«Ми стали рахувати гроші і постійно шукаємо, де й на чому можна зекономити»

Зауважив очільник Зарічанської громади Ігор Пальонка, розповідаючи про переваги і труднощі процесу децентралізації.
Зарічанська сільська громада – наймолодша у Володимир-Волинському районі. Працює вона лише півроку, але за підсумками першого кварталу стала лідером серед трьох інших сільрад стосовно фінансової спроможності. Тож, запросивши до розмови голову громади Ігоря Пальонку, ми попросили його поділитися думками щодо переваг, які отримала сільська рада після об’єднання, а також про найбільші труднощі, з якими доводиться стикатися в роботі особисто йому як керівнику.
-Найперша перевага децентралізації в тому, що значно зріс бюджет на розвиток громади. Якщо до об’єднання він у нас становив 3200тис.грн., то тепер ми маємо 19,2млн. лише власних доходів на цей рік. А коли є гроші, то є розвиток. По-друге, тепер освіта передана на утримання громад. І якщо раніше держава виділяла кошти на зарплату працівникам освітньої галузі, а гроші на комунальні послуги та енергоносії нам давав район, то тепер ми самі отримуємо від держави освітню субвенцію, яка покриває витрати громади лише на зарплату вчителів, а комунальні послуги, енергоносії та утримання обслуговуючого персоналу фінансується з місцевого бюджету. Це змушує нас рахувати кожну копійку. Тому вже цього року ми плануємо перевести котельню в селі Суходоли, яка обігріватиме школу та дитсадок, на тверде паливо. Це допоможе значно скоротити витрати на опалення. До речі, витрати на утримання апарату управління з місцевого бюджету в нас найменші в районі. Раніше ми також перераховували в район значні кошти за харчування дітей, а тепер порахували, що буде краще і вигідніше, якщо ми укладемо угоду з підприємцем, який відповідатиме за харчування. В його штаті буде кухар, який раніше працював у школі. й витрати на нього входитимуть у вартість харчування. Тобто, ми шукаємо, де і на чому можемо зекономити. Ще одна перевага децентралізації в тому, що люди стали більше цікавитися справами громади і пропонувати свої конструктивні ідеї стосовно її подальшого розвитку. А стимулює їх до цього інформація у пресі чи по телебаченню про новинки, які зуміла втілити в життя та чи інша ОТГ і які б вони хотіли бачити в себе. З іншого боку, в нас значно додалося роботи, тому що держава переклала на громади ряд додаткових функцій. Правда, функцій у нас і раніше вистачало, але не було грошей. Зараз кошти з’явилися, але зросла й кількість повноважень. Стосовно проблем, то найперша з них – дороги загального користування між селами, які зараз у жахливому стані й перебувають на балансі обласного бюджету. Ці дороги для нас дуже важливі, бо по них курсують автобуси, які доставляють дітей до школи. І часто перевізники відмовляються їхати в села, особливо по дорозі «Ласків-Суходоли», на якій є практично не проїзний відрізок 300м. Я мав розмову з цього приводу з Валерієм Дібровою, просив його якось посприяти у вирішенні цього питання Цьогоріч ми передбачили у своєму бюджеті кошти на ремонт чотирьох доріг: від траси до Дігтева, «Ласків-Вошатин-Суходоли», та «Новосілки-Орані». І минулого тижня нас попросили надати в область перелік шляхів, які потребують ремонту, тож надіємося розпочати роботи ще цього року, адже гроші на це у нас є.
-Ігоре Анатолійовичу, чи не жалкують жителі вашої громади про те, що не приєдналися, наприклад, до Володимира чи Устилуга? Які проекти плануєте реалізувати в найближчому майбутньому?
-Перед тим, як створити громаду, я зустрічався з жителями кожного села, і всі вони висловили чітку позицію: у нас має бути своя громада, не залежна від міста. І тепер люди, звичайно ж, вимагають реальних зрушень. Їх не цікавить уся ця паперова тяганина, їм уже зараз подавай дороги, освітлення, водогони тощо. Для того щоб вони не мусили постійно їздити в місто по різноманітні довідки, у нас на першому поверсі адмінприміщення створено ЦНАП. Зараз там уже закінчується ремонт, підібрано персонал, і найближчим часом люди зможуть отримувати максимум різноманітних послуг, навіть оформлювати субсидії. Ми маємо намір подати на конкурс проект стосовно залучення коштів на програмне забезпечення ЦНАПу (другий етап), готуємо також на обласний конкурс проект про створення третьої групи для 25-ти дітей в дитсадку с.Суходоли Крім того, є державна субвенція на розвиток інфраструктури об’єднаних громад, за кошти якої, залучивши сюди гроші з місцевого бюджету та від мешканців села, плануємо подати в «Будінвест» проект з будівництва водопроводу в Заріччі і захистити його, щоб люди мали якісну воду. Будемо також брати активну участь і в усіх інших конкурсах проектів, за допомогою яких можна залучити кошти на ремонт і розбудову клубів, шкіл, садочків, закупівлю обладнання і т.д. Для цього ми створили громадську організацію, в яку увійшли по декілька найбільш ініціативних людей з кожного села. Що стосується будинку культури в Суходолах, то вся проектно-кошторисна документація в нас уже давно виготовлена, але коштів на ремонт на нинішній рік, на жаль, поки що немає. На часі зараз заміна дверей і вікон у школі, дитсадку та ремонт котельні. Можливо, цього року ми спробуємо скласти кошторис і прикинути, скільки грошей потрібно буде для заміни покрівлі, проводки та системи опалення в суходільському клубі, в якому в майбутньому хочемо створити сучасний культурний центр. Зараз хочу поїхати в Прибалтику, де до участі в проектах громад залучають підприємців, і подивитися, як усе це виглядає на практиці. А нещодавно я побував на організованій нардепом Ігорем Гузем зустрічі з координатором проекту Світового банку з будівництва та реконструкції амбулаторій загальної практики сімейної медицини Марією Адамчук. Там ішлося про створення таких амбулаторій у Заріччі та Зимному ще до кінця цього або на початку наступного року. Не останнє місце має й створення дієвої команди, оскільки у нас ще немає спеціалістів у гуманітарному відділі, а також в кількох інших, тобто не вистачає шестеро працівників.
Валентина Савчук, с. Заріччя, Володимир-Волинський район

Розділ новин: 

Коментарі