«Хобултова – чудове село, це я кажу вам від душі»

Публікації

Життя у Хобултові вирує, ще й так натхненно, що писати про це можна віршами. Коли у нашій газеті вийшла стаття про село (№23 від 4 червня), де діяльність сільради та культурне життя висвітлювалися як щось пасивне, не всі погодилися, що Хобултова саме така. Як наслідок – у редакції лист від жительки села Віти Кусяки – мами трьох дітей, яка перебуває у декретній відпустці, й активної передплатниці нашого видання. Вона любить поезію. Складала вірші для свого чоловіка, одного разу – на конкурс поезії. А тепер – для читачів нашої газети. Через віршовані рядки пані Віта вирішила розповісти про своє бачення села і хоче, щоб усі подивилися, яке воно чудове насправді. «Ось у нас і до Дня Незалежності захід відбуватиметься», – каже жінка. Вона розповідає, що мінуси є всюди, але краще говорити про позитивне. А в Хобултові й будинок культури гарний, і дитячий садок. Та й святкові заходи тут відбуваються доволі часто. Про життя с.Хобултова Віта Кусяка розповідає у вірші.
Моє село
Прочитала я статтю – це неправда, вам кажу.
Зачепило за живе. Розповім вам зараз я,
Як живе Хобултова.
Завжди радо і гостинно
В село просить господиня,
З хлібом й сіллю у руках
На дверях (в Хобултову) стоїть – ось так.
Вулиці в нас асфальтові, кругом хати кольорові.
Видно ще іздалека – височіє церква. Он яка!
Людське надбання – святий храм.
Тут Боже слово ллється в свято
І діточок стоїть багато.
Отець нам проповідь читає
Та Бога із людьми Він прославляє.
У центрі є сільськая рада, працюють там одні дівчата.
Забула – ой! – є голова, на вигляд – мужчина хоч куда.
Як працює – я не знаю, тому про це я замовкаю.
А дівчата там, що треба. Довідку чи документ –
Враз дадуть їх вам вони, ці дівчата чарівні.
Є ще тут відділення зв’язку, листоноша і начальник
Впору пенсію дадуть, ще й газети принесуть,
Щоб усі новини вчасно прочитали ми уважно.
Також є у нас медпункт.
Тут працюють фельдшери, мовби Чіп і Дейл вони.
Вибачте за порівняння, та подумайте самі:
Рано, ввечері, вночі
Кинуть всю свою роботу і, даруючи турботу,
Прибіжать у кожну хату.
Незалежно, хто покличе, допомогу нададуть, всі хвороби відженуть.
Медики тут – вищий клас, скаже кожен житель в нас.
Ще будинок є культури, в нім бібліотека там.
Вірші, казки, оповідання видасть тут вам чарівна пані.
Що культура в нас дрімає, нічим вона не розважає –
Це неправда, посудіть: приїдьте ви на Новий рік
Чи ще на будь-якеє свято. Тут оживає казка, сміх.
Актори наші – як з журналу, це справжнє свято для людей.
Вони розкажуть, заспівають, і затанцюють, і заграють.
Де ще концертів стільки є, як не у нас в Хобултові.
Садок дитячий в нас ще є. працюють в нім такі привітні,
Уважні й щирі жіночки,
Діток навчають до молитви і бути добрими завжди.
Дівчатка наші і хлоп’ятка із задоволенням приходять
І братиків своїх приводять – так хороше їм бути в нім.
Тут віршики вивчають, і букви розглядають,
Різних іграшок багато, маленькими концертами відзначають свята.
Ще є школа в нас поважна, її не старять ці роки,
Лише поповнюють щорічно онуки й правнуки випускників.
Учителі працюють справедливо, наук навчають всіх уміло.
Із розумінням до дитини підходять наші вчителі,
За це хорошими оцінками ці діти дякують завжди.
Ще зал спортивний є у нас, боксерів тут тренують – клас!
Може, із нашого села спортсмен прославить своє ім’я.
Є багато що розказати, але вам довго буде читати.
Не все так гладко, є і мінуси, але за добрим їх не видно –
Це я кажу вам від душі.
І, користуючись можливістю, вклоняюся всім до землі
За кожен вклад, за кожну працю,
Які збагачують надбання Хобултови.
Аліна Зай

Розділ новин: 

Коментарі