«Найбільше, чого сьогодні потребує людина, - це віднайти мир у своїй душі»

Інтерв’ю газеті «Місто вечірнє» єпископа Володимир-Волинського та Турійського настоятеля собору Різдва Христового УПЦ КП Матфея.
Як відомо, на священній землі Володимирщини відроджується єпархія Української православної церкви Київського патріархату. Така єпархія існувала у Володимирі-Волинському 1000 років тому і вважається однією з найстаріших в Україні. Кореспондент «Міста вечірнього» зустрілася з новопризначеним єпископом відродженої єпархії владикою Матфеєм.
-Владико, розкажіть, будь ласка, коротко про себе, про свій життєвий і духовний шлях.
-В миру я Володимир Іванович Шевчук, народився 1973 року в місті Сокаль у робітничій родині. Після школи закінчив місцеве ПТУ, де здобув професію кухаря. Але за покликом серця у 1992 році вступив до Київської духовної семінарії, а потім, у 1996 році, навчався у Волинській духовній семінарії. З 1996 по 2000 – Львівська православна богословська академія. У 1994 році став священиком в селі Верба Володимир-Волинського району, а згодом – у селах Зоря і Білин. З 1997 року – настоятель собору Юрія Переможця у Володимирі-Волинському, де прослужив 12 років. У 2006 році 9 місяців був секретарем патріарха Філарета, а після цього мене висвятили на єпископа Дрогобицько-Самбірської єпархії, до складу якої входило 250 парафій. Затим мене призначили єпископом-помічником митрополита Михаїла. У Луцьку прожив 5 років. І ось знову призначений керуючим новоутвореної, а точніше відродженої єпархії, яка включає Володимир-Волинський, Локачинський, Турійський, Любомльський, Шацький райони, а також місто Нововолинськ.
-Чому виникла потреба у відновленні Володимирської єпархії, адже справа не лише в історії?
-Питання про відновлення єпархії підіймалося давно, але вважалося таким, що не на часі. Цей час настав, хоч мова велася ще з 1996 року. В цьому плані нас випередила УПЦ Московського патріархату, оскільки вони встигли створити свою єпархію. І ось патріархат УПЦ КП прийняв відповідне рішення. Я щасливий, що повернувся до Володимира. В цьому місті я став на ноги, духовно зростав, формувався. Я не прийшов у terra incognita, а у дуже дорогу для мене землю. Це місто моєї радості.
-З якими проблемами Ви зіткнулися на новій посаді? Які перспективи на майбутнє?
-Проблеми в основному організаційного характеру. Фактично все потрібно починати з нуля. Головні перспективи – задовольнити духовні потреби віруючих. Потрібно зробити все, аби церква стала більш відкритою і кожна людина змогла знайти розуміння, співчуття. Величезною проблемою стає те, що церква не завжди дає належний відклик на духовні потреби людей.
-Чи передбачаєте Ви у майбутньому злиття двох українських православних церков, які нині належать до різних патріархатів? Чи бажаєте такого злиття?
-Кожен з нас повинен для цього працювати. Без єдиної церкви не буде України. Нам не конфліктувати та ворогувати слід, а прагнути єдності. Церква тим і є унікальною, що вона пропонує людям вихід із загострених ситуацій, дає дух радості. В сучасному світі церква не лише кличе і приймає людей, а й дає пріоритети. Хочу наголосити, що наш духовний центр знаходиться не за кордоном, а у столиці України – місті Києві. Ось чому наша церква вчить патріотизму, любові до ближнього, поваги до рідної мови і необхідності її знання. Київ і Володимир-Волинський не лише історично, а й духовно дуже поєднані. Ми відкриті для людей всіх національностей, які є християнами і поважають нашу державу, мову і церкву. Людина повинна прийти до церкви на зустріч з Богом.
-Не секрет, що значна частина людей не йде до церкви для зустрічі з Богом. Яка, на вашу думку, причина цього?
-З одного боку, надмірна кількість різних марновірств, тобто забобонів, з другого – захоплення обрядовістю. Йдучи до церкви, кожен християнин має принести Богові свою відкриту душу, у щирій молитві звертатися до Господа, і тільки тоді Творець почує цю молитву.
-Чи забезпечені Ви житлом?
-Офіційно я – єпископ Володимир-Волинський і Турійський. Відповідно я є і настоятелем собору Різдва Христового, і собор забезпечує мене житлом. Буде функціонувати єпархіальне управління. Виконуючим обов’язки секретаря єпархії призначений протоієрей Юрій Пилипець.
-Яке твердження з Біблії Ви вважаєте найціннішим для нашого нелегкого сьогодення?
-Наш Господь Ісус Христос сказав: «Мир свій даю вам, мир свій залишаю вам!» Найбільше, чого сьогодні потребує людина, це віднайти мир у своїй душі. Буде мир у душах – буде спокій в родинах і в державі. Тож будемо гідними учнями свого Спасителя, докладемо для цього всіх зусиль. Усе вирішиться, якщо будемо щиро молитися і довіряти Богові.
5 лютого 2017 року о 10 годині в соборі Різдва Христового відбудеться офіційне представлення єпископа Володимир-Волинського і Турійського. Запрошені представники Святійшого Синоду, обласне та місцеве керівництво міст і районів, які входять до складу єпархії, а також всі бажаючі.
Антоніна Булавіна, м. Володимир-Волинський

Розділ новин: 

Коментарі