ФОНД БРАТІВ ЮНАКІВ: «У РОЗВИТОК ДІТЕЙ ВКЛАДАЄМО ПЕРШОЧЕРГОВО»

Не секрет, що вкрай обмежені у своїх можливостях районні бюджети не здатні покрити освітні потреби повною мірою. Саме тому сільські школи щораз активніше залучають допомогу ззовні, покладаючись на підтримку місцевих благодійників. І в першу чергу – це фонд братів Юнаків, який тісно співпрацює зі школами району.
-Ми сьогодні живемо у світі, що дуже стрімко розвивається і змінюється, - розповідає директор Селецької школи Віра Мазур. – Технології входять у наше повсякденне життя і займають чільне місце у питаннях, скажімо, комунікації. Такий прогрес суттєво впливає на освітній процес. Уже не можна покладатися тільки на підручники й усне спілкування з учителем під час уроку, адже, наприклад, на каналі Ютуб є чимало відео, де актуальна інформація подана в рази легше і засвоюється учнями краще. Потрібно крокувати в ногу з часом. Не варто розповідати, наскільки складно цього досягти в рамках однієї сільської школи. Незважаючи на міцну кадрову базу, банально не було техніки, за допомогою якої можна реалізувати все задумане і необхідне. Тому ми й змушені звертатися по допомогу до благодійників і завжди знаходимо позитивну реакцію у фонді братів Юнаків. Микола Петрович та Сергій Петрович радо допомагають дітям району, і така підтримка часто нас надихає.
Попри натхненні заяви директора, у дев’ятому класі Селецької школи ніщо з першого погляду не вказує на приголомшливе осучаснення навчального процесу. Звичайний учнівський клас: дошка, парти і стільці. Не першої свіжості, до речі. Кілька вазонів, інформаційні плакати, освітня атрибутика. Де-не-де грає рипучими дошками підлога. Так виглядає чи не кожен сільський клас у Володимир-Волинському районі. Чим же тут допомагають благодійники?
-Насамперед нам потрібен був ноутбук для роботи під час уроків, - ділиться класний керівник 9-го класу Віталія Литвинчук. – Сьогодні він не стоїть постійно в класі. Забираємо його до учительської, щоб самим підготуватися до уроку, відібрати й обробити всю необхідну інформацію. Раніше ж ми працювали лише з підручником. Проте дедалі більше інформації з’являється у форматі відео чи презентацій. Її легше засвоювати, тут виникає менше двозначностей. Це позитивно впливає на успішність вихованців. Дітям справді цікаво навчатися. Осучаснивши виклад матеріалу, ми здобули найголовніше – невдавану учнівську увагу. Щоб транслювати зображення, потрібен був відеопроектор. Його теж надав фонд братів Юнаків. Тепер на високому для нас рівні проводяться відкриті уроки, готуються власні презентації, транслюються відео на великий екран. Це захоплює і надихає не тільки дітей, але й педагогічний колектив. Микола та Сергій Юнаки презентували школі й акустичну систему. Колектив навчального закладу отримав сучасні потужні аудіоколонки з різноманітними функціями, яким насамперед зраділи діти. До речі, аудіоколонки стоять у холі школи. Найчастіше вмикають їх на перервах самі ж учні. Дирекція таку позицію ще й заохочує.
-Ми часто проводимо так звані «веселі перерви», - каже задоволений своїм дозвіллям учень 9-го класу Євген Мазур. – Слухаємо гучну музику, дівчата танцюють. Заздалегідь відбираємо пісні на флешку або ж одразу вмикаємо з мобільних телефонів через блутуз. Наші колонки таку функцію підтримують, і це справді круто. Коли проводиш майже годину за партою, то розім’ятися під музику дуже доречно. На щастя, наші вчителі це розуміють, а не зациклюються тільки на навчанні.
Інший позитивний аспект в оновленій матеріально-технічній базі своєї школи вбачає учениця 9-го класу Наталія Луцюк.
-Урочисті лінійки, дискотеки, караоке і танці – це дуже важливо і радісно, - не заперечує дівчина. – Проте більшу частину часу ми все ж таки присвячуємо навчанню, і проходить воно тепер у нас не менш цікаво. Якщо раніше про якийсь хімічний експеримент чи біологічні досліди ми могли лише прочитати, раділи, коли там ще була сяка-така ілюстрація, іноді навіть кольорова, то тепер усе змінилося. Ми переглядаємо фото й відео просто у класі. Часто знаходимо інформацію онлайн. Потрібні якісь уточнення чи є додаткові запитання? Одразу можна знайти відповідь. Я вважаю, що це полегшило навчання, готує нас до життя в тому світі, в якому ми живемо саме зараз, а не в тому, де ще живуть автори деяких підручників.
Селецька школа носить ім’я видатної жінки-астронома Олени Полонської. Хто зна, чиє ім’я навчальному закладу можуть присвоїти через кілька десятиліть. Можливо, когось із тих учнів 9-го класу, хто сьогодні, натхненний чужими досягненнями, вже завтра запалить свою зірку в науці, спорті чи громадському житті країни.
-Наші діти достойні того, аби навчатися в кращих умовах, - ділиться своєю позицією засновник фонду «Кращий вибір» Микола Юнак. – Для того щоб змінити ситуацію в освіті кардинально, потрібна зміна системи. Це можливо лише на законодавчому рівні. Проте я вважаю, що, живучи у Володимирі-Волинському, ми повинні вкладати свою цеглину в розбудову нашого міста та району. Практика показує, що нам під силу багато. Лишається тільки об’єднувати зусилля, вчитися досягати ефективних рішень, а кошти освоювати раціонально. Це по-європейськи.
Один клас в якійсь сільській школі? Цього замало, аби змінити загальний порядок речей в освіті, скажете ви. І я з вами цілковито погоджуся. Проте силами одного фонду одночасно допомогти всім нереально. А коли є, нехай і маленький, але ж вдалий приклад співпраці, то чому б його не наслідувати іншим благодійникам? Так ще одна школа отримає допомогу, а тоді ще одна, а тоді ще. Це не змінить країну за один день, проте це змінить життя десяти учнів 9-го класу десь у селі, на яке ви вже натрапляли, розглядаючи Гугл-карти.
Андрій Степанюк, с. Селець, Володимир-Волинський район
Матеріал підготовлений за ініціативи благодійного фонду Олександра Шевченка та українського журналістського фонду.

Розділ новин: 

Коментарі