Переконує 27-річний лідер громадської організації «Цивільний корпус «Азов» Дмитро Панфілов (псевдо - «Кухар»)
Дмитро замінив на цьому посту свого старшого товариша – голову організації Максима Романюка, що зараз воює на Донбасі в одному із підрозділів Нацгвардії України. Разом із ним там перебувають і інші побратими, призначені ройовими, десятниками, сотниками тощо.
Активісти «Азову» заявили про себе, організувавши у Нововолинську кілька благодійних акцій. Одна з них – «Чужих дітей не буває». Уже п’ять місяців волонтери організації збирають і передають одяг, продукти та інші потрібні речі для сиріт із Маріуполя, які проживають на території колишніх складів Володимир-Волинської військової частини поблизу села Верхнів і якими опікується церква «Ковчег». Позаминулої суботи за сприяння начальника міського управління комунального господарства Артема Жигалюка в рамках акції «Чисте місто» у Нововолинську вони частково очистили від хащів та сміття парк, відомий у народі як «козячий».
За словами Дмитра, їхній корпус було утворено три місяці тому на базі націоналістичної організації «Патріот України». Цю організацію очолював 35-річний підполковник міліції у відставці Андрій Білецький, який згодом став командиром спецбатальйону «чорних чоловічків» «Азов», а нині - депутат Верховної Ради.
-У нашій організації на цей час зареєстровано до 20 осіб, віком від 15 до 42 років. Головне її завдання – забезпечувати усім необхідним бійців полку «Азов» та інші військові формування на сході. Крім того, ми ще збираємо продукти та найпотрібніші речі для переселенців, робимо подарунки і організовуємо різні свята для дітей загиблих героїв, сиріт, дітей із неблагополучних сімей. За кожним членом організації («братом», «сестрою») закріплені відповідні обов’язки, кожен має своє псевдо. Наприклад, Максим Романюк – «Макс», Дмитро Шевчук – «Шева», Мирослав Вознюк – «Круглий» і т.д. Ми щороку охороняємо фестиваль «Бандерштат» та їздимо на тренування в літні табори, де вчимося поводженню зі зброєю, влаштовуємо турніри і спортивні змагання. Співпрацюємо також і з іншими благодійними та волонтерськими організаціями міста і області.
Хлопці розповідають, що планують спільні патрулювання з міліцією на вулицях Нововолинська. «Нам зовсім не байдуже, що в місті процвітає наркоманія та дитячий алкоголізм, що підлітки до пізньої ночі тиняються вулицями з цигарками, розпивають у підворіттях пиво та дещо міцніше, а потім у стані коми потрапляють у лікарню. З усім цим потрібно боротись, залучаючи молодь до спорту і корисних справ. Хочемо також очистити місто від зарослів і сміття, – ділиться планами Дмитро. – Першим кроком до цього стала акція «Чисте місто». Ідейним її натхненником була невгамовна і непосидюча учениця школи №4 Анастасія Кононенко. Їй 16 років, але дівчина всією душею прагне бачити віддалені вулиці та райони міста ошатними. Ви, мабуть, пам’ятаєте, яким раніше був наш «козячий» парк. А що тепер? Купи різного непотребу, засохлі, зарослі очеретом і закидані сміттям джерела та озерця, непролазні хащі, в яких можна не тільки покалічитися, а й натрапити на змію. А ще – ідеальне місце для місцевих наркоманів, які варили там «ширку». Якщо парк не прочистити, він перетвориться на болото. І все це ще можна зрозуміти, якби там не було жодних приватних об’єктів, але ж поряд – атозаправка з саунами й гостьовими будинками одного з місцевих депутатів. На краю парку свідки Єгови збудували шикарну «Залу царств», а римо-католики зводять костел. Міська влада, надаючи землю під забудову, звичайно, могла б зобов’язати релігійні громади та власника АЗС подбати про чистоту парку. Добре хоч нинішній начальник ВУКГ пішов нам назустріч і виділив транспорт та робітників. Вивезли тракторний причіп сміття, але до остаточного очищення парку ще далеко. Потрібні косарі на майже 2-гектарну площу. Після цього – знову прибирання, вивезення сміття і очистка від породи й очерету джерел, каналів і озер. Найближчими днями ми хочемо організувати подібну акцію і в міському Парку культури та відпочинку, де відбуваються майже всі загальноміські заходи. Боляче дивитися на напіврозвалені і загаджені лайном та використаними шприцами дитячі замки, поламані, непофарбовані атракціони, розкидані по всій території пляшки та обгортки від морозива. Не кажу вже про те, як виглядає парк після проведення свят. А там же щороку бувають іноземні делегації. Невже очільникам міста і депутатам не соромно перед ними?.. А взяти наш стадіон… Огорожа і трибуни от-от заваляться, ворота поржавіли і ледь тримаються на петлях, а під кріслами - купи сміття. І нікому немає до цього ніякого діла. Словом, роботи – непочатий край. Тому, користуючись нагодою, хочу звернутися до всіх небайдужих нововолинців, аби вони теж долучалися до наших акцій. Пам’ятайте! Лише від нас самих залежить, який вигляд матиме наш спільний дім та якими виростуть наші діти та онуки…
Ксеня Лучко, м. Нововолинськ
Коментарі