Конкурсант №10. Володимир Тарасович Шилівський, лікар-уролог КП «Володимир-Волинське ТМО».

«Найбільшою винагородою для мене є кожна вдячна усмішка моїх пацієнтів, які подолали хворобу»

Каже лікар-уролог з майже двадцятирічним стажем Володимир Шилівський, який обрав професію за велінням серця і просто не уявляє свого життя без улюбленої роботи.

Про Володимира Тарасовича як про висококваліфікованого, уважного та привітного лікаря із вдячністю відгукуються його пацієнти та їхні родини. Вони звернулися до нашої редакції та попросили написати про цього фахівця в рамках конкурсу, адже він відповідально ставиться до своєї роботи і завжди готовий прийти на допомогу.

Володимир Шилівський народився в сім’ї медиків. Мама була завідуючою терапевтичним відділенням місцевої лікарні, а тато працював урологом-онкологом. Змалечку хлопчик розумів усю важливість професії лікаря. Він часто бував у медзакладі, де трудилися батьки, а вдома нерідко велися розмови на теми, що стосувалися професійної діяльності його найрідніших людей. 
«Фактично курація пацієнтів почалася ще з садочка», - жартує Володимир Тарасович і зізнається, що навіть не уявляв себе в іншій сфері діяльності. Тому після закінчення школи вступив на навчання до Івано-Франківської державної  медичної академії. Інтернатуру проходив на базі Волинської обласної клінічної лікарні за спеціальністю «Загальна хірургія», хоча хотів бути урологом, як тато. У 2002 році закінчив відповідні курси спеціалізації по урології на базі Львівського національного університету ім. І.Франка. І ось уже майже двадцять років Володимир Шилівський працює на посаді лікаря-уролога місцевої лікарні. Також він закінчив курси по ультразвуковій діагностиці.  
Лікар-уролог веде амбулаторний прийом хворих з 9.00 до 14.00. Щодня до фахівця звертаються 20-25 пацієнтів, а раніше, до медичної реформи, коли вівся первинний прийом, то було й до 40 звернень. Як пояснює Володимир Тарасович, тепер хворим із запальними процесами сечостатевої системи допомогу надають сімейні лікарі. У кабінеті фахівця передбачена маніпуляційна, також є окремий УЗД-апарат для діагностики урологічних недуг. 
За словами лікаря, найчастіше до нього по медичну допомогу звертаються хворі, що мають сечокам’яну хворобу (ускладнену і неускладнену). 
- Якщо проаналізувати кількість таких звернень за мою майже 20-річну лікарську практику, то можу впевнено сказати, що їх побільшало. Коли я лише починав працювати, то діагностував 2-3 випадки на тиждень, а сьогодні –3-5 на день. Причинами такої невтішної статистики можуть бути неправильне харчування, порушення обміну речовин, вплив зовнішнього середовища, ритм життя людей, - каже фахівець. 
Серед пацієнтів лікаря-уролога – значний відсоток становлять чоловіки, які мають проблеми з передміхуровою залозою чи звертаються з приводу запальних процесів та вікових проблем із чоловічим здоров’ям.
- Хочу зауважити, що зараз почастішали звернення з профілактичною метою, коли молоді люди проходять обстеження, бо планують шлюб або вагітність. Тоді вдається виявити причини різних захворювань на ранніх стадіях і провести відповідне лікування. Прикро, але ситуація буває й кардинально протилежною, коли хворі звертаються по медичну допомогу досить пізно і є уже неоперабельними, - ділиться медик.  
Ще однією з найпоширеніших причин для звернення по кваліфіковану  допомогу до лікаря такої спеціалізації є запальні захворювання сечостатевої системи. Їх діагностують як у дітей та підлітків, так і в дорослих чоловіків та жінок. 
Як розповідає Володимир Тарасович, лікування в умовах стаціонару потребують близько півтори тисячі пацієнтів на рік, тому на базі хірургічного відділення передбачено 5 ліжко-місць. Частина хворих у боротьбі з недугами потребує оперативного втручання. У Володимир-Волинській лікарні проводять чималий спектр різноманітних операцій у галузі урології, однак є й такі (наприклад, на верхніх сечовивідних шляхах), які дозволено виконувати лише у повноцінних урологічних відділеннях, тому, якщо є показання для такої операції, хворого скеровують до обласних спеціалістів.
У кожного з хворих, що звертаються по допомогу до Володимира Тарасовича, своя історія. Під час щоденної лікарської роботи траплялися різноманітні ситуації. Було багато складних випадків, які потребували негайного реагування, прийняття непростих рішень. Лікарю запам’ятався 89-річний хворий, який звернувся з кровотечею. Шансів на спасіння було мало. В операційній чоловік звернувся до лікарів та повідомив, що йому треба дожити до 90 років. І медик запевнив, що так і буде. Операція була непростою, та медики зробили усе можливе, щоб врятувати життя. Після того чоловік упродовж чотирьох років майже щомісяця приходив у кабінет до уролога з вдячністю за його роботу.
Кожен лікар стоїть на сторожі нашого здоров’я у будні й у свята, вдень та вночі. Як розповідає Володимир Тарасович, раніше у нього рідко була спокійна ніч, коли він не зривався й не мчав до лікарні, щоб надавати невідкладну допомогу хворому. Зараз ситуація дещо змінилася. Працювати в лікарню прийшли молоді лікарі-хірурги. Вони неодноразово асистували лікарю-урологу під час операцій, тому часто можуть самостійно надати необхідну допомогу пацієнтам з урологічними проблемами, які звертаються у приймальне відділення. Володимира Тарасовича ж викликають зазвичай під час більш складних випадків.
Його цінують пацієнти за професіоналізм, а також за чуйне ставлення до кожного, за мудру пораду, щире слово, а інколи й дотепний жарт, який може підняти настрій, коли огортає страх. Бо ж лікує, як ми знаємо, і слово, і діло.
- Я люблю щире людське спілкування, - каже Володимир Тарасович. –  Мені подобається те, що я роблю, і не уявляю себе в якійсь іншій професії. Був період, що я мало не жив у лікарні, занурюючись в роботу з головою, і найбільшою винагородою для мене є кожна вдячна усмішка моїх пацієнтів, які подолали хворобу. Дякувати Богу, за майже 20 років моєї роботи не було летальних випадків серед моїх пацієнтів, які проходили лікування в умовах стаціонару. Я пам’ятаю, мабуть, їх усіх. Багато з них стали хорошими знайомими і навіть друзями, а буває й таке, що друзі, знайомі чи колеги стають пацієнтами. 
Володимир Шилівський не зупиняється на досягнутому і постійно розвивається у професійній сфері. Відвідує семінари, курси удосконалення, наукові конференції зі спеціалізації. Особливо пізнавальними та інформативними є щорічні 4-денні профільні науково-практичні конференції у місті Яремче Івано-Франківської області, які він старається не пропускати. Упродовж минулого року у зв’язку з пандемією коронавірусу всі заходи для удосконалення проводилися в онлайн-форматі, проте це не стало на заваді для поглиблення знань та навичок. 
Володимир Тарасович – щасливий чоловік і тато. Його старшому синові  Олександру 19 років. Він навчається за кордоном, де опановує професію інженера. Молодшим донькам Іринці та Даринці лише 8 місяців, вони активно пізнають світ і тішать своїх тата з мамою новими досягненнями. 
У вільний час Володимир Шилівський любить спілкуватися з друзями, подорожувати та відпочивати з сім’єю у Карпатах чи на морі. Каже, вдома проводити відпустку неможливо, бо ж вона тоді все одно проходить на роботі.
Валентина Тиненська