Дружиною стала сестра найкращого друга

Ця дивовижна історія розпочалася декілька років тому. До того часу Роман і Вікторія йшли по життю кожен своєю стежиною, у кожного була своя доля. Вони жили, радіючи усьому, що відбувалося навколо. Така ніжна, тендітна, чуттєва панянка і він, завзятий, упевнений в собі парубок…
Віка і Рома не знали одне одного. Їх познайомив брат Вікторії, який товаришував із Романом. Перша зустріч відбулася саме завдяки брату, молоді люди спочатку спілкувалися як друзі, зустрічалися на дискотеках у спільних компаніях. Але вже саме тоді Рома почав відчувати, що Віка якась особлива, в її погляді було щось таке тепле і рідне. Він зацікавився дівчиною.
Спочатку це була переписка в соцмережі, їхнє листування з кожним днем набувало особистого характеру. Вікторію захоплювало це спілкування, красиві залицяння Романа, його почуття гумору. Так через деякий час молоді люди зрозуміли, що стали значно ближчими одне для одного.
Навесні Віка і Рома почали зустрічатися. Хлопець запросив кохану на перше побачення. Це було так зворушливо, потім було друге, третє, перші поцілунки і обійми, перші зізнання. Одного разу закохані зрозуміли, що вже не можуть одне без одного, що вони стали одним цілим, що їхні почуття випробувані часом, а їхнє кохання стало міцним і взаємним.
І от одного весняного вечора трапилася подія, яку Вікторія буде згадувати все своє життя. Роман запросив дівчину на побачення у їхнє улюблене місце в Слов’янському парку поруч із річкою Лугою. Теплі промені квітневого сонечка огортали пару, наче руки рідної неньки. Роман подарував коханій букет рожевих троянд. Тепер це улюблені квіти Вікторії. Ще тоді майбутні молодята провели вечір удвох, прогулюючись стежками чарівного квітучого парку.
Через декілька місяців, взимку після Різдва, Роман завітав у гості до дівчини. Віка бачила хвилювання в очах хлопця, але не звернула на це особливої уваги. А вже через якусь мить Рома відволік увагу Вікторії, дістав маленьку коробочку і простягнув її коханій дівчині. І саме тоді прозвучали слова, на які так довго чекає кожна закохана дівчина: «Будь моєю дружиною, виходь за мене заміж».
На повідомлення, що у родині скоро буде свято, батьки відреагували спокійно. Вони знали про відносини своїх дітей, і сприйняти інформацію про їхнє одруження було просто і передбачувано. Кохання Романа таВікторії вже давно не було секретом для люблячих батьків наречених. Після знайомства і заручин розпочалася підготовка до весілля. Як розповідає Роман, турбот вистачало. Але найбільше заважало хвилювання.
Десятого числа сонячного серпневого дня Вікторія і Роман відгуляли весілля. Їхнє свято було щирим, ніжним, натхненним, легким, як і любов, яка назавжди оселилася у серцях цих двох неймовірно красивих людей.
За словами Вікторії, після одруження у їхній новоствореній сім’ї нічого не змінилося. Уже чоловік і дружина так само кохають одне одного до нестями. Між ними завжди панує повага і взаєморозуміння. Зараз молода пара мріє про власний будинок, невеличку дачу у горах та двійко дітей, які ще більше приносили радості у їхню сім’ю.
Олексій Біянов, м.Володимир-Волинський

Розділ новин: 

Коментарі