Хто і коли ліквідує старі дерева на стенжаричівському кладовищі

Ще у 2012 році жителі Стенжарич та навколишніх сіл зібрали гроші на зрізання 20 аварійних дерев на місцевому цвинтарі, але 12 з них стоять досі, ламаються і руйнують пам’ятники.
У Страсну п’ятницю напередодні Великодня обламалася частина роздвоєного стовбура старої черешні на стенжаричівському кладовищі і зруйнувала пам’ятник батькам жительки села Марії Вавринюк. Це стало справжнім шоком для самотньої вдови, тим більше, що активна жінка разом із громадою давно ініціювала наведення порядку на цвинтарі. Ще у 2012 році Марія Миколаївна разом з односельцями збирала гроші серед родичів похованих на кладовищі, що проживають у Стенжаричах, Турівці та Полум’яному. Зібраної суми було цілком достатньо, щоб зрізати всі 20 старих дерев, розташованих на цвинтарі, які вже на той час, ламаючись, пошкодили не один надгробок чи пам’ятник. Кошти передали Анатолію Яльницькому, тодішньому сільському голові, і попросили його як представника місцевої влади організувати проведення робіт.
-Гроші, 5 чи 6 тисяч – точно не пам’ятаю, Яльницький взяв і найняв якихось алкоголіків, щоб зрізали ті злощасні дерева, - розповідає схвильована пані Марія, звернувшись до редакції. – Шабашники ліквідували тільки 8 з 20-ти дерев і, взявши гроші за виконану роботу, попросили в Яльницького ще аванс (було це, здається, перед Вербною неділею, і їм потрібні були гроші). Голова заплатив, а ті горе-робітники зникли і більше не з’являлися. За нашими підрахунками, в Анатолія Миколайовича мало ще залишитися до півтори тисячі з тих грошей. Але голова нічого не зробив, аби довести роботи до кінця. Отже, 12 дерев, що залишилися і яким вже по 100-150 років, продовжують стояти і нести реальну загрозу довкіллю. Наприклад, неподалік тієї черешні, що зламалася, стоїть величезна трухлява акація, яка ось-ось рухне…
Після того, як Стенжаричівська сільрада увійшла до складу Устилузької ОМТГ, Анатолій Яльницький обіймає посаду старости. Тож до кого, як не до нього було звертатися знову. За словами Марії Миколаївни, вона додзвонилася до місцевого начальника з третьої спроби – до того він кидав трубку, не бажаючи розмовляти. Коли ж повідомила старості про зруйнований пам’ятник, у відповідь почула: «Це ваші проблеми». Ці слова обурили жінку, і вона на емоціях випалила Яльницькому все, що думає про нього як керівника. Гостру критику посадовець до кінця не дослухав, знову перервавши зв’язок.
-Та він нічого не робить, тільки зарплату отримує, - оцінила роботу старости жінка.
Також пані Марія повідомила, що представники сільської громадськості, і вона в тому числі, спілкувалися на болючу тему з устилузьким міським головою. Віктор Поліщук пообіцяв розглянути питання ліквідації дерев на найближчій нараді. Але ж знову постає питання коштів.
-Ми, звісно, можемо ще раз зібрати гроші (сьогодні за зрізання одного дерева беруть до 700 грн.), але хотілося б, щоб на це були виділені кошти з бюджету громади, а також залучені спонсори, - висловила побажання Марія Миколаївна.
То хто ж і коли розв’яже наболілу проблему? Аби з’ясувати, насамперед звертаюся до сільського старости Анатолія Яльницького, бо до нього у селян найбільше претензій.
«Староста не відповідає за дерева, що падають»
Анатолій Миколайович інформацію Марії Вавринюк повністю заперечив: «Тих грошей я не брав. Тоді на кладовищі працювала бригада з Володимира. Вони зрізали більше 20 дерев, але під час виконання робіт пошкодили пам’ятник. Розплачувалися з ними ті, хто збирав гроші, а не я. Будучи сільським головою, виконання робіт я не контролював, бо це не входило у мої обов’язки. Так само це не входить у повноваження старости. Я і без того виконую обсяг роботи, яку раніше виконувала ціла сільрада!
Кладовище – місце громадське, тож про питання благоустрою має турбуватися громада. Я можу допомогти в організації сходів селян для обговорення нагальних питань, але ж на збори приходять зазвичай одиниці й обговорювати нема з ким.
Це питання в громаді піднімалося також два чи три роки тому. Самі місцеві жителі зголосилися зрізати ті 16 чи 17 дерев, що залишилися (дані про кількість дерев на цвинтарі також не співпадають, - авт.). Я звернувся до людей, щоб зібрали гроші, але вони відмовилися. Тому, коли мені зателефонувала Марія Вавринюк, я їй сказав, що не відповідаю за дерево, яке впало на могилу її рідних. З бюджету сільради виділяються кошти на благоустрій села, але не на зрізання дерев на цвинтарі. І в найближчі плани благоустрою це питання не входить.
Вважаю, що зрізання дерев на цвинтарі треба організувати спільно – так вийде дешевше. У громаді має бути відповідальний».
От тільки хто той відповідальний, якщо не староста, Анатолій Яльницький так і не уточнив…
«Він взагалі нічого не робить!»
Скандальну ситуацію прокоментував устилузький міський голова Віктор Поліщук:
-Питання старих дерев на кладовищах стоїть не тільки у Стенжаричах, а й в інших населених пунктах громади. Недавно аналогічний випадок був в Устилузі. Я особисто організував роботу, і це дерево зрізали власними силами. Також звернувся до місцевих священиків, аби вони попросили прихожан зібрати кошти на ліквідацію дерев на устилузькому цвинтарі. То чому цього не може зробити Яльницький?! Він взагалі нічого не робить, а я один фізично не можу охопити розв’язання всіх проблем на території громади. Для цього є старости на місцях. Отже, завтра (13 квітня – авт.) я збираю нараду зі старостами і поміж інших буду ставити питання зрізання дерев на кладовищах. Грошей у бюджеті громади на це немає. Тож вихід один: нехай старости також попросять допомоги у священиків, а коли кошти будуть зібрані, особисто проконтролюють виконання робіт.
* * *
Підсумовуючи вищесказане, можна відповісти на головне питання публікації: хто і коли наведе порядок на кладовищах? Враховуючи реалії, це мають зробити самі громади, не чекаючи чарівника, що прилетить і зробить все за них. У цьому контексті роль сільських старост має бути визначальною.
Міла Сергєєва, с. Стенжаричі, Володимир-Волинський район

Розділ новин: 

Коментарі