Настя Хмелецька стала стипендіаткою Організації українських жінок Великобританії

Міла Сергєєва,м.Володимир-Волинський
12 вересня у Львівському музеї бойової слави відбулася церемонія вручення стипендії від Організації українських жінок Великобританії володимир-волинській дівчинці, учениці 4-Г класу НВК №3 Насті Хмелецькій.
Організація українських жінок Великобританії підтримує тісний зв’язок з усіма жіночими громадськими організаціями світу, у тому числі – із Володимир-Волинським осередком «Союзу українок».
-Можливо, це виглядає дивним, але жінки за кордоном (необов’язково українського походження) роблять усе можливе, для того щоб виховати серед молодого покоління нашої держави справжній патріотизм, щоб молодь плекала наші українські традиції, підтримувала український стиль життя, оберігала український дух та долучала до цього своїх однолітків, - розповідає голова Володимир-Волинської організації «Союз українок» Віра Чайковська-Тарликова. – Частково це викликано тим, що внаслідок асиміляції українство за кордоном поступово вироджується – особливо це помітно у третьому поколінні емігрантів. Тож іноземці докладають зусиль, щоб призупинити цей процес і за кордоном, і в Україні. Аби матеріально підтримати втілення в життя цієї мети, уже багато років тому Організація українських жінок Великобританії започаткувала виплату стипендій молодим людям у різних країнах, що складає 200 фунтів стерлінгів (5 тис.грн.) на рік.
Минулого року стипендіаткою організації стала на той час студентка Східноєвропейського університету, жителька Володимира Тетяна Ткачук як переможниця конкурсу досліджень з історії і розвитку української культури, етнографії, відтворення головних подій минулого і сучасності «Мій рідний край» за роботу «Марія Сергіївна Литовчук – берегиня легенд рідного краю».
Цьогоріч на отримання стипендії володимир-волинський «Союз українок» висунув кандидатуру дочки загиблого героя АТО, начальника зв’язку 51 ОМБр майора Віктора Хмелецького Анастасії. Настя отримала цю стипендію на знак вшанування пам’яті батька та в якості підтримки родини військовослужбовця.
«Я – офіцер, і мій священний обов’язок – захищати Батьківщину»
Віктор Хмелецький був справжнім патріотом України – це він довів своїм мужнім вчинком. 13 лютого цього року чоловік переніс складну операцію з видалення нирки. Ще не завершився до кінця процес реабілітації, як на сході нашої держави розгорнулися драматичні події. Військовослужбовець мав повне право оформити третю групу інвалідності й залишитись у Володимирі, але й не думав цього робити. «Я – офіцер, і мій священний обов’язок – захищати Батьківщину», - сказав він занепокоєним рідним і уже в квітні у числі перших потрапив у зону військових дій. 28 липня у с.Савурівка Шахтарського району у жорстокому бою за взяття Савур-Могили герой отримав смертельне поранення.
Місцеві волонтери на чолі з Костянтином Зінкевичем одразу прийшли на допомогу родині. Тіло загиблого вони знайшли в одному з переповнених моргів на сході й організували його доставку у Володимир.
-Віктор був чудовою людиною, люблячим чоловіком, завжди допомагав іншим, - зі сльозами на очах розповідає дружина героя пані Наталія. – Коли ми одружилися, він, як рідного, з любов’ю прийняв мого маленького однорічного сина Юліана від першого шлюбу, став йому справжнім батьком і добрим наставником. Згодом у нас народилася донечка Настя.
Смерть Віктора Івановича – страшна трагедія для всієї родини Хмелецьких. Діти, тринадцятирічний Юліан і дев’ятирічна Настя, більше ніколи не обнімуть свого татуся. Вони разом із мамою часто відвідують його могилу, але дівчинка і досі не може звикнути до думки, що батька вже немає. Для неї він живий, просто десь у далекому відрядженні.
Під час виконання службових обов’язків Віктору Хмелецькому не раз доводилося на деякий час покидати сім’ю. Свого часу він з миротворчою місією перебував у Косово, брав участь у військових діях. У 2008-му проходив навчання, що проводилися під егідою ООН на території Грузії, незадовго до російського вторгнення у цю країну.
Незважаючи на багатий послужний список, офіцер ніколи не мав власного житла. Сім’я і досі винаймає квартиру. Віктор Іванович одним із перших стояв у черзі на отримання житла. У військовому містечку за кошти Міністерства оборони зводився будинок, в якому Хмелецькі мали справити новосілля. Однак із початком війни фінансування припинилося, будівництво призупинено на невизначений час. Отже, питання залишається відкритим.
«Підростає наша достойна зміна»
Дружина героя Наталія Хмелецька висловлює щиру вдячність Вірі Чайковській-Тарликовій за увагу і підтримку їхньої сім’ї та зокрема за ту допомогу, яку надає громадська активістка задля становлення Анастасії як особистості. Віра Анатоліївна сама возила дівчинку у Львів, де голова Організації українських жінок Великобританії Марія Фінів особисто вручила Анастасії сертифікат на отримання стипендії.
-Матеріальна допомога – це не основне, - каже Віра Чайковська - Тарликова. – Головне, що Настя отримала величезний поштовх до активної участі у громадській роботі. Скромна, спокійна та навіть сором’язлива за характером дівчинка загорілася перспективою популяризувати український дух не лише серед однолітків, а й представників старших поколінь. Вона стала повноправним членом нашої організації, здружилася з членкинями «Союзу українок». Ми дуже сподіваємося і віримо, що Настя – наша достойна зміна.
Третього жовтня у світлиці Володимир-Волинської організації «Союз українок» дівчинка вперше відчула себе у ролі педагога. Разом зі своєю подругою солісткою зразкової дитячої вокальної студії «Лодомир» Ліною Ткачук Анастасія показувала жінкам із «Союзу українок» майстер-клас з виготовлення ангеликів, які після фестивалю «Українське коровай-сузір’я» будуть вручені учасникам АТО на сході та слугуватимуть їм оберегами. Цього мистецтва дівчатка навчилися під час перебування у Львові. Ангелики виготовляються за принципом ляльки-мотанки із клаптиків білої тканини, вати, ниток кольорів національного прапора та обов’язково – з любов’ю. Присутні із гарним настроєм взялися за захопливу роботу. Ангелики принесуть бійцям записки, написані нашими активістками, із найщирішими побажаннями і, без сумніву, піднімуть бойовий дух на фронті. А ще – нехай хоч на крок наблизять нас до перемоги.
І насамкінець трішечки про стипендіатку. Настуся добре навчається у 4-Г класі НВК №3 із поглибленим вивченням англійської мови. У позашкільний час уже другий рік відвідує хор у Володимир-Волинському ЦПО. Дівчинка має гарний голос і в майбутньому мріє стати співачкою. Також має на меті досконало вивчити англійську й опанувати мистецтво гри на гітарі у музичній школі, куди неодмінно запишеться наступного року.
-Після всього пережитого Настя швидко подорослішала за цей рік, стала мені доброю помічницею. У неї змінюється світогляд, - розповідає про дочку мама.
Тож побажаймо дівчинці успіхів у всіх її починаннях!

Розділ новин: 

Коментарі