«Кінець світу настане тоді, коли не буде розписано жодної писанки»

27 квітня у Володимир-Волинському музеї ім.О.Дверницького відбувся підсумок конкурсу писанкарів пам’яті Єлизавети Богуславської. Ведучим заходу був співробітник музею Богдан Янович, який розповів гостям про сам конкурс, а також відкрив завісу таємниці, хто ж така Єлизавета, на честь якої його названо. Повідомляємо: конкурс писанок вперше відбувся у 2003 році, вдруге – у 2012. А цього року ми мали змогу втретє спостерігати за змаганням майстрів давнього мистецтва.
То хто ж така Єлизавета Богуславська? Історія розпочалася ще у 1896 році, тоді родина Богуславських переселилася на Волинь. Григорій Богуславський був дуже освіченим чоловіком, чудово знав історію. Його діти Наталія, Володимир і Єлизавета так і залишилися жити поблизу Володимира. У Єлизавети була нелегка доля. Бог відміряв їй 92 роки життя, але при цьому не дав власної сім’ї. Утім, Богуславську знали як добру жінку, насамперед – талановиту. Єлизавета малювала аквареллю, створювала штучні квіти, а найбільшого успіху досягла саме як писанкарка. Тоді декорування яєць вважалося почесним заняттям, адже писанка була сімейною реліквією.
Цьогоріч на конкурс було подано 23 роботи. Їхніми авторами є учні ЗОШ №1 та ЗОШ №5, гімназії ім. О.Цинкаловського, а також студенти Володимир-Волинського педагогічного коледжу ім. А.Кримського. До авторитетного журі входив писанкар, реставратор бібліотеки Львівського національного університету, а з тих, кого знають жителі нашого міста, – директор КМЦ Катерина Петрович і відомий на всю Україну умілець Анатолій Бойко. Останній зауважив, що обирати переможців було нелегко і кожен із членів журі мав свою думку щодо того, кому віддати першість. «Я багато де був, бачив безліч виставок, але мушу зізнатися, що на Волині дуже потужна школа писанкарства, і у Володимирі-Волинському зокрема», - сказав майстер. За словами Анатолія Бойка, роботи на конкурсі оцінювалися за певними критеріями: традиційна символіка, складність, точність, кольорова гама.
Нарешті настав хвилюючий момент озвучення імен переможців. Номінації розділили між учнями і студентами. Грамоти та грошові винагороди вручав начальник відділу культури і туризму міської ради Андрій Шоцький. Отож, серед учнів третє місце посіли Ірина Музичук і Наталія Яківчук, друге місце – Софія Тарасюк, а переможницею стала Ольга Білик. Серед студентів третє місце зайняв Максим Федорук, друге – Наталія Подзізей, а перше місце виборола робота Василини Троцюк.
Працівники музею також подякували викладачам Володимир-Волинського педколеджу за співпрацю. Подяку вручили Лесі Мартинюк та Оксані Білик. Леся Мартинюк зізналася, що людина, яка починає займатися писанкарством, рідко покидає це заняття. Серед її студентів є ті, хто нагороджений дипломами з різноманітних конкурсів і виставок.
Наприкінці зустрічі Богдан Янович процитував слова відомого етнографа Олекси Воропая, які він сказав у своїх «Звичаях нашого народу»: «Кінець світу настане тоді, коли не буде розписано жодної писанки». Тож долучаймося до традицій!
Аліна Зай, м.Володимир-Волинський

Розділ новин: 

Коментарі