Гайки – село, що побороло безробіття

Із часу, коли в країні почали розвалюватися колгоспи та руйнуватися ферми, жителям Гайок вдалося зупинити цей процес, створивши особисті фермерські господарства, та заробляти на цьому гроші. Ще більше можливостей у селян з’явилося з приєднанням до Оваднівської громади.
Історія села, що пережило не одне горе
Перша згадка в історії села Гайки сягає далекого 1545 року. Як розповідає сільський староста Анатолій Жолоб, тут завжди були поселення, починаючи з давніх віків, середньовіччя і аж до сьогодні. Коли проводилася реформа Столипіна, тоді тут була хутірська система поселення, а самого села як такого не було. Серед декількох поселень була Мощанка – хутір, заселений німцями. Проте тоді влада добровільно-примусово виселила цих людей і вивезла в товарних вагонах, як пізніше робили це в радянські часи. А вільні будинки заселили українці.
Уже під час Другої світової війни в 1944 році німецькі війська, відступаючи, спалили село. В перші ж післявоєнні роки воно було повністю відбудоване й набуло такого вигляду, як зараз.
-Окрім цього горя, Гайки пережили українсько-польську війну. Дуже багато людей загинуло, – розповідає Анатолій Жолоб. – Хоча до війни в селі проживали українці, поляки і євреї, всі дружили, родичалися. Але в 1942-44 роках все змінилося. Причиною стала, звичайно, політика. Багато чого замовчується і приховується.
Після війни створили колгосп. Зігнали всіх, змусили здати землі й худобу. Проте в Гайках було декілька людей, які залишалися одноосібниками аж до 70-х
років. Колгосп був невеликий і не дуже успішний. За словами старости, навколо села лише піщані ґрунти, на яких сіяти було не вигідно.
-Легендарна для нас особистість, голова колгоспу Олександр Адамчук, створив практично всю базу, що була в колгоспі. Та й до людей він ставився не по-партійному, а по-людськи, – каже староста.
Після створення цієї бази голову колгоспу усунули з посади комуністи, оскільки він не вписувався в загальнопартійну лінію. Дуже багато людей із села було репресовано і вивезено в Сибір. А також сюди приїжджали українці, яких виселяли з Польщі. На той час їх було більше двадцяти.
Початок успіху Гайок – в ініціативі жителів
За часів незалежної України дозволили віддавати людям колгоспну землю. В 2002 році вперше Анатолій Жолоб був обраний головою сільської ради. Тоді місцеві жителі вирішили, що самі будуть господарювати на власній землі. Анатолій Федорович розповідає, на той час це була авантюра. Але люди ризикнули – і досягли успіху.
Розпочали з того, що жителі села об’єднувалися і створювали особисті фермерські господарства. Людям спочатку віддали колгоспну техніку: кожну одиницю на декілька осіб. Також сільська рада на себе взяла функцію обслуговуючого кооперативу і відповідала за постачання насіння, добрив і засобів захисту за оптовими цінами.
Люди вирішили, що вирощуватимуть на своїй землі картоплю. В розвитку допомогла Волинська дорадча служба. Селяни їздили по досвід у Глухів, тобто спочатку вчилися вирощувати. Сім’ї Марії Антонюк і Валентини Базярук із сусіднього села Ягідне створили насіннєві бази. На вирощуванні картоплі й почався розвиток господарств села.
На досягнутому жителі Гайок не зупинилися. На зароблені гроші від продажу врожаю вдосконалювали техніку й купували нову. Зараз на 200 дворів більше 80 одиниць техніки, серед якої трактори, різноманітні комбайни та автомобілі.
Через деякий час люди почали вирощувати зернові, сою і ріпак, адже нова техніка і сумлінна праця дозволяли це. Також, окрім наявних приміщень для зберігання зерна колишнього колгоспу, жителі почали будувати власні склади. Землі, що обробляються фермерами, тепер навіть більші за площею, ніж колись обробляв колгосп.
Завдяки створеним селянами фермерським господарствам тепер кожен має роботу з гідною зарплатнею. Навіть у Володимирі не всі отримують такі гроші за роботу, як ті, хто працює на полі в селі Гайки. Хоча деяка робота там сезонна, за словами Анатолія Федоровича, за літній період можна добре заробити, адже фермери платять по 200-300 гривень за день. Навіть ті, хто не має власного господарства, можуть знайти роботу з гідною оплатою. Як розповів староста, був випадок, коли підприємець із Нововолинська хотів найняти людей із села. Але дізнавшись, як вони цінять свою працю, був дуже здивований і відповів, що в місті стільки не отримують.
-Якось у пресі писали про нас, що ми побороли п’янство. Ми з ним і не боролися. Ми просто людям створили в селі хороші умови праці, – розповідає староста. – Жителям стало невигідно вживати алкоголь. Вони самі обрали працю і заробіток замість горілки. День з випивкою фермерам і працівникам дорого коштуватиме, тому серед наших людей немає п’яниць.
Повернення до рідного району
Минулого року Гайківська сільська рада приєдналася до Оваднівської територіальної громади. За словами Анатолія Жолоба, до цього люди йшли вже давно. Раніше Гайки були частиною Володимир-Волинського району. Але, за словами старости, через політику комуністів їх примусово приєднали до Турійського району.
-Це був не наш район. До свого району ми повернулися зараз, – каже Анатолій Федорович. – Спочатку хотіли створити свою громаду, але не вдалося.
Причин для об’єднання було багато. Прибутку в сільради на той момент майже не було. Якби не один підприємець, то вона збанкрутіла б. Район не фінансував, грошей ледь вистачало на зарплату працівникам сільської ради. Садочок фінансувався з району спочатку тільки дев’ять місяців, а потім скоротили ще до п’яти. А на дороги взагалі ніхто грошей не виділяв. Тому і перевізник відмовився від рейсу через село, бо не захотів возити малу кількість людей, та ще й жахливою дорогою.
Разом з депутатами тоді ще голова сільської ради направив листи в Мокрець, Дуліби і Олеськ з пропозицією об’єднатися в громаду. Проте отримали відмову, яку голови сіл мотивували тим, що невідомо, що буде, і варто ще зачекати. Після цього за ініціативи депутатів такий же лист відправили в Овадне й отримали схвальну відповідь. Після об’єднання наприкінці минулого року відбулися місцеві вибори. Тепер Гайки в Оваднівській сільській раді мають двох депутатів, які дбають про інтереси своїх виборців.
Наразі в Гайках розвиток інфраструктури зрушив з місця. За сприяння ПрАТ «Володимир-Волинська птахофабрика» відремонтовано приміщення ФАПу і планується ремонт у школі в класі для майбутніх першачків. Невдовзі на території колишньої Гайківської сільради буде збудовано новий забійний цех птахофабрики і перенесено адміністративний корпус, що створить нові робочі місця для селян і принесе доходи в казну громади. В дитячому садочку, в якому колись навіть ліжечок не було, виховується група з 22 дітей. Також тут триває ремонт і нещодавно замінили вікна й двері. Щодо доріг, то поки капітальний ремонт не планується. Проте грейдерування і висипання щебенем обіцяють зробити. А ще чи не найголовнішою новиною для села є те, що на червень запланований конкурс для перевізників, аби відновити рейс Володимир-Волинський – Ковель через Гайки.
Олексій Біянов, м. Володимир-Волинський

Розділ новин: 

Коментарі