Із 2018 року діти здобуватимуть середню освіту 12 років

Верховна Рада 5 вересня ухвалила проект закону про освіту. Відтепер в Україні навчатимуть не за «фабричним» методом, а за компетентнісним.
Очікуваними результатами прийняття Закону України «Про освіту» є створення системи освіти нового покоління, що забезпечить умови для здобуття освіти всіма категоріями населення України, ефективної системи забезпечення всебічного розвитку людини та сприятиме істотному зростанню інтелектуального, культурного, духовно-морального потенціалу суспільства та особистості.
Які ж основні реформаторські кроки передбачає новоприйнятий закон про освіту? З цим питанням звернулися до начальника міського управління освіти В’ячеслава Петрука:
-Новоприйнятий документ ще не підписаний Президентом. Але вважаю, що зміни в освіті необхідні. Реформи стосуються того, що вчитель повинен так скерувати свою діяльність, щоб націлити дитину гідно зарекомендувати себе в тій галузі, до якої вона має здібності.
У майбутньому школа буде трирівнева. Початкова – 4 роки. Ці зміни вводяться вже з 2018 року. Базова середня освіта – 5 років, вводиться з 2022 року. Це будуть гімназії. Профільна середня освіта – 3 роки (ліцеї та заклади професійної середньої освіти), вводиться з 2027 року. Школа стане профільною, учень зможе обирати, навчатися в академічному ліцеї чи професійному коледжі. І зникне необхідність зубріння предметів, які у професійній діяльності людині не знадобляться.
Закон прописав 10 компетентностей для школярів. Це те, чим у процесі навчання має оволодіти учень: спілкування державною та іноземними мовами, математична компетентність, загальнокультурна, екологічна, підприємливість, інноваційність, уміння навчатися упродовж життя. По-іншому оцінюватимуться і знання учнів. Наприклад, державна підсумкова атестація буде введена для рівня базової середньої освіти. Учні молодшої школи також будуть тестуватися, але з моніторинговою метою, тобто з метою визначення, хто що знає і вміє.
У навчальних закладах відтепер навчатимуть виключно українською мовою. Учням і студентам національних меншин та корінних народів гарантується право на навчання рідною мовою. А для його реалізації створюватимуться окремі класи. Закон зобов’яже навчальні заклади створювати класи для учнів з особливими потребами, якщо виникне така необхідність, наприклад, на звернення батьків.
-Схвально те, що школи матимуть автономію, - пояснює В’ячеслав Миколайович. – Ухвалювати навчальні плани тепер буде сама школа. Але вони мають бути такими, щоб досягати результатів навчання, які формуватиме міністерство. Уроки проводитимуть у формі гри, щоб учитель був частиною команди, а не «правителем». Усі педагоги, які навчатимуть перший клас з 2018 року, повинні будуть пройти перекваліфікацію ще цього навчального року. У Волинському інституті післядипломної педагогічної освіти передбачені курси для таких вчителів.
Збільшиться й зарплата вчителів. Щоправда, за підрахунками Мінфіну, на збільшення зарплат учителям потрібно 87 мільярдів гривень. А бюджет всієї освіти, за словами міністра освіти Лілії Гриневич, складає 160 млрд гривень. Тому сертифікація освітян та впровадження підсумкової атестації у середній школі проводитиметься не одномоментно, а поступово до 2023 року.
До основних пунктів витрат на освіту, окрім збільшення заробітної плати вчителям, належить запровадження 12-річної програми для здобуття повної загальної середньої освіти; проходження педагогічними працівниками державної сертифікації; проведення зовнішнього незалежного оцінювання знань випускників по завершенню базової середньої освіти, безкоштовне підвезення до місць навчання і додому дітей, які проживають у сільській місцевості та потребують підвезення; забезпечення гуртожитками учнів загальноосвітніх навчальних закладів, які навчаються не за місцем проживання. Фінансування закладів освіти покладається на місцеві громади. Закрадаються небезпідставні сумніви щодо спроможності їх профінансувати школи повною мірою. Та вдасться це громадам чи ні, кожна школа буде зобов’язана звітувати про свою фінансову діяльність на сайті, щоб громадськість в особі батьків та меценатів знала і могла контролювати, скільки і звідки надходить грошей і куди вони витрачаються.
-Щодо 12-річної освіти, - пояснює начальник міського управління освіти, - то час покаже, чи виправдає вона себе. Нещодавно ми з колегами побували з візитом з переймання досвіду у Грубешові. Варто зазначити, що вони цього року започаткували зрівняння всіх загальноосвітніх навчальних закладів – гімназій, ліцеїв – з метою, що діти мають отримувати рівні знання, адже тексти і завдання ЗНО для усіх випускників однакові. А ще наші польські друзі переходять на 10-річну освіту.
Що стосується контролю та перевірки роботи освітніх закладів, то тепер їх перевірятиме Агентство забезпечення якості освіти, а не місцеві органи управління освіти, як це було досі. Пропонуються зміни й до виборів директора. Зауважте, не призначення, а саме виборів. Директор матиме право очолювати школу максимум дві каденції, по 6 років кожна. Обиратиме директора на посаду спеціальна незалежна комісія, куди увійдуть директори державних та приватних шкіл, громадські представники, викладачі педагогічних вузів, представники районних державних адміністрацій.
Щодо змін та реформ в освіті дуже багато суперечок та непорозумінь. Але як би там не було, реформування «совкової» освіти в Україні на старті, хоча перші його результати буде видно лише у 2027 році.
Марія Нагурнік, м. Володимир-Волинський

Розділ новин: 

Коментарі