«Економія – це, перш за все, бажання, доцільність і вміння рахувати»

Переконує викладач електротехнічних дисциплін електромеханічного коледжу шахтарського міста Володимир Олексюк, якого прошу висловити свою точку зору на розрекламовані «економники» та економію енергоносіїв.
-Щоб прояснити це питання, візьмемо для прикладу ту ж енергозберігаючу лампочку потужністю 20 Вт, яка рівносильна потужності звичайної «сотки». З точки зору економії це ніби й ефективно, хоч деякі фахівці стверджують, що така заміна – скоріше психологічний, ніж реально економічний захід: споживач тішиться від можливості заощаджувати електроенергію, тоді як рахунки за її споживання зменшуються несуттєво. Але поглянемо на ситуацію з іншого боку. По-перше, вартість енергозберігаючих ламп – 50-150 гривень, гарантія – 1-3 роки, але не факт, що вони слугуватимуть вам саме стільки при тих перепадах напруги, які бувають на сьогодні в електромережах. У той же час звичайна лампочка в середньому коштує 6 гривень. Тож, якщо порівняти це, то чи не вийде так, що економія від заміни ламп буде менша від тієї суми, яку ми за них платимо? По-друге, чи знає людина, яка вкручує у світильник таку енергозберігаючу лампу, особливо там, де вона працює очима (читає, пише, щось готує в безпосередній близькості до джерела світла), що тим самим ризикує втратити зір. Чому? Пари ртуті всередині лампи під впливом електророзряду створюють невидиме для наших очей ультрафіолетове випромінювання, яке потім перетворюється на видиме світло за допомогою нанесеного на внутрішню поверхню лампи люмінофора, що складається з суміші фосфору з іншими елементами. Виникає стробоскопічний ефект, коли рух об’єкта спостерігається не безперервно, а окремими фрагментами, породжуючи відчуття безперервності при частоті зміни зображення приблизно 10 разів на секунду. І це мерехтіння та пульсація світлового потоку впливають на якість зору, викликаючи підвищену стомленість ока. Тому таку лампочку ні в якому разі не можна вкручувати в настільну лампу. Друге питання: куди дівати ці лампи після того, як вони згорять чи розіб’ються, адже там є пари ртуті та інші небезпечні для нашого здоров’я елементи. А магазини, які їх продають, не вказують, куди можна здати таку лампу по закінченню ресурсу чи коли вона вийде з ладу. Тому найкраща для нас економія – це наше бажання економити, а також зміна нашої свідомості по відношенню до газу, тепла, світла, вікна. Якщо у нас буде бажання щось змінити, тоді буде толк. Хіба раз буває, що ми, перебуваючи в одній кімнаті, вмикаємо світло у всій квартирі. Питання: навіщо? Друге, що доцільно у плані економії, то це зробити гарний ремонт помешкання, помити вікна, зрізати дерева, щоб було максимум природного світла. Ще один із варіантів – ставити двозонні лічильники, які рахують електроенергію в денний і нічний час по-різному. Якщо, наприклад, у вас є пральна машина, то користуватися нею вам буде вигідно в нічний час з 23.00 до 7.00 год., коли тариф менший наполовину. Я, наприклад, встановив такий лічильник за 1000 грн. і за два місяці зекономив понад 50 грн. При нинішньому підвищенні тарифів він у мене окупиться менше, ніж за рік. Що стосується діодних ламп, то вони значно ефективніші за енергозберігаючі, але якщо на них дивитися, світловий потік може вразити око. Тому для них потрібно ставити спеціальні розсіювачі світла.
Стосовно всіх отих економників, можу сказати лише одне: можливо, вони дійсно зменшують витрати енергоносіїв, але не треба забувати, що, пропонуючи нам ці прилади, продавці зазвичай стараються показати лише позитив, а негативні сторони або ж ретельно ховають, або просто не перевіряють. Немає жодних досліджень щодо їхнього впливу на людський організм. Продавцям треба ці прилади продати і отримати прибуток. Так, економія зі всіма цими приладами можлива, але наскільки вона буде вигідною, ефективною і доцільною, тут ще треба подивитися. Чи не краще буде, якщо ми вимикатимемо світло, газ чи воду там, де вони в даний момент не потрібні, перевірятимемо нашу побутову техніку, періодично здійснюватимемо дрібний ремонт, чистку і т.д. Ви згадайте, як мили колись посуд наші бабусі. Правильно, в мисці. А це реальна економія не лише газу чи світла, а й води. А газовий пальник у колонці, який ми не виключаємо навіть тоді, коли вдома нікого немає? Досить легко перевірити, скільки газу ми таким чином даремно спалюємо за день, місяць, рік. Тому я ще раз повторюю: економія – це, перш за все, наше бажання, доцільність використання і вміння рахувати.

Розділ новин: 

Коментарі