«Головне, щоб допомога була щирою і надавалася з Богом у серці»

Переконана Ніна Володимирівна – народна цілителька із селища Благодатне, по допомогу до якої звертаються навіть медики з багаторічним стажем.
Якщо мова йде про наше здоров’я і життя, ми ладні віддати все можливе й неможливе, щоб тільки одужати. У такі моменти навіть раніше не віруючі люди звертаються з молитвами до Господа, просячи в нього милості, прощення та зцілення. Якщо не допомагає офіційна медицина, звертаємося до народної і шукаємо цілителів, які б врятували і допомогли. Одна з таких цілительок мешкає у селищі Благодатне, неподалік Нововолинська. Звати її Ніна Володимирівна. Народилася жінка в селі Заболоття Іваничівського району, дуже рано стала вдовою і сама піднімала на ноги й виводила в люди двох доньок, а тепер уже багато років рятує хворих. Жінка каже, що даром зцілення її наділила покійна бабуся Марія, яка прожила 99 років і все своє життя допомагала людям: палила льон, виливала яйця від переляку, лікувала рожисті захворювання, виразки та інші недуги.
-Навіть перед смертю, незважаючи на свій вік, бабуня ходила рівна і струнка, як свічечка, а в нашій хаті завжди було багато недужих, які просили її допомоги. Нас у неї було від двох синів п’ятеро онуків – усі хлопці й лише одна дівчина – я. Перед тим, як помирати, бабуся покликала нас по черзі до себе і обстежила, після чого сказала, що свій дар зцілення вона може передати лише мені й одному з моїх братів-близнюків, - розповідає Ніна Володимирівна. – Визначила вона це за допомогою тепла, яке відчула її рука від наших тіл. Відчуваючи, що прийшла її пора, бабуся покликала мене й попросила записати молитви. Мовляв, на старості пригодяться. Я тоді лише розсміялася і стала відмовлятися. Та бабуся настояла, приказуючи, що життя довге і в ньому ніколи не буває нічого зайвого. І хтозна, можливо, прийде такий час, що дар зцілення мені колись пригодиться, бо він від Бога. Тож бабусині молитви я все ж записала в зошит. З того часу минуло немало літ, перш ніж я про них згадала. А було це так: якось, працюючи на м’ясокомбінаті, дочка проколола палець. Згодом рука у неї розпухла і з’явилося рожисте запалення. Я тоді ще не дуже все вміла, але почала читати молитви й робити все те, чого навчала бабуся, і недуга відступила. Потім вивчила всі молитви напам’ять і стала допомагати колегам по роботі. Щойно в когось із них щось траплялося, вони йшли з цими болячками до мене. А потім люди стали направляти до мене своїх рідних і знайомих. І так уже близько 20-ти років. Я нікому не відмовляю, стараюся допомогти всім, хто до мене звертається. Грошей ні в кого не прошу, достатньо й того, що людина подякує і згадає добрим словом. У Творця я щиро прошу зцілити хворих, які звертаються до мене. І всесильний Господь допомагає. Взяти хоча б такий випадок: одного разу до мене прийшов чоловік, у якого був оперізуючий лишай (захворювання вірусної природи, що характеризується одностороннім висипанням на шкірі із сильним больовим синдромом. Збудник – вірус вітряної віспи – авт.). Він скаржився, що хвороба не дає йому спокою ні вдень, ні вночі – поперек пече і болить так, що не знаходить собі місця. Звертався до лікарів, випив купу пігулок, отримав чимало різних уколів, випробував на собі кілька мазей, але нічого не допомогло. А вже після трьох візитів у мій дім біль і свербіння у чоловіка минули, і тепер, побачивши мене десь на вулиці, він ще здалеку привітно махає рукою і радісно вітається. Каже, що скільки житиме, стільки й дякуватиме та проситиме для мене в Бога здоров’я і благодаті. Лікую людей я зазвичай молитвами, які проказую, як виливаю яйця чи палю льон, оскільки вогонь має таку силу, що здатен спалювати недугу. Бувало навіть таке, що на прохання пацієнтів, які перебували на заробітках в Італії, палила льон перед їхніми фотографіями, і їм це допомагало. Які хвороби можу вилікувати? – перепитує моя співрозмовниця. – Це в основному рожисті захворювання, недуги, викликані протягами (перекошене обличчя), зурочення, переляк, різні екземи та припухлості на обличчі, на ногах і руках. Особливо часто до мене приводять дітей, які дуже чогось злякалися. Не раз буває, що направляють їх до мене і самі лікарі. Більше того, якось по допомогу звернулася лікарка, яка вже майже тридцять років сама лікує людей. На моє здивоване запитання вона відповіла, що офіційна медицина – то одне, а нетрадиційна – зовсім інше. Головне, щоб людина повірила в силу молитви, повірила в силу Господа нашого – Ісуса Христа, який прийняв за нас страшні муки і кров’ю своєю спокутував людські гріхи. Віра – то велика сила. Якщо людина щиро вірить у Спасителя, якщо молиться всією душею, вона справді може позбутися недуг, бо саме молитва – це засіб зцілення душі й тіла. Навіть науковці визнали: щира віра та молитва можуть бути не менш ефективними, ніж ліки, адже недарма в Євангелії згадується чимало випадків, коли Христос позбавляв хворих багатьох недуг. Без операції та ліків він повернув зір сліпому, доторком своєї руки зцілив Петрову тещу, яка лежала в гарячці, за одну мить і на відстані вилікував смертельно хворого сина царедворця, навіть не бачачи його. Головне, щоб допомога була щирою і надавалася з Богом у серці. Чи планую я колись передати свій дар зцілення одній із двох своїх доньок чи онукам? Не знаю, час покаже. Це залежатиме від того, чи здатні вони будуть прийняти цей дар, - посміхається пані Ніна.
Валентина Савчук, селище Благодатне

Розділ новин: 

Коментарі