Громада Волині виборола право впливати на кадрові рішення

Публікації

Нещодавно призначений голова Волинської облдержадміністрації, схоже, розпочав із того, що силкується применшити роль громадськості та органів місцевого самоврядування в ухваленні рішень.
Принципи кадрової політики, з якими розпочав свою діяльність новопризначений голова облдержадміністрації Володимир Гунчик, у багатьох викликають не лише подивування, а й відверте обурення. Адже йдеться не лише про бажання "губернатора" одним розчерком пера позбутися практично всіх "майданівських" голів райдержадміністрацій, фактично без пояснень причин і мотивів таких кадрових кроків. На чергову сесію обласної ради, що скликається на 26 вересня, за підписом Володимира Гунчика поданий проект рішення, який пропонує внесті зміни в Положення про порядок призначення та звільнення керівників підприємств, установ, організацій об'єктів спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області. У ньому пропонується, щоб усі призначення на посади узгоджувалися з облдержадміністрацією. Хоча такі бажання керівника області суперечать принципам, які декларує Президент України Петро Порошенко щодо децентралізації влади та передачі повноважень на місця.
Поява цього документа, на мій погляд, не що інше, як "підгинання" під себе функцій місцевого самоврядування, намагання применшити роль найвищого представницького органу краю та керівництва ради. Багато хто з моїх колег схильні розцінювати такий крок як спробу повернути адміністрації ті майже диктаторські права призначати керівників об'єктів комунальної власності, які вона мала в часи правління Януковича. Для початку хоча б частково.
Нагадаємо, 15 травня цього року оновлена Революцією гідності більшість в облраді забрала такі повноваження в облдержадміністрації й першочергово залишила їх за радою та її головою. Це був крок до початку якісних системних змін у владі, продиктованих вимогами Майдану. Обранці громади повернули все на свої місця: представницький орган має визначати управлінську політику краю, а виконавчий – виконувати волю громади, а не Адміністрації Президента. Це був реальний крок до децентралізації влади.
Нові тенденції – очевидний відступ від завоювань Революції гідності. Керівники районів, яких надумав звільняти новий очільник області, пройшли публічні громадські обговорення, своєрідну люстрацію на місцевих майданах, отримали кредит довіри в простих волинян. Тож звільняти "майданівців" отак, без будь-яких пояснень, – це кидати виклик місцевим громадам. А звільняти всіх "одним гамузом" – це повертати з минулого ганебну практику "пакетних" рішень, яку нам, свободівцям, вдалося викоренити вже невдовзі після приходу в облраду.
Зрозуміло, що після обговорення на місцевих майданах районні громади чітко позиціонували цих керівників як опозиційних до режиму Януковича. Їх тотальна зміна багатьма сприймається як тиха повзуча контрреволюція. І це відбувається на фоні того, як реваншисті усіх мастей – вчорашні "регіонали" зі своїми союзниками, "тушки", пристосуванці до всіх влад, кар'єристі, аферисті тощо — почали піднімати голови, як це було на Любомльщині, коли "вчорашні" захотіли змістити "майданівського" голову районної ради. І тільки жорстка позиція громади не допустила реваншу. Проте, мабуть, кожен із цієї "реакційної гвардії" з приходом нового губернатора надіється щось урвати для себе у цей надскладний для держави час.
Заяви Володимира Гунчика про одночасну заміну 14-ти з 16-ти голів райдержадміністрацій суперечать принципам, які він сам же декларував, зокрема щодо професійності управлінських кадрів, незалежно від партійної приналежності. Адже огульна процедура звільнення цих керівників, схоже, якраз і відбувається за партійним принципом. Складається враження, що цих керівників звільняють просто за те, що вони належать до політичних сил, з якими не позиціонує себе голова облдержадміністрації.
Громадськості важко зрозуміти логіку таких звільнень. Нині чинні керівники районів тільки-но зрозуміли суть справ та проблеми територій і стали позбуватися старих корупційних схем. Крім того, саме вони взяли на себе удари невдоволення місцевого населення від розвитку подій на Сході України та загальноекономічної ситуації. Практично всі працювали без сформованого керівного складу адміністрацій, бо вищі київські владні інстанції так і не спромоглися призначити їм заступників, кандидатури яких голови подали ще на початку своїх каденцій. Суто по-людськи цим керівникам варто було б просто подякувати за роботу, за те, що відразу після втечі Януковича з країни не побоялися взяти на себе тягар відповідальності й утримали ситуацію під контролем.
Цікаво, як новопризначений голова облдержадміністрації хотів такими кроками досягнути координації та взаєморозуміння з місцевими органами влади? Який стимул для роботи цим керівникам він дав, який моральний клімат створив у районах, повісивши над ними дамоклів меч звільнення, треба ставити завдання і щось вимагати від підлеглих? Не варто забувати, що це відбувається в той час, коли в країні триває війна, коли треба мобілізувати всі зусилля заради спільної справи, а не розвалювати вже напрацьоване в нових умовах і розпочинати створювати все з початку.
Заслуговує окремої оцінки й задекларована під час останньої сесії облради позиція невтручання голови облдержадміністрації в питання призначення та діяльності на посадах окремих одіозних керівників силових відомств краю. Вона свідчить або про байдужість, або ж про несприйняття громадської позиції волинян щодо відсутності системних змін у правоохоронних органах.
Не можу обійти увагою і так званий "яєчний інцидент", що трапився з паном Гунчиком, коли один із активістів поцілив у губернатора яйцем. Керівник такого рівня не повинен доводити людей до стану, коли у них починають здавати нерви. Проте не кожен уміє виходити з подібних ситуацій демократично, з гумором та політичним позитивом для себе. Замість погасити інцидент, пан Гунчик перетворив його у "яєчний скандал".
Навіть за минулого бандитського режиму репресивна машина жорстко працювала проти громадських активістів нашого краю, але так і не встигла засудити їх за активну публічну позицію, бо була повалена тією ж громадою. А от Володимир Гунчик, схоже, ризикує отримати лаври людини, яка хоче покарати представників громади. І цим самим може дискредитувати президентську владу в очах волинян.
вже не можна не враховувати позиції людей, які змогли повалити бандитський режим Януковича. Громада виборола право впливати на кадрові рішення, до її думки треба дослухатися. В країні настає час громадянського суспільства – суспільства вільних людей. І завдання голови облдержадміністрації консолідувати його, налагодити співпрацю виконавчої та представницької гілок влади, в тому числі з громадськими активістами й депутатами, а не роз'єднувати через інакше бачення. Тільки так ми можемо перемогти наших ворогів і збудувати сильну монолітну європейську державу.
Про це повідомили в прес-службі Волинської обласної організації ВО "Свобода"
Джерело: УкрЗахідІнформ.

Розділ новин: 

Коментарі