Наш любий Володимир пережив хвилину «слави». Що далі?

Відомий телепроект «Секретні матеріали» каналу «1+1» добрався і до нашого древнього міста і показав усій країні, які у нас живуть «підприємливі» люди. Тисячі наших співгромадян їздять у Польщу як на роботу і багато заробляють. А дехто з них – навіть дуже багато, мільйони. При цьому всі вони називають себе патріотами, люблять Україну і водночас щодня, десятки років завдають вітчизняній економіці колосальної шкоди.
Побачене по телевізору змусило замислитися багатьох над тим, як ми живемо і куди йдемо – в Європу чи у прірву. Декілька наших читачів та активних дописувачів надіслали свої відгуки, варті вашої уваги, також надав коментар міський голова Петро Саганюк.
Петро Саганюк, володимир-волинський міський голова:
«За всі дії повинні відповідати ті особи, на які покладає обов’язки закон. Є посадові особи, які зобов’язані контролювати ситуацію. Однозначно зрозуміло, що цей матеріал на каналі «1+1» є замовлений, і звинувачувати міську владу немає підстав. Тим більше, що ми з 2013 року написали не один десяток звернень (у загальній сумі – 68, авт.) до правоохоронних та інших силових структур із проханням відпрацювати місто на предмет того, хто постачає у Володимир контрабандні товари, алкоголь та сигарети. Направили ми також листа в Міністерство інфраструктури з проханням розібратися з автобусами, які їздять у Польщу, а їх немало. Ліцензії дає Міністерство транспорту, а не міська влада. Вони дали ліцензію, і вони повинні нести відповідальність. Люди їздять у Польщу, бо до цього їх змусили економічні умови. За зарплату чи пенсію у 1200 гривень нехай спробують жити можновладці. Але у нас є силові структури, які повинні тримати під контролем реалізацію підакцизних товарів. Усе ж можна перевірити і відстежити. Міська влада не повинна цим займатися, бо це не прописано ні в моїх обов’язках, ні в обов’язках інших керівників міських управлінь. Жоден працівник міської ради не має права перевіряти людину. Є силовики, митники, прикордонники, фіскальна служба. Безперечно, ні для кого не секрет, хто займається незаконним бізнесом у Володимирі-Волинському. Відомо, хто їх «кришує», і це люди не з нашого міста, а, швидше за все, з області чи ще вище. Отож ще раз наголошую, що відповідальність мають нести правоохоронні органи, а вони не підпорядковуються міській владі».

Що зробила міська влада, аби припинити нелегальну торгівлю підакцизними товарами
За інформацією міськвиконкому, за 2013 рік надіслано 21 лист: у Генеральну прокуратуру (2), в Міністерство доходів та зборів України (4), в головне управління ДФС України (2), у Володимир-Волинську ОДПІ (2), в Міністерство внутрішніх справ України (2), в УМВС у Волинській області (1), у Володимир-Волинський МВ УМВС (5), у Службу безпеки у Волинській області (1), у Міністерство оборони України (1), у військову прокуратуру західного регіону України (1).
За 2015 рік надіслано 7 листів: у Генеральну прокуратуру України (2), у Володимир-Волинський МВ УМВС (3), голові служби безпеки України (1), у Волинську обласну адміністрацію (1).
За 2016 рік надіслано 17 листів: у прокуратуру Волинської області (2), у головне управління ДФС України (7), у Володимир-Волинську ДПІ (1), у Володимир-Волинське відділення поліції (3), в управління захисту економіки у Волинській області (3), у Службу безпеки у Волинській області (1).
За 2017 рік (станом на 05.05.2017) надіслано 22 листи: у головне управління ДФС у Волинській області (3), народному депутату Ігорю Гузю (1), голові комісії з координації дій контролюючих органів (3), голові облдержадміністрації (1), в головне управління національної поліції (3), в управління захисту економіки у Волинській області (3), в управління СБУ (4), у прокуратуру Волинської області (4), в Національне антикорупційне бюро України (1).
Лариса Прушинська, слухач Університету ІІІ віку:
«Ще не забулись у місті розмови щодо ситуації на митному переході «Устилуг» у лютому цього року, як 25-26 квітня телеканал «1+1» показав у програмі «Секретні матеріали» сюжет про контрабандні перевезення через митницю «Устилуг-Зосін». Репортаж переповнений «живими» кадрами, астрономічними цифрами, не вірити яким важко.
Для тих, хто щодня стикається з цією реальністю на кордоні, на митниці, ці матеріали не секретні. А для тих, хто не їздить за кордон з метою заробити, вони дійсно стали сенсацією. Коли фільтруєш у голові текст журналіста із фразами: «кордон повністю окупований контрабандистами», «бажання якнайшвидше перетнути кордон робить людей звірами», «українські митники не виходять із приміщення для контролю, маючи сигнал, що «товар для своїх», «на складах митниці і у супермаркетах міста море контрабандних товарів, привезених із Польщі», «30-40 автобусів щодня везуть контрабандні сигарети і горілку на територію Польщі», «втрати України обраховуються мільйонами і мільйонами», - факти вражають.
Контрабандна схема відпрацьована роками. Прикордонний пункт «Зосін» давно перетворився на перевалочну базу для контрабандистів. Польська влада та митниця не проти вивозу товарів з ЄС, який їм вигідний. А от наповнення їхнього ринку дешевими сигаретами та горілкою – інше питання, і ставлення самих поляків до нього різне.
Якщо вірити словам тележурналіста, то через ситуацію із контрабандою на кордоні 90% економіки Володимира у тіні. Надходження у бюджет міста мінімальні. До того ж працюючих підприємств дуже мало. А от «Гербор-Холдинг» чи ПАТ «Володимир-Волинська птахофабрика», хоча працюють швидше для власного розвитку і збагачення, водночас відчутно поповнюють і місцеві бюджети.
Таким чином володимир-волинці виживають як можуть. І торгівля, точніше збут контрабандних товарів на території Польщі, – це можливість заробити «живі гроші», хоча всі розуміють, що це – порушення закону. Влада, м’яко кажучи, заохочує людей до цього.
Відтак організатори контрабандної торгівлі отримують мільйони, а виконавці та рядові учасники – народ – задовольняються мізером, ризикуючи при цьому здоров’ям, втрачаючи віру у справедливість, порядок і державу. Невідомо, що зміниться у роботі прикордонного пункту «Устилуг-Зосін» після показаного на ТБ. І хто чи що змусило депутата І.Лапіна привернути увагу до проблем нашого міста. У кардинальні зміни віриться мало. Місцева влада нічого не зробить доти, поки найвища влада країни не наведе порядок і не поставить державу в режим виконання законів усіма. А, схоже, цього чекати доведеться довго, бо, як каже радник президентів та урядів Олександр Пасхавер, «новації, які зібрався втілювати Гройсман, тяжкі. Крім пенсійної реформи, також реформа освіти, реформа охорони здоров’я, ринку землі. Хоча мене здивувало, що він не згадав про необхідність продовження антикорупційної реформи. А без неї всі інші не працюватимуть».
І якщо наше місто, за висловом авторів телепроекту, погрузло у корупції, контрабанді, зміни прийдуть, на жаль, не скоро».
Світлана Антонюк, пенсіонерка:
«Я не маю закордонного паспорта і в Польщу не їжджу, тому того, що робиться на кордоні, на своїй шкірі не випробовувала. Проте все, що відбувається в Устилузі, знаю з розповідей очевидців.
Моя думка негативна, і нехай мене засуджують мешканці міста, мотивуючи тим, що немає за що жити. У мене теж мала пенсія, трішки більше за мінімальну. Що заробила, те й маю – суддею чи прокурором не була. Так, іноді не вистачає на ліки, але не плачу. А їхати принижуватися не хочу.
Не знаю, що сказати про ті дві передачі. Вважаю, все залежить від людей. Малі зарплати (до речі, багато з тих, хто їздить, взагалі офіційно працювати не хочуть), малі, просто злиденні, пенсії, тож обставини штовхають на злочини. І, знайшовши «лазейку», що дозволяє збагачуватися, використовують її на повну.
Засуджувати їх не буду – не маю права. Розсудить усіх Бог. Я знаю одне: у центральних областях, таких як Вінницька, Хмельницька, Полтавська, Черкаська, митних переходів немає, тож люди таких вояжів не здійснюють. Проте живуть, як молоді, так і старші.
А тут користуються моментом. Кожен має свою вигоду: і прикордонник та митник, які нагло просять покласти енну купюру при переїзді, і ті, хто їде, везе, переховує. Мають зиск і так звані активісти, що складають чергу. Хто перетинає кордон раз на місяць із блоком-двома сигарет, то й осуду менше. А ті машини, що везуть на сотні тисяч, а то й мільйони? Словом, «зажерлися».
Ми хочемо в Європу, але з нашою «культурою» та менталітетом нам ой як туди далеко».
Григорій Голіцин, пенсіонер:
«Молоді люди (школярі, студенти), батьки яких мають офіційну роботу з невеликою зарплатою, проживаючи у скромній звичайній квартирі, не маючи (якщо і далі нічого не змінюватиметься) перспективи на краще життя, бачать нові великі й дорогі будинки із крутими автівками за високими парканами, власниками яких є офіційно безробітні ще досить молоді люди, вже не запитують ні себе, ні своїх батьків, звідки у них усе це багатство. У в нашому місті кожен знає або здогадується, що всі ці розкоші – від сумнівного бізнесу, а правильніше сказати – від контрабанди. І тоді багато молоді із слабкими моральними життєвими принципами не може встояти перед спокусою зайнятися тим же, щоб швидко і без великих зусиль (не потрібно довго і старанно вчитися та важко працювати) розбагатіти.
Початковим фактором масової контрабандної діяльності у нашому місті стало те, що за період незалежності Української держави припинили працювати багато колись успішних підприємств, таких як меблева фабрика, цукровий завод, комбінат молочних продуктів, сільгосптехніка, консервний завод, транспортно-ремонтне підприємство, філія Луцького машзаводу, цегельний завод, завод продтоварів, винзавод, вуглерозвідка, будівельна компанія, асфальтний завод, філія Луцької «Ремпобуттехніки», будинок побуту – всього вже й не пригадаєш. Отже, люди мали де працювати, знали, куди звернутися, щоб відремонтувати побутові прилади, а зараз нічого цього немає. Проте близько кордон, і громадяни, щоб вижити, пішли на злочин. Починаючи з малої контрабанди, багато наших співгромадян стали серйозними контрабандистами, які зі своєї злочинної діяльності отримують величезні прибутки, не сплачують податки, ще й мають зухвалість отримувати субсидії з бюджету, в який самі не вносять ні копійки. Своїм способом життя, показним достатком і поведінкою,вони дратують оточення, круті автівки паркують на газонах, дитячих майданчиках та під заборонними знаками. Тим самим, не соромлячись, відкрито насміхаються з тих, хто ще живе чесно, на законну зарплату, сплачує податки, з яких видають соціальні допомоги та пенсії, в точу числі й батькам контрабандистів. Усе це, звичайно, погано.
Які дії місцевої влади мали б бути за таких умов? Щоб більшість із нас не стала злочинцями-контрабандистами, потрібно було робити все можливе і неможливе на місці й у верхах, аби забезпечити людей роботою. Інакше вони зароблятимуть незаконним шляхом і привчать до такого стилю життя своїх дітей. А легкі та швидкі гроші приводять до деградації моралі й совісті. Люди перестають любити свою Батьківщину і дбати про неї. У результаті не буде у нас патріотів, які хочуть жити чесно і справедливо. Ситуація стане схожою до тієї, що на сході України…
Запитання до влади: «Якщо не можуть побороти контрабанду, то що – очолюють її?»
Нашого міського голову журналісти каналу «1+1» назвали «вічним мером», бо він керує містом уже близько 20-ти років, п’яту каденцію. То що ж робив наш «вічний мер» увесь цей час разом зі своєю командою, щоб налагодити життя у Володимирі у правовому полі? А з того, що ми бачимо протягом багатьох років, то майже нічого. Адже щоб створювати робочі місця з гідною зарплатою, потрібно було б переконати центральну владу в Києві про наслідки втрати роботи у прикордонному місті. На сході люди захотіли в Росію – і ми їх втрачаємо. А наші хочуть у Польщу – і ми теж їх втрачаємо. Але нам не пощастило з мерами, особливо з незмінним і «вічним». Він ніколи не був здатним на самопожертву заради України та її народу. Порівняйте його з мером Нововолинська, який перебував у рядах Народного Руху України, був і є патріотом. Наскільки випередило його місто наш Володимир. Потрібно було б і нашому голові добитися такого ж статусу, який має місто шахтарів, тоді б володимир-волинцям не треба було їздити на роботу до сусідів, втративши її тут. А наша місцева влада, замість того, щоб боротися зі спрутами контрабанди, які завдають шкоди економіці країни, підривають віру в те, що ми живемо у правовій європейській державі, своєю пасивністю сприяє розквіту беззаконня, зневіри і втрати майбутнього.
І щодо нашого міського голови. Аналізуючи його діяльність за усі роки на керівній посаді, враховуючи стратегію та культурний рівень, можна припустити, що йому більше підійшла б посада начальника ЖЕКу невеликого міста. Надіюся, що зі мною погодиться багато думаючих у правильному напрямку жителів міста і району. Тож насамкінець запитання до влади: «Якщо не можуть побороти контрабанду, то що – очолюють її?»
Сюжет у «Секретних матеріалах» на «1+1» показав усій Україні те, що робиться у нас під носом, а ми не бачимо чи не хочемо бачити. Це ганьба для нашого міста. Журналістам, які підготували цей матеріал, велике спасибі. Вони запевнили, що й надалі слідкуватимуть за тим, що у нас відбувається.
Якщо у вас, тих, хто читає цю публікацію, виникає запитання: «А хто ті дописувачі, які замість того, щоб відпочити чи заробляти гроші, щось пишуть, то знайте: це люди, готові турбуватися про інших. В їхніх генах закладена велика мудрість правильного життя».
Після ефіру «Секретних матеріалів» про контрабанду та незаконну торгівлю на території міста підакцизними товарами минуло два тижні. Що ж змінилося? А нічого. Так звані «точки» з цигарками та горілкою, зафільмовані київськими журналістами, як вели, так і ведуть жваву торгівлю. І «польський бізнес» теж ніхто не відмінив – як процвітав, так і процвітає…

Розділ новин: 

Коментарі