Гіркий жарт захмелілої жінки ледве не обернувся бідою для молодят

Ця історія трапилася давно, ще у 60-х роках минулого століття, а в селах, що на сході нашого району, ще й досі її згадують. Правда, імена та прізвища героїв уже забули, та й свідків тієї історії, мабуть, в живих майже не залишилося.
Мешкала в одному селі бездітна подружня пара, яка надто захоплювалася спиртним. Більше нічого в житті їх не цікавило. Та раптом чоловік помер. Колгосп, у якому він сяк-так працював, допоміг вдові поховати небіжчика, декілька вінків на могилу купили. Наступного дня після похорону подалася овдовіла жінка до міста, там належним (в її розумінні) чином пом’янула чоловіка. Повернувшись в село, пішла на могилу чоловіка. Оскільки хміль уже добряче її розібрав, лягла на могилі, накрившись вінками, та й заснула. Поряд знаходилася могила молодої жінки, яка померла значно раніше. Цього дня донька цієї жінки разом з нареченим занесла в сільраду заяву про одруження. Йдучи назад, купили в магазині вина, цукерок і вирішили провідати материну могилу. Сіли молодята на лавочку біля захоронення, відкрили вино, а дівчина гірко заплакала від болю, що не дожила її ненька до цього щасливого дня, і відмовлялася скуштувати напій.
-Не хоче вона, то я вип’ю! – раптом почулося з-під вінків на сусідній могилі.
Молодятам після такого довелося довго лікуватися. У дівчини виникли проблеми з нервовою системою. Хлопець втратив сон, порушилась тимчасово мова. Кажуть, вони відмовилися справляти гучне весілля і обмежилися вечіркою у тісному родинному колі, а на столі не було спиртних напоїв, бо оковита до добра не доводить.
Антоніна Булавіна, записано в селі Хмелівка Володимир-Волинського району

Розділ новин: 

Коментарі