Із кожним роком все популярнішою стає така творча професія, як фотограф, адже в сучасному світі чимало людей прагне знайти заняття, яке б давало можливість не приховувати свої справжні емоції та мрії. Фотографія якнайкраще для цього підходить.
Фотограф, перш за все, прагне щирості у всьому, що його оточує. Це природа, архітектура, інтер’єр, почуття. Світосприйняття фотомитця значно ширше і тонше. Він абстрагується від світу в пошуках чогось такого, що приверне увагу кожного, навіть байдужого до прекрасного.
Як би там не було, а справжнього фотографа розпізнати легко. Перш за все, слід пам’ятати, що це – творча людина. Вона не акцентуватиме увагу на модних постановках, вмінні майстерно володіти програмами з обробки фото чи іншими банальними речами. Основна її увага зосереджена на емоціях і почуттях.
Задля вдалого кадру професіонали-фотографи можуть об’їздити цілий світ.
Юна Наталія Іванова родом із Володимира-Волинського, зараз працює у столиці. «Захопилася фотографією досить давно, ще у школі. Але свідомо фотографувати стала приблизно рік тому. Напевно, саме тоді було зроблене перше фото, за яке не соромно зараз. Хоча щоразу, переглядаючи свої старі роботи, трохи червонію», – розповідає Наталя.
-Чому саме фото? Не думала пов’язати своє життя з іншою професією?
-Важко сказати, чому саме фото. Років п’ять тому мені подобалося працювати перед об’єктивом. Думала навіть про кар’єру моделі. Проте поступово почала розуміти, що бути за кадром значно цікавіше, адже це процес створення чогось нового. Подобається бути саме автором, а не інструментом відтворення чужих ідей.
-Маєш багато клієнтів? Люди охоче фотографуються?
-Раніше мала небагато фотосесій, в основному це були друзі або друзі друзів. Із часом почав працювати принцип «сарафанного радіо».
-Що найбільше подобається фотографувати?
-Спочатку я знімала все: природу, портрети, репортажі, весілля. Але зупинилася саме на модельній зйомці. Це приносить найбільше естетичного задоволення.
-Що фотографуєш зараз? Де працюєш?
-Зараз фотографую модельні тести, каталоги, лукбуки (фотопапки найоптимальніших комбінацій комплектів та образів з наявного гардеробу: одягу та аксесуарів – ред.), разом із командою створюємо fashion-образи. Певний час працювала в шопінг-клубі «LeBoutique», але зрозуміла, що поки постійний графік та відсутність творчості не влаштовує, тому зупинилася на фрілансі (робота без укладання довгострокового договору з роботодавцем, виконання певного переліку робіт; фрілансер – позаштатний працівник – ред.). Співпрацюю з модельними агентствами, молодими дизайнерами та журналами.
-Яка зйомка найбільше запам’яталася?
-У нас усі зйомки проходять весело та незабутньо. Запам’ятався випадок, коли до фотосесії лишалося декілька годин, а одягу для образу не було ніякого. Тоді довелось експериментувати з підручними матеріалами, яким виявилися шпалери. Як на мене, вийшло яскраво.
-Що можеш побажати фотографам, які лише починають свій творчий шлях?
-Бажаю усім того ж, що й собі: шукати натхнення у простих речах і не боятися виходити за рамки.
Юлія Оберук, м.Володимир-Волинський
Коментарі