Диво завжди поруч, тільки потрібно уміти його побачити

Іноді події життєвої мозаїки шикуються таким хитромудрим чином, що залишається тільки дивуватися, як взагалі таке могло трапитися? І тільки потім, згодом, озираючись назад, розумієш, що все насправді було геніальним уривком зі сценарію твого життя. Сценарію, написаного не тобою…
Яна повернулася додому з роботи. Їй ще так багато всього потрібно встигнути зробити сьогодні, але ні сил, ні енергії в зазвичай життєрадісної дівчини чомусь не було. “Напевно, депресія”, — подумала Яна, і почала згадувати відомі їй способи позбавлення від цієї напасті. Інтуїтивно вона відчула те, що їй потрібно зараз, саме в цей момент. Дзвінок кращій подрузі — цей спосіб майже завжди їй допомагав. Таня вміла витягнути Яну зі стану нудьги.
Взявши до рук новенький телефон, Яна відразу ж згадала, що ще не встигла перенести туди номери з телефонної книжки свого старого мобільного. “Не страшно”, — подумала Яна, і набрала потрібні цифри з клавіатури. Почулися гудки, але трубку Таня не взяла. Тоді Яна відправила подрузі СМС такого змісту: «Таню, привіт! Мені дуже сумно, хочу з тобою поговорити. Набери мене, щойно звільнишся. Твоїй Яночці потрібна підтримка. Чекаю».
… Віктор займався з ремонтом чергового системного блоку, який привіз додому з роботи. Хлопець дуже любив оргтехніку й готовий був возитися з нею годинами. У свої 28 років Віктор вважався завидним нареченим, але постійної дівчини в нього не було. Його єдиною й гаряче коханою ніжною прихильністю була його робота.
СМС від Яни змусив Віктора відволіктися. «Таню, прошу перетелефонувати…» “Дівчина, ймовірно, помилилася”, — подумав Віктор і замислився. Може, варто відповісти? Хоча це нерозумно, адже СМС адресоване не мені… Ну гаразд, так уже й бути, спробую вступити в діалог із цією Яною від імені її подруги», — вирішив Віктор і почав набирати текст повідомлення.
— Привіт, Яночко! Я ще на роботі. Зателефонувати не можу, давай поки листуватися. Що в тебе трапилося?
— Сумно мені. Ніби нормально все, а чомусь важко на душі. Може, через Сашка так переживаю. Мені потрібна твоя порада.
— А що в тебе із Сашком?
— Схоже, що він мене зовсім не любить. Я вже й не знаю, що думати. Сьогодні ось нагрубив мені, хоча раніше він собі такого не дозволяв.
— А твої почуття до нього?
— Таню, я вже сама нічого не знаю. Учора дізналася, що він подружився з якоюсь Ксюшею. Навіть у «Фейсбуці» він не посоромився коментувати її фотографії й сипати компліменти.
— Яно, а може, твої вимоги дещо завищені? Який він, чоловік твоєї мрії?
— Таню, ну ти ж знаєш, що я не шукаю принца на білому коні. Просто хочу, щоб він умів кохати! Щоб із ним було цікаво, і хочу відчувати себе з ним захищеною. Таню, ну хіба це так багато?
— Та ні… Цілком адекватні вимоги. І що ж, ти думаєш, що твій Сашко кохати не вміє?
— Схоже, що не вміє зовсім. Він занадто егоїстичний. Він кохає винятково себе, на жаль….
— А ти сама вмієш кохати?
— Таню, почуття кохання завжди зі мною. У мені його стільки, що вистачить на двох. У мене такий потенціал нерозтраченої енергії! Але мені її нема на кого спрямувати. Кохання вміє творити дива, я хочу, щоб таке диво трапилося зі мною!
— Яно, мені все зрозуміло. Кидай свого Сашка. Він тебе не гідний.
— Таню, мені от сон недавно наснився. Я бачила чоловіка. Він мені не знайомий. Кімната, якась техніка, по-моєму, це були комп’ютери. Він простягає мені руку - і я приймаю її. Він обіймає мене - й мені добре поруч із ним. До чого б це все?
— Думаю, ти скоро зустрінеш своє щастя. Але для початку тобі потрібно порвати із Сашком! Яночко давай зустрінемося завтра й поговоримо. О котрій мені тобі зателефонувати?
— Давай о шостій вечора, побачимося після роботи. Спасибі тобі за підтримку!
Увесь наступний день Віктор був сам не свій. Навіть його улюблена мова програмування навідріз відмовлялася виконувати задані команди. Віктор чекав зустрічі з Яною й одночасно дуже переживав із цього приводу. Єдине, що його заспокоювало, це сон Яни, який, безсумнівно, був саме про нього.
Рівно о шостій вечора хлопець із букетом рожевих троянд набрав її номер.
— Алло, Яна?
— Так, добрий вечір!
— Добрий. Яночко, розумієте, яка ситуація. Ви вчора листувалися зі своєю подругою. Точніше, ви думали, що листувалися з нею, але насправді ви, ймовірно, переплутали якусь цифру її номера, і СМС прийшла до мене. Саме я і продовжив листування з вами. Мене звати Віктор. І мене дуже зацікавила така приємна дівчина, як ви Яночко. Якщо ми з вами вчора вже домовилися про зустріч, можливо, не будемо змінювати наші плани?
Яна зніяковіла. Вона не очікувала такого розвитку подій. Але голос у слухавці був таким ласкавим і ніжним, що Яна не стала чинити опору і погодилася на зустріч із хлопцем.
І ця зустріч справила незабутнє враження на обох молодих людей. Через три місяці вони одружилися, і ще через рік у них народився чудовий малюк. Подружжя з посмішкою згадує той день, коли Яна помилково набрала всього лише одну цифру в номері телефону…
Диво поруч. Тільки не потрібно відштовхувати його від себе. Наступного разу воно може постукати до вас уже нескоро…
Підготувала Олена Зініч

Розділ новин: 

Коментарі