Народження дитини для подружжя – особлива подія, яку важливо пройти разом

Психологічний комфорт породіллі – запорука благополучного народження дитини
Сьогодні партнерські пологи перестали бути чимось унікальним. Якщо ще 10 років тому таке могло відбутися за великою домовленістю або знайомством, то зараз пологи із близькою людиною дуже поширені. Багато подружніх пар, спільно готуючись до народження маляти протягом 9 місяців і ґрунтовно теоретично підготувавшись, приходять у пологовий будинок разом, аби вирішити: народжувати у парі з чоловіком, батьком майбутньої дитини, або з іншою рідною людиною чи самостійно. При цьому потрібно усвідомлювати всі переваги таких пологів та попередньо пройти відповідну підготовку разом з партнером.
До пологів подружня пара за бажанням під час вагітності відвідує пологовий будинок, в якому планує народжувати дитину. Там можна оглянути індивідуальні пологові зали, де народжують жінки. Якщо в процесі знайомства з пологовим будинком виникнуть запитання, відповіді на них завжди отримаєте у лікарів. Тож давайте розберемося, що насправді необхідно жінці, яка народжує, і тоді стане зрозуміло, хто й навіщо їй потрібний у пологовій залі.
Сьогодні незаперечним є той факт, що щасливе закінчення пологів прямо залежить від психологічного комфорту породіллі, який виникає у відповідній обстановці та в оточенні близьких людей. Абсолютно природно, що людина, яка взагалі вперше потрапила в лікарню, та ще й з такого інтимного приводу як пологи, буде відчувати дискомфорт, а можливо, й страх. Це стосується і чоловіка, і жінки. Виключенням будуть тільки ті жінки, які самі хоча б раз народжували в комфортних умовах або спеціально підготовлені до цієї події.
Є ряд принципових умов, яких необхідно дотриматися для того, щоб породіллі було добре. Вони випливають з фізіології родового процесу і специфічних особливостей діяльності головного мозку людини. По-перше, потрібно дати можливість жінці розслабитися й поводитися природно, адже вона перебуває в залежному становищі. Таке можливо тільки у звичних, уже знайомих їй умовах або у присутності близької, дуже рідної людини, якій жінка цілком довіряє і якої не соромиться. Тут важливо враховувати й те, наскільки ці люди комфортно почуваються у пологовій залі. Їхнє хвилювання, тривога і абсолютно природне в такій ситуації занепокоєння можуть стати причиною сповільнення родового процесу і навіть його зупинки.
Партнер має бути готовий до активної участі у пологах, а не тільки присутності в якості глядача
Визначається три принципи успішних партнерських пологів:
1.Двостороння добровільна згода жінки та партнера народжувати разом. Іноді майбутній тато турбується про дружину протягом 9 місяців, проте не готовий випробувати себе у пологовій залі.
2. Партнер має бути готовий до активної участі в пологах, а не лише присутності в якості глядача.
3.До партнерських пологів необхідно підготуватися обом партнерам. Допоможуть у цьому в школі «Відповідального батьківства», яка працює у жіночій консультації. Партнер має знати, які саме зміни відбуваються у жіночому організмі під час переймів та після пологів, аби безпечно допомагати.
Є багато доказів позитивного впливу присутності та допомоги близьких людей на перебіг пологів та протікання післяпологового періоду. Такими людьми можуть бути батько дитини, мама, сестра чи подруга. Добре, якщо вони пройшли попереднє навчання і знають, як саме підтримати жінку під час пологів фізично. Вони можуть масажувати спину та поперек, аби зменшити больові відчуття, допомагати знайти максимально зручні положення під час потуг, обтирати обличчя, погладжувати живіт чи руки, підбадьорювати, заспокоювати та морально підтримувати іншими способами.
Крім того, під час пологів партнер може підтримувати контакт між медичним персоналом та породіллею, просити лікаря чи акушерку прокоментувати процедури та використані ліки. За потреби, партнер може бути захисником інтересів породіллі.
У перші хвилини життя
Відразу після пологів маму і малюка не розлучають. Для дитини перші хвилини після народження є дуже важливими, непростими і стресовими: вона потрапляє в середовище, де температура є значно нижчою, ніж була у тілі матері, вона робить перший вдих та видає перший звук. Тому новонародженого негайно потрібно зігріти. Найкраще – покласти його животиком на живіт матері, тобто «шкіра до шкіри». Тепло материнського тіла найкраще зігріє дитину. Упродовж перших годин життя та в подальшому важливо оберігати немовля від переохолодження, тобто гіпотермії, що є небезпечним для дитини. Саме тому у пологовому будинку немовлят не купають, а обсушують пелюшками, принесеними з дому. Використання домашньої білизни забезпечує заселення шкіри та слизових малюка мікрофлорою батьків.
Якщо ж пологи проводять шляхом кесаревого розтину, новонароджену дитину можна викласти на груди батька, який теплом свого, теж рідного, тіла зігріє малюка.
Здорова дитина вже у першу годину свого життя бадьора, активна і розпочинає інстинктивний пошук їжі. Знаходячись на животі матері у пологовій кімнаті, маля саме в змозі підповзти до її грудей, знайти сосок та почати смоктати. Слід пам’ятати, що розпочате грудне вигодовування у першу годину після народження має великі переваги і є надзвичайно важливим для здоров’я і розвитку дитини. Маминому ж організмові перше прикладання до грудей допомагає природно завершити процес пологів — поки дитя смокче молоко, мамина матка рефлекторно скорочується, що попереджує виникнення ранніх післяпологових кровотеч.
Як правило, через дві години після пологів маму з малюком в супроводі батька переводять в післяпологове відділення. Чоловік та члени сім’ї можуть вільно відвідувати породіллю у післяпологовому відділенні. Тут жінці або подружжю нададуть вичерпну інформацію з питань запобігання незапланованої вагітності, контрацепції та проконсультують з приводу грудного вигодовування, догляду за новонародженим, навчать звертати увагу на тривожні симптоми, які виникають у післяпологовому періоді у мами та новонародженого.
Ірина Ткачук, лікар акушер-гінеколог Володимир-Волинського ТМО
Пологовий будинок: умови, наближені до домашніх
Володимир-Волинський пологовий будинок – гордість нашого міста. Велике, просторе, світле і тепле гарно відремонтоване приміщення, ідеальна чистота та комфорт для мам і новонароджених малюків.
-Ми давно відійшли від старих радянських стандартів і успішно перейняли європейський досвід, створивши для жінок і малюків умови, наближені до домашніх, - розповідає завідуюча акушерським відділенням Володимир-Волинського ТМО Тетяна Васильчук під час проведення невеличкої екскурсії. – Жінки, що до нас поступають, всі красиві. Вони одягнені у свій зручний одяг та білизну, їх ніхто не примушує знімати прикраси чи відмовлятися від манікюру та макіяжу, як це було колись. Пологові зали розраховані на одну породіллю, тут завжди підтримується комфортна температура +25 градусів, що за потреби забезпечується з допомогою електричних обігрівачів. Майбутні мами задля полегшення стану під час переймів (адже вони тривають не одну годину) користуються розміщеною у пологових залах наочною інформацією, що нагадує, де, наприклад, знаходяться больові точки, які положення тіла найбільш прийнятні у даній ситуації, які прості вправи знімають больові відчуття та полегшують перебіг переймів. Усе це більш детально розписано на стенді у коридорі, який часто стає у нагоді чоловікам та іншим родичам, що беруть участь у партнерських пологах.
У післяпологовому відділенні мами зі своїми малюками перебувають в окремих, відповідно обставлених палатах, оснащених санвузлами, де завжди є гаряча вода. Їх мають змогу відвідувати родичі та друзі.
-Тетяно Борисівно, чи часто застосовуються партнерські пологи у вашому відділенні?
-Так, в акушерському відділенні Володимир-Волинського ТМО партнерські пологи є популярними і становлять 96-97% від загальної кількості. Можна прослідкувати динаміку їх зростання з 2006 року, відколи вперше такі пологи було запроваджено. Вона представлена у таблиці.
-Чому коливаються показники контактів матері і дитини у перші дві години після народження та раннього прикладання немовлят до грудей?
-Це пояснюється ускладненнями при пологах, застосуванням кесаревого розтину. У таких випадках мамі потрібно деякий час відпочити, відповідно її контакт з дитиною переноситься на більш пізній термін.
-Чи часто чоловіки виявляють бажання бути присутніми при пологах, і як вони реагують на побачене?
-Практично на кожні пологи приходять чоловіки, за виключенням тих, хто перебуває у зоні АТО чи працює за кордоном. Звичайно, всі вони схвильовані, особливо ті, для кого це перший досвід, але тримаються мужньо і добре виконують свою функцію у даній ситуації: підтримують психологічно, намагаються допомогти під час переймів, застосовуючи елементарні методи знеболення. На жаль, не всі чоловіки мають можливість разом з дружинами відвідувати школу «Відповідального батьківства» при жіночій консультації, де вчать, як поводитись під час партнерських пологів, однак вони застосовують підказки і рекомендації медичного персоналу вже на місці, вивчають інформацію на стендах.
-Чи були випадки, коли чоловіки втрачали свідомість і самі потребували медичної допомоги?
-Такого не було. Трапляється, що татусі, які бояться крові, у момент появи дитини на світ та під час післяпологових маніпуляцій просто виходять з пологової зали – їх ніхто не примушує дивитися на те, що їм неприємно чи лякає.
-Яка кількість родичів може бути одночасно присутня при пологах, і хто з них приходить найчастіше?
-На пологи допускається не більше двох осіб у різних комбінаціях. Окрім чоловіків, найчастіше приходять мами, сестри і навіть свекрухи.
«Коли на світ з’являлися мої сини, я плакав від радості»
У післяпологовому відділенні випала нагода познайомитися з приємною молодою подружньою парою Ольгою та Ярославом Касьянами. Чоловік – підприємець, дружина – домогосподарка. Нещодавно їхня сім’я поповнилася другим синочком. З іменем дитини щасливі батьки ще не визначилися, але найголовніше те, що маля благополучно з’явилося на світ у присутності двох найрідніших людей – мами і тата. Старшому братику новонародженого Владику скоро виповниться п’ять років.
-У нас дружна сім’я, ми живемо в любові, підтримуємо одне одного, звикли бути самостійними і все робити разом, - розповідає Ярослав. – Тому особисто для мене не стояло питання, бути присутнім при народженні моїх дітей чи ні. Я б просто не зміг залишити свою кохану дружину наодинці у такий важливий момент і ніяк їй не допомогти. Ми мешкаємо окремо від батьків, тож коли в Олечки розпочиналися перейми, навіть не повідомляли їм і тільки постфактум вітали з народженням онуків.
Отже, прошу чоловіка поділитися своїми відчуттями від участі у партнерських пологах.
-При народженні Влада я хвилювався більше, ніж зараз, адже це було уперше. Тоді не знав, як себе поводити, що робити. Дивився підказки на стендах, дослухався до порад лікарів і точно все виконував. Старався максимально допомогти і морально, і фізично. Тримав дружину за руку, коли потрібно, припіднімав її, як міг підбадьорював і, звичайно, спостерігав за діями медичного персоналу. А під час других пологів почувався вже більш впевнено, хоча без хвилювань теж не обійшлося. Але в обох випадках, коли мої сини з’являлися на світ, емоції переповнювали – і я плакав від радості, не соромлячись своїх сліз. Це почуття неможливо передати словами, його потрібно відчути.
-Присутність чоловіка на пологах – це дуже сильна підтримка. Я навіть не уявляю, якщо б мені довелося народжувати самій, в оточенні незнайомих людей, - ділиться враженнями Ольга. – А так поруч рідна людина. Його любов, неймовірна турбота, якої іноді було навіть забагато (усміхається). Це ж такий великий плюс, коли не відчуваєш себе самотньою, а, навпаки, розумієш, що не байдужа чоловікові, потрібна рідним, що вони хвилюються за тебе. Партнерські пологи ще більше зближують подружжя та інших членів сім’ї, які після спільно пережитого краще розуміють одне одного і стають ще ріднішими.
Під час нашої розмови жінка поділилася враженнями і про умови перебування у пологовому будинку, якими вона дуже задоволена, розповіла про переваги окремої палати, про зручності її облаштування (тут є навіть телевізор) і відповідний комфорт.
Поки готувався матеріал, Ольга з дитиною вже повернулися додому, і дружна сім’я Касьянів знову разом. Нехай їхні хлопчики ростуть здоровими та успішними у сильній заможній країні, під мирним небом, і щоб їм ніколи і ні з ким не довелося воювати. Вони ж народжені для щастя.
* * *
Отже, благополучний перебіг пологів залежить від багатьох факторів: професіоналізму медичного персоналу, допологової підготовки жінки до такого важливого процесу та психологічної підтримки партнера. Об’єднання зусиль лікарів і помічників жінки, присутніх при пологах, не просто допоможуть ще одній дитині увійти у світ, а й внесуть щось нове та приємне у сам процес народження. Лікарі акушери-гінекологи радять: обговорюючи на сімейній раді питання партнерських пологів, враховуйте вище викладену інформацію і не імпровізуйте.
Нова-стара традиція
Присутність батька при народженні дитини – це далеко не сучасна тенденція. У деяких європейських країнах чоловік був безпосереднім учасником пологів. Функції батька були чітко визначені, й повитуха пильно стежила за тим, щоб дії майбутнього тата не виходили за рамки його обов’язків.
По-перше, чоловік повинен був всіляко співчувати своїй дружині й ніби брати на себе частину її болю. Це досягалося імітацією страждань – мімікою і стогоном. Деякі чоловіки так вживалися в свою роль, що голосно кричали при появі потуг у дружини. Вважалося, що такі прийоми полегшували стан жінки.
Крім моральної допомоги, чоловіки надавали і фізичну підтримку: вони служили жінкам опорою під час переймів. Таку мужність виявляли чоловіки деяких регіонів Італії, Іспанії, Франції, Югославії та країн Скандинавії.
Але в деяких країнах присутність чоловіка при пологах категорично заборонялася. У цьому дійстві брали участь виключно жінки. Головну роль тут грала повитуха. Вона не тільки приймала пологи, мила і пеленала дитину, але і залишалася на деякий час в будинку, для того щоб вести господарство, адже породіллі деякий час пропонувався цілковитий спокій. Наприклад, у євреїв молода мама дотримувалася майже повністю постільного режиму 3, 7, а іноді й 30 днів. В арабських жінок був найтриваліший післяпологовий відпочинок – 40 днів. Родички готували, прибирали і виконували інші господарські обов’язки. А завданням мами було спати, їсти і годувати свою дитину.

Розділ новин: 

Коментарі