(Група Світового банку) за підтримки Міністерства регіонального розвитку, будівництва і житлово-комунального господарства.
У заході взяли участь журналісти Рівненської, Волинської та Житомирської областей, експерти проекту «Енергоефективність у житловому секторі України», представники Рівненської ОДА, голови ОСББ тощо. Медіа-день включав три семінарські лекції стосовно управління житловим будинком, впливу термомодернізації на оплату комунальних послуг та про можливості співфінансування модернізації житлового сектору за участю державних (40%) і місцевих програм (15-20%) та банків. Під час першої лекції доповідачі розповіли про механізм прийняття спільних рішень у багатоквартирному будинку та роз’яснили, як цей механізм працює. Радник із правових питань проекту Зоя Гопцій, посадовці Рівненської ОДА Олексій Муляренко і Ярослав Сохнюк та голова ради голів ОСББ м.Луцька Роман Бондарук ознайомили присутніх з новаціями, які запроваджує закон «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», та вказали, що стримує реалізацію цього закону на місцях. Розкриваючи тему термомодернізації та її впливу на оплату комунальних послуг, координатор проекту IFC Михайло Павличенко та експерт Петро Лавренюк на прикладі луцького ОСББ «Явір-2011» за допомогою схем і цифрових розрахунків ознайомили учасників заходу із сучасними методами підвищення енергоефективності у житлових будинках, їх окупності, назвали джерела економії енергоресурсів, пояснивши, де і як знайти кошти для проведення енергозберігаючих робіт.
-Лише в нинішньому році тарифи на холодну воду зросли на 15%, на гарячу – на 56%, на електроенергію – на 50%, на опалення – на 73%, а на газ – утричі, - наголошував Михайло Павличенко. – Житловий фонд України, який налічує 239 тисяч багатоквартирних будинків (12,8млн. квартир), є старим та неефективним: 80 відсотків будівель потребує капітального ремонту. Через відсутність теплоізоляції там втрачається 30-50% тепла. Тому дуже важливо вміти зберігати ці ресурси. Основними джерелами економії є встановлення лічильника, зменшення втрат тепла за рахунок його оптимізації використання: зменшення споживання методом регулювання залежно від погодних умов, збалансування стояків (однакова температура у всіх квартирах будинку), утеплення стін, підвалів і дахів (до 50-60%) за рахунок зменшення прийнятої оптимальної температури (+18) на 1 градус С, що дає 6% економії.
Про те, як скористатися державними і місцевими програмами, які передбачають фінансово-технічну допомогу всім, хто прагне використати у своїх помешканнях і будинках (незалежно від форм власності) сучасне енергоекономне обладнання, слухачів ознайомила голова правління ОСББ «Росинка» Юлія Саботюк, навівши приклади із власного досвіду. А банкіри Руслан Прокопчук («Ощадбанк») і Олександр Філончук («Укргазбанк») озвучили, на яких умовах надаються банківські кредити в рамках державних і місцевих програм, спрямованих на модернізацію житлового фонду (22,5–25% річних + 1% комісії на придбання обладнання і матеріалів на термін до 5 років). Словом, наводилося безліч аргументів на користь створення ОСББ, впровадження енергозберігаючих технологій і того, що власник кожної квартири є одночасно і власником всього багатоквартирного будинку. Тому разом зі всіма його мешканцями він сам повинен дбати його благоустрій, не надіючись ні на державу, ні на якогось «доброго дядю». Точно таку ж відповідь почула автор публікації від Михайла Павличенка на зауваження щодо того, що, згідно із законодавством, держава перед тим, як надавати громадянам дозвіл на приватизацію житла, зобов’язана була зробити в будинку капітальний ремонт:
-Така норма дійсно прописана в законодавстві, хоча серед фахівців і юристів точиться дуже багато суперечок – є вона обов’язковою чи ні. Та на сьогодні для нас важливо тільки те, що ця норма може бути виконана лише за однієї умови – гроші будуть закладені в бюджеті. Але, на жаль, це нереально, оскільки легальна потреба лише на впровадження проектів енергоефективності в багатоквартирні будинки – біля 500млрд. доларів. Якщо ж ми говоримо про капремонт, то дуже грубо – це ще стільки ж. Максимум, що можна зробити – закласти в бюджет значно меншу суму. Але тоді виникне питання, як їх ділити – порівну між усіма чи за конкурсом для окремих будинків? А це якраз те, чого ми мусимо уникати Тож проблеми це не розв’яже, не будуть відремонтовані всі будинки за державні кошти. Тому кожен із нас має сам подбати про свою квартиру, під’їзд і будинок. Яким чином це краще зробити, ви сьогодні дізналися.
Завершився медіа-день тренінгом про особливості висвітлення питань житлово-комунальних реформ у ЗМІ, який провів для журналістів колега з Києва Сергій Губін.
Валентина Савчук, м.Рівне
Коментарі