Уранці 10 червня працівники Володимир-Волинського ЖЕКу намагалися встановити спортивні тренажери у дворі будинку на вулиці Ковельській, 140. І щоб не морочити собі зайвий раз голови клопотами про асфальтування відповідного майданчика, робити це почали на вже облаштованому дитячому, де старші діти зазвичай грають у спортивні ігри і катаються на роликах та велосипедах. У дворі миттєво зібралися обурені таким посяганням на їхню територію мешканці багатоповерхівки. Як пояснив їм начальник комунального підприємства Андрій Пасось, тренажери встановлювали згідно з рішенням сесії міської ради. Мовляв, депутати прийняли його на прохання самих мешканців будинку. Такі дії влади, яка не узгодила їх з усіма мешканцями багатоповерхівки, ще більше обурили людей, і вони стали вимагати забрати тренажери та навести порядок на майданчику.
-Подивіться, скільки біля нашого будинку вільної території. Хіба не можна було обрати для тренажерів іншого місця? Обов’язково треба було робити це там, де граються діти? – запитує молода мама Лариса Дацюк.
-Я – мама трьох дітей, усі вони дошкільного віку, - розповідає ще одна мешканка багатоповерхівки Олена Борис. – І дитячий майданчик – єдине місце, де наші діти можуть пограти у м’яч, покататися на роликах, на самокатах, на велосипедах чи просто побігати і помалювати на асфальті, не боячись потрапити під машину (біля будинку – цілий автопарк – авт.) або зламати ногу у вибоїнах, якими «рясніють» прибудинкові доріжки і тротуари. Навіщо нам тут ці важкі й погано закріплені тренажери, які запросто можуть стати причиною дитячих травм? Кілька тижнів тому у нас були збори з цього приводу, і всі присутні висловилися проти того, щоб тут ставили тренажери. Своєї згоди на руйнування асфальтового полотна на майданчику ми не давали, але на думку людей ніхто не зважив.
-Усі ми хочемо, щоб у наших дітей залишилося місце для ігор та розваг. Тим більше, що тут граються діти не лише з нашого будинку, а й із сусідніх, - підтримала Олену пенсіонерка, яка назвалася Ольгою Степанівною.
-Це непродуманий крок влади, яка, не знаючи, куди витратити виділені на це 10 тисяч гривень, вирішила «ощасливити людей», не запитавши згоди у них самих. А можливо, в міську раду поскаржилася мешканка приватного будинку навпроти майданчика, невдоволена тим, що м’яч іноді залітає до неї на город, – пояснює Григорій Голіцин. – Тому краще було б, якщо б наші депутати потурбувалися про дітей: натягнули сітку для волейболу, полагодили і встановили ворота для футболістів та гойдалки й пісочниці для малюків.
Зваживши на протести мешканців багатоповерхівки, працівники ЖЕКу того ж дня змушені були прибрати тренажери, повантажити їх на машину і відвезти на склад.
-Ми хотіли зробити як краще, але якщо жителі цього будинку проти тренажерів, то знайдеться двір, який погодиться на їхнє встановлення, - зауважив керівник комунальної служби.
Наступного дня у дворі будинку знову відбулися загальні збори жильців, на яких було вирішено, що тренажери тут все-таки встановлять, але в іншому місці.
А в понеділок у редакцію зателефонувала жінка, яка назвалася Оленою Боброковою. Вона повідомила, що є однією з представниць ініціативної групи жінок, які відстоюють спортмайданчик.
-Ми дуже обурені поведінкою нашої сусідки, яка мешкає у приватному будинку поряд із майданчиком. Вона не лише постійно пише скарги у всі інстанції, а й щодня воює з нашими дітьми, тяжко проклинаючи 10-13-літніх хлопчаків, якщо м’яч ненароком залетить на її обійстя. Буває, може забрати його і не віддавати дітям по кілька тижнів. Нам важко усвідомити, як може жінка, яка сама є педагогом у дитсадку, так ненавидіти дітей. Тож якщо влада турбується про наше здоров’я, то чи не краще було б, якби замість тренажерів у дворі багатоповерхівки облаштували дитячий спортмайданчик або хоча б обтягнули його високою сіткою, щоб захистити дітей від щоденних прокльонів, - каже Олена Юріївна.
Ксеня Лучко, м.Володимир-Волинський
Коментарі