наталія все частіше спілкувалися, разом ходили на заняття, потім почали зустрічатись і на вихідних. Хлопець познайомив Наталію зі своїми друзями, запрошував на вечірки та прогулянки. В один момент обоє зрозуміли, що зароджується між ними світле почуття. Вони вирішили стати подружньою парою.
Після закінчення коледжу прийняли рішення продовжити навчання у Львівському університеті ветеринарної медицини. І ось одного осіннього вечора, прогулюючись вулицями Львова, Святослав зупинився, став на одне коліно і запитав Наталю: «Ти будеш моєю дружиною?» Від несподіванки дівчина не змогла промовити ні слова. Прийшовши до тями, безмежно зраділа і просто видихнула: «Так! Так!» Чотири роки тривали їхні зустрічі, обоє відчували, що створені одне для одного. Ситуації траплялися різні, а тому підстав для того. аби переконатися у почуттях, було достатньо. 29 травня 2016 року молоді люди офіційно зареєстрували свої стосунки. Весілля відгуляли у кафе «Золота підкова», а таїнство вінчання провели у соборі Різдва Христового. Цей день залишиться для молодят незабутнім на все життя.
Нині молоде подружжя Хомюків закінчує навчання у Львівському університеті ветеринарної медицини. Майбутня професія їм до вподоби, адже обоє дуже люблять тварин, вже не раз лікували домашніх улюбленців. Мешкають Святослав і Наталія в селі Острівок у тещі й тестя – Сергія Івановича і Світлани Андріївни. Молодий зять в захопленні від батьків дружини, особливо тещі, яка любить його, як рідного сина, а, вивчивши гурманські смаки зятя, завжди пригощає чимось солоденьким. У молодої невістки чудові відносини зі свекрами – Світланою Миколаївною та Ігорем Олексійовичем. Батьки допомагають молодятам створити міцну сім’ю, а Святослав та Наталія прислухаються до порад.
У кожного з них є захоплення. Святослав любить мандрівки автомобілем. Наталія цікавиться кулінарією, любить експериментувати з новими стравами. Їхня спільна мрія – власний будинок, а також сімейний професійний бізнес. Молоде подружжя мріє про приватну клініку для лікування тварин.
У чому ж подружжя Хомюків бачить довготривале сімейне щастя?
-Найголовніше в сімейному житті – це взаєморозуміння, вміння почути одне одного. Ми дещо різні за вдачею. Святослав більш активний, рухливий, а я спокійна, люблю бути вдома. Однак між нами існує телепатичний зв’язок морального притягання. Варто мені щось подумати, як Святослав уже каже про це вголос. Якщо я щось роблю, він зізнається, що щойно подумав про це, - ділиться Наталія.
-Коли зникає взаєморозуміння, зникає і любов, - каже Святослав. – Найстрашнішим, що зможе зашкодити сімейному щастю, є зрада. Звичайно, буває, що людина оступиться, а тому перший раз потрібно простити, дати шанс налагодити стосунки. Але довіра вже зникає, а тому наступну зраду вже не можна прощати.
Хочеться вірити, що ніщо не затьмарить щастя Святослава і Наталії, бо їх поєднала справжня палка любов. Хай буде над ними Боже благословення.
Антоніна Булавіна, с. Острівок, Володимир-Волинський район

Розділ новин: 

Коментарі