Конкурсант №5. Ірина Василівна Ткачук, лікар акушер-гінеколог, завідувачка пологового відділення КП «Володимир-Волинське ТМО»
Хотіла бути анестезіологом, а стала гінекологом і вже допомогла з’явитися на світ близько тисячі малюків
Лікар акушер-гінеколог покликаний дарувати світові нові життя і водночас дбати про те, щоб процес народження був максимально комфортним для обох – матері й дитини.
Ірині Ткачук не втомлюються дякувати її пацієнтки, адже ця молода лікарка – професіонал своєї справи, чуйна, уважна і, що не менш важливо, завжди дбає про те, щоб «її матусі» були обізнаними та мали вичерпну інформацію з приводу різних показників, результатів аналізів, медичних призначень, необхідності приймати певні препарати та важливості дотримуватися всіх рекомендацій.
Вона хотіла бути медиком з дитинства. Хоч у її родині не було представників цієї професії, дівчинка інших варіантів не розглядала.
Народилася та зростала майбутня лікарка в місті Любомль. Старанно навчалася у школі й з усіх предметів найбільше любила біологію. Також з особливою цікавістю вивчала гуманітарні дисципліни. Вступаючи до Буковинського державного університету, мріяла бути анестезіологом, адже так хотіла допомагати рятувати життя в реанімаційному відділенні. Та доля готувала для неї інший шлях. Закінчуючи навчання у вузі, Ірина Василівна шукала місце, де проходити інтернатуру, і цікавилася вакансіями в медзакладах, щоб надалі там працювати. Їй пропонували посади сімейного лікаря, лікаря швидкої допомоги та акушер-гінеколога. Абсолютно не те, про що мріяла… Були і сумніви, і сльози. Але, опанувавши себе, зробила крок, який став першим на шляху до справи, що стала улюбленою. Вона вирішила стати акушер-гінекологом і з головою поринула у навчання.
- Щоб стати медиком, за навчання потрібно було платити немалі кошти. Батьки мене підтримали і у всьому допомагали, тому я так не хотіла їх підводити. Скрупульозно та старанно опановувала матеріал, щоб у майбутньому бути професіоналом і щоб вони мною пишалися, - розповідає Ірина Василівна. – Інтернатуру проходила в Луцькому клінічному пологовому будинку і деякий час у Луцькій міській лікарні в гінекологічному відділенні.
Першим місцем роботи для Ірини Василівни стало акушерське відділення ТМО. Тут вона працювала лікарем-ординатором, а також вела прийом у жіночій консультації. Згодом перейшла на постійну роботу в пологове відділення. Коли його очільниця Тетяна Васильчук через певні обставини змушена була покинути роботу, то замінила її на посаді. Два роки була виконуючою обов’язки завідуючої, а після цього очолила відділення. Під її керівництвом трудиться зараз 38 осіб, це лікарі, акушерки, сестри медичні та молодші медсестри.
Окрім того, що Ірина Василівна виконує обов’язки, пов’язані з управлінською та адміністративною діяльністю, вона ще й 5-6 разів на місяць чергує, тобто протягом доби несе відповідальність за кожного, хто перебуває у її відділенні, приймає пологи та екстрено реагує на нові обставини. Узагалі передбачити хід процесу народження дитини чи спрогнозувати якусь ситуацію не завжди можливо, тому лікарю потрібно бути максимально уважним, зосередженим і готовим негайно приймати важливі та відповідальні рішення, бо ж він несе відповідальність відразу за два життя – матері і немовлятка.
У медичній практиці Ірини Ткачук траплялися випадки, які змушували добряче похвилюватися, але завдяки самовладанню та впевненості в тому, що робиш, вдавалося впоратися із труднощами. Пригадує лікарка, як доводилося приймати пологи у 14-річної пацієнтки. Це особа ромської національності, переселенка зі сходу, яка, попри юний вік, народжувала уже вдруге. А якось був випадок: у приймальне відділення зі скаргою на гострий біль у животі звернулася дівчина п’ятнадцяти років. Пацієнтку оглянув педіатр, хірург, неонатолог, які зробили висновок, що почалися пологи. Її мама в той момент цей факт щиро заперечувала, а через 30 хвилин уже стала бабусею. Також Ірина Василівна допомогла з’явитися на світ первістку 46-річної жінки, яка, до речі, народила через природні родові шляхи.
Узагалі, кожна історія появи нового життя особлива і залишає відбиток у пам’яті тих, хто причетний до такої важливої події. Як розповідає завідувачка, наше відділення, згідно зі статистичними даними, на 5-му місці в області за кількістю пологів. Минулого року тут народилося 530 немовлят, що на 10 більше, ніж позаторік. Разом із тим випадки, коли малеча з’явилася на світ із допомогою кесаревого розтину, порідшали.
- Ми стараємося, щоб жінки народжували чи лікувалися у нас, і не лише місцеві, а й іногородні. Минулого року, наприклад, 89 матусь з інших районів обрали наш пологовий для того, щоб тут з’явилася на світ їхня малеча, - розповідає Ірина Василівна. – У відділенні дійсно хороша матеріально-технічна база, чудово обладнані родові зали та палати для перебування мам із дітьми. Наш персонал – це кваліфіковані фахівці, які працюють однією командою і намагаються перебування тут зробити максимально комфортним. Зазначу, що показники нашої позитивної роботи – це заслуга усього нашого колективу та адміністації, яка надає відповідні умови для роботи. Ми продовжуємо традицію партнерських пологів, щоправда, свої корективи вніс карантин. Чоловік або інша близька людина вагітної, яка поступає до нас народжувати, повинні бути абсолютно здоровими, перебувати в засобах індивідуального захисту, змінному чистому одязі. Після того, як пологи відбулися, партнер мусить залишити відділення і надалі будь-які відвідування заборонені.
Ірина Василівна зараз популяризує епідуральну анестезію – це один з методів медикаментозного знеболювання, при якому препарати вводять в епідуральний простір хребта через катетер. Лікарка каже, що це дозволяє полегшити больові відчуття при народженні дитини, однак наголошує, що підходить вона не всім.
Ірина Ткачук переконалася, що обрала правильний шлях, адже займається тією справою, яка дійсно приносить задоволення. Тому у своїй професії їй хочеться ще більше розвиватися.
Ірина Василівна відкрита для спілкування і залюбки відповість на всі запитання чи дасть поради тим жінкам, які в неї народжували, та тим, хто вперше звернувся по фахову пораду. Вона активно веде сторінку у фейсбуці, де роз’яснює, інформує, застерігає, піднімає важливі теми, що стосуються жіночого здоров’я. Радо відповідає на телефонні дзвінки, адже розуміє: від цього залежить чиєсь здоров’я, самопочуття, а часто й психологічний стан. Її життєве кредо: «Зробити все, щоб були здорові дитя та мама».
Додамо, що у жовтні минулого року Ірину Ткачук обрали депутатом Володимир-Волинської районної ради і вона докладає чималих зусиль, щоб відстоювати інтереси громади району.
Валентина Тиненська
Ціна одного голосу 10 грн. Оплатити, щоб кнопка стала активною.
Коментарі