Нещодавно у селі Бужанка Іваничівського району тато з донькою закінчили розпис церкви Архистратига Михаїла. Оскільки тато дівчини - художник-іконописець, роботу в церкві розпочав саме він. Пізніше залучив і Крістіну. Це важка, довга і дуже делікатна робота. Не можна сказати, що у юної дівчини все відразу добре виходить, але вона старається.
Крістіна вважає, що ніколи, ні за яких умов не можна здаватись і переставати мріяти, адже лише мрії ведуть нас вперед, допомагають розвиватися.
Художники бачать світ іншим, ніж пересічні люди. Коли вони творять, їхня фантазія подорожує за обрій. Але у розписі церков важливі точність, виваженість і максимальна концентрація уваги. Кожен приходить до цієї високої місії своїм шляхом. Дівчину з мальовничого селища Благодатне до цієї справи залучив тато.
Крістіна Манойло народилася у Нововолинську, але зараз проживає у Благодатному. Навчається на 3-му курсі Володимир-Волинського педагогічного коледжу ім.А.Ю. Кримського за спеціальністю «Образотворче мистецтво».
-Що тебе спонукало розписувати церкви?
-Оскільки мій тато - художник-іконописець, роботу в церкві у селі Бужанка розпочав він. Пізніше залучив і мене. Це важка, довга і дуже делікатна робота. Не скажу, що в мене відразу добре виходить, але я стараюсь.
-З чого починається така робота?
-Починається вона з вимірювання розмірів приміщення і виготовлення ескізу. Виготовляються трафарети для того, щоб орнамент був рівний і акуратний. Замальовуються тони, відбивається орнамент і малюються ікони. На даний час я допомагаю татові тільки у вихідні, у вільний від навчання час.
-Ця робота вимагає великої концентрації. А що для тебе означає створення церковного розпису? Це тільки робота чи щось більше?
-Робота над розписом має безліч нюансів. Окрім концентрації й душевного спокою, вони полягають у розумінні передачі кольору на відстані, в його насиченості, яскравості, поєднанні з розмаїттям елементів орнаментики та самого зображення. Тобто, орнамент має гармоніювати з ликом святих, з біблійною подією, з церковними символами. Але для мене це тільки робота. Так, це цікаво. Особливо коли завершуєш останні штрихи, коли знімається будівельне риштування – і ти бачиш повну картину. Тебе наповнюють неймовірні відчуття.
-Що важче – розписувати голі стіни чи реставрувати?
-Звичайно, розписувати голі стіни. Тут треба придумати композицію, зав’язку, колір, сюжет, орнамент. Але водночас голі стіни ти можеш замалювати у будь-який колір, можеш придумати ескіз на свій смак. А в реставруванні головне – точність. Треба уважно підібрати колір, підлаштуватися під стиль художника.
-Розкажи трохи про техніку і особливості свого розпису, бо кожен художник має власний почерк, за яким можна його відрізнити від інших. Чи ти строго дотримуєшся канону?
-Стиль розпису обирає громада церкви, і треба чітко дотримуватися тих канонів, які притаманні тій чи іншій конфесії, адже присвята церкви тісно пов’язана з певними святами, святими, символами. Тут не можна помилятися. Священнослужителі чітко контролюють тематику біблійних сюжетів і зображень святих. Ми можемо лише працювати з композицією, манерою зображень, кольором, оздобленням.
-Кого ти вважаєш своїми вчителями, наставниками? Майстерність якого художника є для тебе взірцем?
-Найважливіший для мене вчитель – мій тато. Звичайно, свої штрихи в моє начання внесли і викладачі з педагогічного коледжу, і з художньої школи, і з ліцею.
-Як проводиш вільний час? Чим ще любиш займатися?
-Свій вільний час я проводжу з друзями. Люблю займатися рукоділлям. Виготовляю амулети «Ловець снів», батік, прикраси для декору. Вишиваю бісером. Захоплююся неформальною музикою, тату, пірсингом і, звичайно ж, малюванням. Малюю переважно портрети та ескізи для тату. Останні навіть виконувала на замовлення. Завжди творю під улюблену музику чи фільм.
-Розкажи про свій перший малюнок.
-Його я намалювала десь у 3-4 роки. Зобразила космос кольоровими олівцями. Він досі висить у рамці.
-Що тебе надихає на творчість? Звідки береш ідеї?
-Надихають хороші несподіванки, нові знайомства, приємні новини. Ідеї з’являються після читання цікавих книг або перегляду хороших фільмів. Люблю мультики, серіали.
-Порадь щось почитати, наприклад, те, що справило найбільше враження.
-Я читаю переважно фентезі, воно переносить мене в інші світи, допомагає втекти від реальності.
-Чи знаходиш час для навчання?
-Я вчуся на вчителя малювання, так що мої інтереси з навчальною програмою в деякій мірі сходяться.
-І наостанок побажання для читачів від Крістіни Манойло.
-Я бажаю ніколи, ні за яких умов не здаватись і не переставати мріяти, адже лише мрії ведуть нас вперед, допомагають розвиватися.
Юлія Оберук, селище Благодатне, Іваничівський район
Коментарі