Минуло 100 днів, як на посаді голови Володимир-Волинської РДА перебуває Наталія Василець. Це час, коли прийнято підбивати перші підсумки роботи. В ексклюзивному інтерв’ю нашому виданню Наталія Володимирівна розповіла про стан справ у районі та поділилася планами на майбутнє.
-Наталіє Володимирівно, назвіть, будь ласка, п’ять галузей економіки району, яким Ви приділяли найбільше уваги, перебуваючи протягом 100 днів на посаді голови РДА. Окресліть найгостріші проблеми, над розв’язанням яких працювали. Що вдалося зробити, і які плани на найближчу перспективу?
-Наш район – аграрний. Щодо інших галузей економіки, то промисловість представляє Володимир-Волинська птахофабрика. Оцінивши ситуацію в районі і в цілому у державі, я приділяла найбільше уваги соціальній сфері, аби залучити кошти саме на соціальний розвиток. Ми спрямували всі зусилля на написання проектів до Фонду регіонального розвитку. На 2015 рік було подано 5 проектів, 4 з них пройшли відбір. Наш район став єдиним в області переможцем. А це 7,8млн.грн. додаткових фінансових вливань на розвиток соціальної сфери, які мають бути освоєні до кінця року. Дані кошти підуть на реконструкцію будинку культури с.Заріччя під дитячий садок з двома групами по 20 дітей, на переобладнання котельні в Березовичах – встановлення твердопаливного котла, на реконструкцію дитячого садочка в Березовичах – створення додаткової групи на 20 діток, та на реконструкцію водопроводу у м.Устилуг. Але на цьому ми не зупинилися – почали написання проектів на перспективу, на 2016 рік. Конкурс ще не відбувся. Ці проекти на суму близько 8млн.грн., яка у разі відбору буде спрямована на садочок і будинок культури у с.Зимне, на школу і дитячий садочок у м.Устилуг, на утеплення фасаду Лудинської школи. Отже, працюємо на соціальну сферу, щоб покращити матеріально-технічну базу, забезпечити енергозбереження. Вважаю це досягненням.
Щодо проблем, то люди найчастіше скаржаться на стан доріг, транспортне сполучення, вирішення земельних питань. Мабуть, найгостріше, що запам’яталося, – це конфлікт з перевізником Марією Проскурою, який вдалося спільними зусиллями владнати, стати на бік громадян і поміняти перевізника. Люди залишилися задоволені. Всі питання, що виникають у процесі роботи, стараємося вирішувати по мірі надходження, без зайвого галасу.
Стосовно перспективи, то найближчим часом хочеться відновити наші партнерські стосунки з поляками, переймати їхній досвід, залучати інвесторів.
-Незабаром початок нового навчального року. Скільки шкіл функціонує в районі? Наскільки скоротилася їхня кількість або чи буде скорочена до 1 вересня у процесі оптимізації?
-Оптимізація – болючий процес, але необхідний і неминучий. У районі працює 38 загальноосвітніх шкіл, де навчається 2447 дітей. Малокомплектні школи не мають ніякої перспективи. Але це не означає, що їх треба закрити. Потрібно призупинити їхню діяльність, адже у деяких школах навчається по 6-8 дітей. Школярі повинні бути переведені у ЗОШ І-ІІ або І-ІІІ ступенів заради них же самих. Йдеться не лише про якість освіти, а й про всебічний розвиток, якому сприятимуть позакласні заходи, спорт, робота гуртків. А малокомплектна школа не може забезпечити учням загальний креативний розвиток.
Наразі діяльність малокомплектних шкіл у районі не призупиняли – не було відповідного рішення районної ради. Працює комісія з вивчення діяльності маленьких початкових шкіл, в роботі якої я особисто брала участь. Відвідала школи у Бегеті, Яковичах, Нехворощі, Чорникові. Спілкувалася з учителями та батьками, цікавилася матеріально-технічною базою цих закладів, була на засіданнях батьківських комітетів. Звісно, мене зустрічали не надто привітно. Але треба спілкуватися, пояснювати, переконувати, щоб батьки самі захотіли перевести своїх дітей у кращу школу. Отже, робота у цьому напрямку триває, а дане питання залишається відкритим.
-Як ведеться підготовка бюджетних установ району до роботи в осінньо-зимовий період? Які проведено заходи з енергозбереження? Чи доведена до розв’язання проблема із системою опалення у Лудинському дитячому садочку, адже до 15 липня, як Ви обіцяли раніше, нічого, крім легкого ремонту приміщення котельні після вибуху, зроблено не було, а новий котел привезли пізніше зазначеного терміну?
-До нового опалювального сезону нам потрібно підготувати 22 котельні і 149 паливних. Для цього треба забезпечити 350 тонн торфобрикету і 200 тонн вугілля. На сьогодні є 60 відсотків потрібного палива.
Щодо енергозбереження, то ми відшукуємо для цього всі можливості. За кошти Фонду регіонального розвитку в Березовичах буде встановлено твердопаливний котел, на твердопаливні котли для ФАПів сіл Ласків і Микуличі кошти виділені з районного бюджету. Згідно з постановою Кабміну щодо соціально-економічного розвитку окремих територій, виділені фінансові ресурси у сумі до півтора мільйона на заміну всіх вікон у школі в Микуличах та на реконструкцію даху дитячого садочка в Устилузі. Валерій Діброва зголосився поміняти частину вікон у ЗОШ с.П’ятидні, аби енергозберігаючі заходи у закладі довести до повного завершення. Крім цього, залучаємо на енергозбереження і спонсорські кошти, і батьківські.
Щодо котельні Лудинського садочка, то легким ремонтом після вибуху там не обійшлися. Станом на 15 липня підлогу в котельні залили бетоном, реконструювали стіни і підвели до котла мережу опалення. З новим котлом нас трошки підвів підрядник, але на сьогоднішній день всі роботи виконані в повному обсязі, все готове до опалювального сезону.
-Що зроблено для створення у районі п’яти територіальних громад у процесі проведення адмінреформи? Яким буде наступний крок?
-Перспективний план щодо створення у районі 5-ти територіальних громад – Устилузької, Зарічанської, Березовичівської, Зимнівської і Оваднівської – був затверджений на сесії облради. На сьогодні проведені громадські обговорення. Зібраний пакет документів передано на затвердження сесії обласної ради наразі щодо трьох територіальних громад – Зимнівської, Устилузької та Оваднівської. А загалом по області подано на затвердження лише 4 громади – тож наш район попереду у вирішенні цього питання. Сподіваємося, що наші три сформовані громади затвердить також Кабмін і вони підуть на вибори уже в об’єднаному складі. З двома іншими громадами питання залишається відкритим, бо наразі у селах не можуть дійти згоди щодо розміщення адміністративних центрів.
-Прокоментуйте, будь ласка, хід жнивної кампанії. Чим допомагає аграріям районна влада? У яких господарствах найбільший, а де найменший урожай зернових, і чому? Чи є недопрацювання у цьому питанні управління агропромислового розвитку? Якими будуть цьогорічні закупівельні ціни на зерно?
-Жнива у районі майже закінчилися. Ми перші в області підійшли до завершення жнивної кампанії, а по урожайності обігнали Луцький район. Найвищий урожай зернових у ТзОВ «П’ятидні» та у фермерському господарстві Євгена Шелепіни. На окремих площах у П’ятиднях урожайність сягає 100 центнерів з гектара. В середньому урожайність озимої пшениці в районі – 90 центнерів з гектара, ярої – 50. Урожай дуже хороший, значно кращий за минулорічний. Найнижча урожайність на піщаних ґрунтах, переважно у маленьких господарствах, хоча всі виробники працюють однаково добре.
Управління агропромислового розвитку має дорадчо-консультативну функцію, надає консультації з будь-якого приводу як одноосібним, так і крупним сільгосппідприємствам щодо рослинництва і тваринництва, щодо ринків збуту і заходів захисту рослин. Там є хороші спеціалісти, які всю зиму читають лекції в нашій зимовій агрошколі та справляються зі своїми обов’язками відмінно. Раніше управління надавало сільгоспвиробникам дотаційні кошти, але зараз, у зв’язку із ситуацією в державі, фінансової допомоги як такої немає. Навпаки, сьогодні наше сільське господарство активно допомагає армії як продуктами харчування, так і технікою.
Щодо закупівельних цін. Затрати на виробництво сільгосппродукції дуже великі, зросла вартість палива, засобів захисту, мінеральних добрив. Тому ціна на ринку 2800-3000грн. за тонну пшениці у повній мірі не задовольняє виробника, адже треба вже думати про посівну та наступний урожай. -У попередньому інтерв’ю нашому виданню півтора місяці тому Ви обіцяли внести пропозицію щодо доукомплектування громадської ради, аби цей дорадчий орган був ширшого формату. Що змінилося за ці 40 днів?
-Було звернення ряду громадських організацій щодо розпуску громадської ради. Воно розглянуто нашими юристами, висунуті пропозиції щодо доукомплектування чи саморозпуску громадської ради. Дане питання розглядатиметься на наступному її засіданні. Надіюся, що буде прийняте правильне рішення, яке задовольнить громадськість. Вважаю, що найкращий варіант – все ж розпустити дорадчий орган і обрати новий його склад.
-Також під час нашої минулої зустрічі мова йшла про оптимізацію закладів культури району. Які вже є напрацювання, чи ухвалювалися відповідні рішення?
-Ми взяли тенденцію вивчати роботу закладів культури, адже, погодьтеся, 100 днів – це не так багато, а для цього потрібен відповідний час. Ми започаткували звіт закладів культури разом з головами сільрад на нарадах у РДА. Розглянута можливість об’єднання шкільних та районних бібліотек за досвідом Рівненської області. Дано також доручення заслухати керівників закладів культури на сесіях сільрад та висувати пропозиції щодо оптимізації галузі культури. Вони будуть проаналізовані, і тоді прийматимуться відповідні рішення. А якщо дивитися у перспективу, то після проведення адмінреформи дані питання вирішуватимуться простіше. І справа не лише в коштах. Громади самі визначать, скільки будинків культури вони хочуть мати на своїй території та яким має бути їхній кадровий склад. Тим не менше, уже зараз хочеться усунути всі недоліки, виправити помилки, щоб галузь культури запрацювала на вищому рівні.
-Восени вибори. Які заходи впливу чи мотивації Ви застосуєте щодо звітів місцевих депутатів перед виборцями про те, що конкретно вони зробили під час попередньої каденції, чи виконали передвиборчі обіцянки, адже цього вимагає чинне законодавство?
-Кожен депутат має бути чесним як перед виборцями, так і перед самим собою. Якщо давав обіцянки, то повинен їх виконати або ж пояснити людям, чому цього не зробив. Тут рушійною силою має бути совість кожного. Крім цього, і в районній раді, і по округах необхідно започаткувати тенденцію звітування всіх депутатів, а не лише голови. Ви ставите дуже слушне питання. Потрібно зробити так, щоб відповідальність депутатів усіх рівнів перед людьми стала беззаперечною нормою. Також і самі виборці мають право вимагати звітів у тих, за кого голосували.
-Церковний конфлікт в Охнівці показав, як непросто втілити в життя мрію багатьох українців про єдину помісну українську церкву. Більшість жителів села відкрито продемонструвала своє волевиявлення щодо об’єднання релігійних громад у церкву КП, підтвердивши його особистими підписами і голосуванням на зборах. Тож якою, на Ваш погляд, має бути церква в Охнівці?
-Я вірю, знаю і надіюсь, що не лише в Охнівці, а й по всій Україні має бути і буде єдина помісна українська церква. Нам нічого ділити, у нас єдина віра, яка повинна об’єднати всіх українців. Шкода, що дехто цього не розуміє, але разом з тим все більше наших співгромадян хочуть відвідувати церкви Київського патріархату. Водночас я як представник держави повинна враховувати думки обох сторін та відстоювати інтереси кожного. Думаю, що у нас має бути спільна мета і ми разом повинні йти до неї. Наше завдання – проводити роз’яснювальну роботу, щоб зробити так, аби в громадах не було ні більшості, ні меншості, щоб ніщо не розділяло людей, щоб вони чули одне одного, йшли на діалог і знаходили розумні компроміси.
-І на завершення, які надбання Ви записали у свій особистий робочий актив за сто днів перебування на посаді?
-Це ті чотири проекти, подані до Фонду регіонального розвитку, про які я вже розповідала. Також нашою командою подані пропозиції щодо співфінансування (50х50) ремонту доріг на загальну суму 5млн.грн. Креативно підійшли й до оздоровлення у цьому році: спільно з районною радою і відділом освіти було організовано зліт «Юність». На базі озера Лісного відпочивало 70 дітей з району і 40 – з міських шкіл. 7-8 червня організували й патріотичний зліт, який проходив також на оз. Лісне. Щодо іншого, то постійно працюємо, вивчаємо ситуацію і в роботі налаштовуємось лише на позитив. Уже вдалося залучити кошти у район, і до кінця року, коли вони будуть освоєні, ми побачимо конкретні результати. Зупинятися не можна, треба іти тільки вперед і думати про майбутнє.
Відеоверсію інтерв’ю з Наталією Василець ви можете переглянути на сайті нашої газети mistovechirne.in.ua
Міла Сергєєва,Володимир-Волинський район
Коментарі