Володимирчанка, яка тепер мешкає у Львові, Юлія Бартко – творча особистість з новомодним захопленням.
Закінчила у 2014 році Володимир-Волинський педагогічний коледж за спеціальністю «Образотворче мистецтво». На даний час навчається в Івано-Франківську за цією ж спеціальністю, а на заочній формі – на «Реставрації». «Часто запитують, як так, вчишся у Франківську, а живеш у Львові? А все просто. Львів притягує творчих особистостей. Тут я знайшла цікаву для мене роботу. До того ж це була мрія з 2-го курсу», - каже Юля.
-Розкажи про свій перший блокнот. Коли ти його створила?
-Мій перший блокнот був не один, а цілих два, виготовлені шість років тому. Це був нудний останній місяць літа, друзі роз’їхались по інших містах, а я шукала, чим же корисним зайнятися. Переглянула безліч течій хендмейду. Натрапила на статтю «Як створити блокнот з нуля» і вирішила спробувати. Почала від згинання сторінок і до остаточного збирання всіх конструкцій в одне ціле – отримала готові записники. Згадую зі сміхом, як довго розбиралася в шитті капталу (смужка тканинного матеріалу – він наявний, коли видання в палітурці – кріпиться до зібраних докупи книжкових зошитів, із потовщенням зверху і знизу, може бути з кольоровим окантуванням на кінцях – ред.). Це для мене було щось дуже складне. Блокноти вийшли А5 формату, один із картонною обкладинкою в квіти, інший – зі шкіри із вставкою корабля. Це був доволі успішний старт, для себе я спростувала приказку «Перший млинець комом».
-Повністю копіювала з Інтернету?
-З Інтернету взяла технологію, як зшити блок, каптал, зробити обкладинку і все разом склеїти. Оформлення було моїм баченням. Найчастіше сторінки у блокнотах розробляю сама під тематику та побажання замовника у графічних програмах.
-Кому подарувала свої перші творіння?
-Найближчим людям – батькам. Блокноти, як не дивно, ще досі збереглися. Хто-хто, а батьки дорожать такими речами. Моє хобі спростило вибір подарунка: по можливості та з приводу особливої події дарую щось оригінальне від себе, виготовлене з любов’ю.
- Що найчастіше виготовляєш на замовлення?
-На сьогоднішній час найчастіше - софтбуки на магнітному кріпленні. Ідею кріплення підхопила з джерел Інтернету, а для самої конструкції зразком стала моя сумка-конверт. Додала кільця – і в результаті отримала цікавий варіант. Після того, як продала один, масово почали замовляти ще. Також користуються попитом альбоми для побажань на весілля. Вони бувають різних розмірів.
-Якого формату твої вироби?
-Різні формати: від А4 (формат альбому) до малесеньких блокнотиків формату сірникової коробки. Це щось наближене до скрапбукінгу (тематичні блокноти відповідного декору, від малюнків на аркушах, підвісках на закладках і до самої обкладинки – ред.). Та все-таки більше до вподоби замовникам компактний формат А5. Тематика різноманітна. Від морської до класичної. Декор – аналогічно, від дрібненьких намистин до масивних бантів.
-Що ще виготовляєш, окрім записників та блокнотів?
-Не так давно почала виготовляти обкладинки на паспорт, коли це в один момент стало дуже модно. Листівки до різноманітних подій життя, а також конверти для грошових подарунків. Стараюся розвиватися у хендмейді. Мала досвід у виготовленні декору до свят із глини і з фетру. Також роблю типові віночки – аксесуари на голову.
-Можеш сказати, що в тебе є свій авторський стиль? Як би ти його охарактеризувала?
-Стосовно авторського стилю сказати важко. Роблю будь-які тематики, будь якого роду записники. Мати в цьому особливе, іменне нелегко. Нещодавно розглядала варіанти тканин, роздумувала над тим, аби використовувати тільки один тон, але з різними принтами. Якщо буду рухатися в тому ж напрямку, можливо, це стане моїм авторським стилем.
-Як відпочиваєш, де проводиш свій вільний час?
-Вільний час витрачаю на виконання замовлень. Люблю також читати. Стараюся щодня робити замальовки, аби не втрачати навики малювання, щось дізнаватися нове, вчити, пробувати. По можливості подорожую, щоб надихнутися чимсь новим.
-Ти сказала, що встигаєш навіть подорожувати. Де вже побувала? Розкажи про свої враження.
-Нещодавно була з коханою людиною на острові Джарилгач (у Каркінітській затоці Чорного моря; найбільший острів України та Чорного моря – ред.). Це стимулювало зробити кілька блокнотів, які називають тревелбуки, для нотування вражень, замальовок побаченого, квитків та іншого. Самі маємо цілий альбом, в якому зберігаємо спогади у вигляді записів, фото.
Юлія Оберук, м. Володимир-Волинський
Коментарі