Я вирішив взяти інтерв’ю у своєї мами Олександри Степанівни. Попросив, аби вона поділилася поглядами на життя, бо її думки мудрі, глибокі й такі, що можуть змусити замислитися багатьох людей. Ось який діалог у мене вийшов:
-Чи вважаєш ти себе щасливою людиною?
-Так, я щаслива людина. У мене чудова родина, люблячий чоловік, прекрасні сини. А що ще потрібно жінці для щастя?!
-Чи здійснилися твої дитячі мрії? Про що ти мріяла, коли була дитиною?
-Про що мріють дівчатка? Стати принцесою, зустріти принца. Але життя таке далеке від наших мрій.
-Назви три свої позитивні риси.
-Лагідна, любляча, справедлива.
-Що б ти хотіла змінити у житті?
-Мабуть, нічого. Я вдячна долі за те, що маю.
-Як ти ставишся до людей, яким байдуже, що відбувається у світі, які не думають про власне майбутнє і сидять склавши руки? Чому?
-Сидять склавши руки ледачі люди. А для того, щоб чогось добитися у житті, потрібно важко і наполегливо працювати.
-Як ти розумієш прислів’я «Без труда немає плода»?
-Дуже гарне і мудре прислів’я. Без праці та трудових мозолів нічого не виростити, не зібрати доброго врожаю. Починаючи з перших років життя, мусимо наполегливо працювати, щоб чогось досягти.
-Яку країну чи материк ти б хотіла відвідати?
-Мабуть, Австралію, щоб побачити там багато незвичайних, гарних місць.
-Яка книга тобі найбільше подобається?
-Люблю книги сучасних українських письменників. Зараз читаю роман Лесі Романчук «Софія». Це історія про жіночу долю.
-Що б ти хотіла побажати нашим читачам?
-Любіть життя, цінуйте те, що маєте, щодня дякуйте Богові за прожитий день і не бійтеся життєвих труднощів.
Сергій Чернецький
Коментарі