На метеорологічній станції «Володимир-Волинський» спостереження за погодою ведуться постійно

Якщо новини політики нас за певний час втомлюють і навіть дратують, то про погоду ми хочемо знати завжди. Прогноз погоди – неодмінний супутник життя. Та ми рідко думаємо про тих людей, які готують для нас прогноз погоди. А вони, ці люди, скромно трудяться зовсім поряд і виконують досить солідний та надзвичайно важливий об’єм робіт.
На території Волинської області діє 6 метеорологічних станцій: Володимир-Волинський, Луцьк, Ковель, Світязь, Маневичі, Любешів. Метеостанція «Володимир-Волинський» є найстарішою. Її історія розпочинається з 1893 року. З 1921 року станція змінювала адреси. Була вона розташована на вулицях Дубницькій (нині вулиця Сагайдачного), Буткевича, Гноїнській ( нині Генерала Шухевича). В 1962 році було вирішено перенести установу в новозбудоване приміщення на вулиці Луцькій, де вона і знаходиться нині. Начальником станції вже декілька років є Зоя Мазейчук. У свою невелику, але солідну установу вона просто закохана.
-Спостереження на станції проводилися постійно, навіть під час війни, - розповідає Зоя Тимофіївна. – На жаль, не збереглися архівні документи про роботу станції до 1945 року. 26 липня 1944 року о 14 годині розпочалися знову спостереження, які тривають і до нині безперебійно. Станція підпорядкована Волинському центру гідрометеорології, який знаходиться в підпорядкуванні Міністерства надзвичайних ситуацій.
Напевно, більшість пересічних громадян міста і району думає, що метеостанція «Володимир-Волинський» готує прогноз погоди. Однак це не так. Основне завдання установи – спостереження і визначення стану розвитку фізичних процесів, які відбуваються в атмосфері: температури повітря, поверхні ґрунту і снігу, визначення форми і висоти хмар, спостереження за атмосферними явищами. Всі дані, зашифровані спеціальними кодами, передаються в Київ, а раз на добу щоранку – в Луцьк, де і складається прогноз погоди. Спостереження тривають цілодобово. Через кожні три години перевіряються покази термометрів, 4 рази на добу визначається кількість опадів. Окрім того, щоранку на метеостанції проводиться замір рівня радіації. В районі він у межах норми – 10-14 мікрорентген на годину (хоч працівники станції помітно зітхають, пригадуючи гіркі постчорнобильські часи, коли рівень радіації був значно вищий). Велике значення має напрям вітру. Так південно-східний вітер віщує холоди, південний – тепло, західний приносить вологу. Напрям вітру визначається як за допомогою флюгера, так і спеціальним приладом «Марк-60». Взимку працівники досліджують стан снігу, його залягання та структуру. Через кожні 5 днів проводяться снігомірні роботи: на довжині 1000 метрів через кожні 10 метрів заміряється висота снігу, а через 100 метрів – його щільність і вага. За спеціальними формулами визначається запас води у снігу.
Велике значення, особливо для водіїв та машиністів, має видимість. Визначення метеорологічної дальності видимості – теж обов’язок працівників станції. Якщо горизонтальна видимість менша від 2км, надається так звана штормова інформація на автостанцію, АТП, залізничний вокзал.
-Ми також проводимо спостереження за ожеледдю, - пояснює Зоя Тимофіївна. – Часто люди змішують поняття ожеледі та ожеледиці. Ожеледиця – це замерзання опадів на шляхах. Ожеледь – замерзання рідких опадів, яке нерідко супроводжується налипанням снігу.
Отже, роботи невеликому колективу вистачає. Окрім начальника, на метеостанції ще трудиться шестеро працівників. Це техніки-метеорологи Євгенія Семенюк, Галина Чепіль, Наталія Боричук, Оксана Вавринова, Оксана Щерба. Вони постійно позмінно чергують на станції, ведуть спостереження.
Про свою роботу окремо розповіла технік-агрометеоролог Ірина Кучман.
-Моє завдання – спостерігати за фазами розвитку сільськогосподарських рослин від періоду посіву до збору врожаю. Об’єктами спостережень є озима пшениця, цукровий буряк, соя, кукурудза, картопля, помідори, огірки, плодові дерева. Влітку потрібно визначати запаси вологи у ґрунті, а в буряках, сої і пшениці – структуру врожаю (висоту і вагу рослини, густоту сходів, приріст бульби картоплі). Це дуже важливо для агрономів. А тому у нас тісний зв’язок з місцевими сільськогосподарськими підприємствами, особливо на даний час із ТзОВ «Агросвіт Волинь». Взимку ми ще проводимо визначення промерзання ґрунту. Це копіткий процес, оскільки потрібно пробурити шар ґрунту і помістити пробірку з дистильованою водою. За рівнем замерзання води у пробірці й визначається рівень промерзання ґрунту. В нашій місцевості останнім часом рівень промерзання дорівнює 30-35см, та в 60-х роках спостерігався рівень до 126см.
Скромне приміщення, яке займає метеостанція «Володимир-Волинський», непомітне, але за його стінами, на дослідному майданчику безперервно триває важлива і копітка робота, від якої великою мірою залежать наша безпека, здоров’я і благополуччя. Тож бажаємо всім працівникам метеостанції успіхів у їхній нелегкій справі.
Антоніна Булавіна, м. Володимир-Волинський

Розділ новин: 

Коментарі