Останнім часом до редакції «Міста вечірнього» почастішали звертання громадян, яких хвилює тривала відсутність дорожньої розмітки на вулиці Ковельській. Позначені «зеброю» пішохідні переходи є лише в деяких місцях, а «лежачі поліцейські» відсутні зовсім. Звичайно, добросовісні водії пам’ятають, в якій частині вулиці до ремонту була розмітка, і уступають дорогу пішоходам. Однак частими є справжні гонки, які влаштовують безвідповідальні мотоциклісти та водії. Хвилює читачів і те, що відсутня розмітка і на бруківці, яка покладена для велосипедної доріжки. Наш кореспондент зафіксував на фото небезпечні моменти переходу вулиць в семи місцях, не позначених розміткою, а також поцікавився думкою окремих громадян. Підіймалося дане питання і на брифінгу у міського голови. Очільник міста запевнив, що до 15 липня розмітка буде обов’язково нанесена і дав з приводу цього розпорядження відповідним службам.
Жителі міста коментують ситуацію із відсутністю «зебр»
Олена Волох:
- Дуже часто доводиться переходити Ковельську самій і з дитиною. Завжди мушу довго чекати, аби дістатися другої сторони вулиці. Коли переходжу дорогу, ніхто з водіїв не зупиняється. Виникає бажання взяти каміння і кинути в машину. Відсутність розмітки загрожує життю моєї дитини. Водії не дивляться на знаки. Їм - аби швидше проїхати. А як щось трапиться з моїм сином, що тоді робити? Хто буде відповідати?
Аліна Ніколайчук-Басараб:
- А що тут говорити? Щоб перейти Ковельську, то потрібно дуже багато часу. Мені доводилося по десять хвилин під знаком стояти, аби хтось із водіїв пропустив. Вони на пішоходів просто перестали звертати увагу. Таке дуже часто трапляється. На мою думку, це відбувається через те, що нема «зебри» на дорозі.
Лариса Гаврилюк:
- Тут взагалі ніхто не зупиняється. На перехресті біля супермаркету, замість того щоб пригальмувати, водії навпаки додають швидкості. Всі наші «гонщики» на цій ділянці намагаються чомусь розганятися, а тут дуже багато пішоходів. Коли ж нарешті пішоходи перестануть боятися, що можуть потрапити під колеса на вулиці Ковельській?
Юрій Павлось:
- Ця проблема не в самій відсутності «зебри». Усе залежить від кожного і від культури кожного. У нас пішоходи ходять частіше не по пішохідних переходах, а де завгодно. У будь-якій ситуації присутній людський фактор.
Петро Байкевич:
- Такий рух великий, що часто доводиться довго чекати. Знаки водії частіше не помічають або просто ігнорують. У мене на роботі з колегою стався випадок, коли він на пішохідному переході ішов через дорогу, то на нього ледь не наїхали. Добре, що вчасно встиг відскочити. Але все одно легкий удар отримав. Більшість із місцевих водіїв пам’ятають, де колись були переходи, там і пропускають. Але ж у нас в місті з’явилося безліч нових машин і багато шоферів не знають, де люди звикли переходити дорогу. А ті, хто мав зробити розмітку на Ковельській, певно, чекають поки їх «півень не клюне».
Коментарі