Домівки володимирських волонтерів переповнені безпритульними тваринами

Боротьбу за виживання та зменшення кількості вуличних пухнастиків веде Наталія Волошина. Вона розповіла про проблеми та перепони у діяльності зоозахисників нашого міста.
Рятувати життя - командна справа
Наталія Нилівна - відома у нашому місті волонтерка. Ледь не кожен міг помітити цю жінку біля ринку із маленькими грайливими котиками та песиками у коробках чи спеціальних кошиках. Від усього серця вона разом із друзями-однодумцями рятує життя маленьких і беззахисних братів наших менших. Як розповідає жінка, любов до тварин у неї в крові, від батьків, які змалечку привчили її піклуватися про домашніх улюбленців. Ще у дитинстві пані Наталія забирала бездомних тварин з вулиці. За словами волонтерки, вона “тягнула додому усе, що ворушиться”, і тато з мамою її у цьому підтримували.
Нині у пані Наталії проживає троє власних жвавих котиків та декілька пухнастиків, які на перетримці і шукають нових господарів.
Волонтерською діяльністю Наталія Нилівна почала займатися, коли подорослішали діти і виросли внуки. Зараз чоловік пані Наталії також долучився до її “справи серця”. Хоча, як розповідає жінка, спочатку він трішки сердився, але згодом звик і сам приєднався до волонтерства.
З часом пані Наталія знайшла однодумців, з якими організувала волонтерський рух у Володимирі. Хоч вони не створили організацію, але допомагають тваринам разом, як сім’я зі спільною метою. У цій дружній компанії є добровольці з різних куточків нашого міста: Анна Кухарик, Олена Дадашева, Анастасія Кублій, Марія Сініцька, Наталія Данілова, Людмила Олексюк та інші.
У командній роботі активно беруть участь місцеві ветеринари Альона Чеснович і Сергій Тернов, які постійно лікують бездомних тварин та допомагають волонтерам. Зокрема пан Сергій неодноразово безкоштовно стерилізував котиків та песиків, а пані Альона забезпечила безпритульних тваринок хатинками для зимівлі. І це тільки один із прикладів їхніх добрих справ.
[caption id="attachment_49707" align="aligncenter" width="722"]
- Окремо хочу зазначити, що серед містян і жителів району є люди, які завжди раді нам допомогти, хоч і не вважають себе волонтерами, - розповідає пані Наталія. - Нам неодноразово допомагали із транспортом, щоб завезти тваринок чи до ветеринара, чи у Луцьк. Також ми дуже вдячні ПрАТ “Володимир-Волинська птахофабрика”. Вони регулярно забезпечують наших підопічних їжею. Без цих людей нам би було дуже важко, адже купувати корм за власні кошти ми не маємо можливості. А ще нам допомагають небайдужі мешканці Володимирщини навіть фінансово, перераховуючи кошти на картку. Так і виживають наші котики і собачки завдяки добрим людям.
Проблеми, з якими стикаються волонтери міста
Як запевняє Наталія Волошина, одна із найголовніших проблем, через яку доводиться проходити волонтерам - це безвідповідальність жителів міста і району. Усі люблять тварин, поки їм це зручно. Коли ж кіт чи собака “не вписуються” у їхні плани, розпорядок дня чи просто набридають, тварини потрапляють на вулицю. Їх викидають. Так само з новонародженими тваринами. Замість того, щоб стерилізувати домашнього улюбленця господарі розводять приплоди. А потім не знають, що із ними робити. І в результаті маленькі щенята чи кошенята в кращому випадку бігають по підвалах, а то й лежать в смітнику чи замерзають на морозі.
- Це не тварина винувата, що народила, а господарі, бо не подбали про майбутню долю свого улюбленця, - запевняє Наталія Нилівна.
Також жінка розповідає, що багато людей намагаються перекласти свою відповідальність на волонтерів.
- Ми щовихідних, а то й у будні, стоїмо на ринку з нашими підопічними. Лише одиниці хочуть забрати домашніх улюбленців. Але дуже багато людей хочуть “збагрити” своїх цуценят і котів, щоб ми їх роздавали. Бувають навіть випадки, коли просто ставили коробку поруч із нами і мовчки йшли, - каже волонтерка. - Ми ж не організація! Стояти на ринку і роздавати безпритульних тварин - не наша робота! Ми не отримуємо жодної вигоди. Це поклик нашого серця допомагати тваринам. А нас ще й часто звинувачують у багатьох бідах.
[caption id="attachment_49708" align="aligncenter" width="800"]
Окрім цього пані Наталія розповіла, що волонтерам постійно пишуть про те, що знайшли кошенят, чи хтось на автомобілі збив собаку, сусід викинув тварину. Але ніхто сам не хоче брати відповідальність за таку “знахідку”.
- Волонтер не може бути скрізь і допомогти абсолютно усім. Ми можемо лише проконсультувати, що робити у таких випадках, розповідає Наталія Волошина. - У нас немає місця для перетримки цих тварин і коштів ми ніде не наберемося, щоб всіх прогодувати чи вилікувати. Але якщо комусь дуже шкода котика чи собаку, кожен може допомогти. Головне не проходити повз, а взяти відповідальність на себе.
Як розповідає пані Наталія, непорозуміння з людьми трапляються навіть через дрібниці. До прикладу, нещодавно у військовому містечку встановили невеличкий будиночок. Та виявилося, що він комусь заважає. Нібито дітям бракує місця. Але як запевняє волонтерка, яка проживає у будинку, що поруч, місця там достатньо. Двір величезний. А от клаптика метр на метр комусь стало шкода.
- Безпритульні тварини – це результат, а не джерело проблеми. Проблему спричинили самі люди, спочатку взявши в дім тварину, а потім відмовившись від неї. Ось чому ми бачимо багато тварин на вулицях.. Проблема бездомних тварин стосується кожного з нас. Бо і людям, і звірятам у місті має бути комфортно. Завдяки благодійному проєкту зообудинків для безпритульних тварин нашого міста на нашій вулиці була встановлена одна з чудових "котохаток"! Ціль проєкту спрямована на зміну ставлення до бездомних тварин та їх захисту! Це є важливим проявом людяності. Це є важливо для дорослих і дітей, для тварин, для суспільства та громади. На жаль, більшість цього  не розуміють. Їм завжди щось заважає, як ось цей котячий будиночок..То не там встановили, то тварин забагато. А жити в власному бруді, це норма? Людяність визначається не по тому, як ми поводимося з іншими людьми. Людяність визначається по тому, як ми поводимося з тваринами, - коментує ситуацію місцева волонтерка Анна Кухарик.
Нещодавно Наталія Волошина у фейсбуці висловилася щодо ще однієї проблеми.
- Наші прохання і мольби про стерилізацію своїх тварин і нерозведення приплоду ігноруються. Люди не розуміють, що, плодячи домашніх кошенят, прирікають ездомних на смерть. Ви, самі того не знаючи, або не бажаючи знати, є такими ж, що викидають на вулиці приплоди. Пояснюю. Зараз масово продають і роздають в добрі руки потомство від своїх домашніх кішок. Для тих, котрі народились в підвалах, тих, яких підкидають ящиками під будинки, в посадки, зовсім немає шансів на прилаштування. З часом частина ваших “мімішних” кошенят і цуценят опиняються на вулицях міста і поповнюють ряди бездомних. Не кажіть, що не бачите постів про “загублених” породистих тварин! Бачите. Але думаєте, що можуть бути всякі, тільки не ваші. Бо ваші - найгарніші і обов’язково попадуть в хороші руки. Не тіште себе ілюзіями, бо ви не відслідковуєте подальшу долю ваших прилаштованих тварин! Ви забираєте шанс на життя в безпритульних!
Якщо ви такі добрі, так любите тваринок - допомагайте тоді всім! Не тільки своїх прилаштовуйте, а візьміть з вулиці, візьміть на перетримку! Зробіть добру справу! Бо те, що ви дозволяєте своїм тваринам народжувати і заробляєте на цьому, ми вважаємо аморальним. Це жорстоко - давати життя одним за рахунок інших. Маю малесеньку надію, що нас почують. Хоча.... Для таких - немає нічого святого. Головне - задовольняти свої бажання - йдеться у дописі.
Наталія Нилівна пояснила свою принципову позицію. Вона вважає, що кожен із господарів має обов’язково стерилізувати свою тварину, навіть породисту. Це робиться задля контролю народжуваності. Та й не завжди їхні улюбленці є такими “породистими”, як думають власники.
- Генетика - це непередбачувана річ. Особливо, коли мова йде про розведення тварин в домашніх умовах, - запевняє волонтерка. - Часто, купуючи якусь нібито породисту тварину, виявляєш, що колись у роду були й змішані особини. Хоч одразу це і непомітно, проте на потомстві це може проявитися. Ось так і починають з’являтися у нашому місті безпритульні “лабрадори” і “хаскі”. Я вважаю, що породисті тварини мають виводитися лише у спеціалізованих розплідниках під пильним наглядом спеціалістів.
Як відомо, минулоріч у Володимирі-Волинському міська рада виділила кошти на стерилізацію безпритульних тварин. Але, на жаль, фінансування цієї програми різко припинилося, що також вплинуло на роботу волонтерів.
Як розповіла начальниця Володимир-Волинського районного управління Головного управління Держпродспоживслужби у Волинській області Надія Лозовицька, це сталося через те, що неможливо було проконтролювати, яких саме тварин стерилізували: домашніх чи безпритульних. Загалом було простерилізовано бизько двох сотень тварин.
Цьогоріч міська рада стосовно стерилізації безпритульних тварин, зокрема собак, співпрацює із КП “Ласка” із м. Луцьк. Із січня місяця вже було відловлено, стерилізовано і відпущено у місце проживання близько 25 тварин.
Як розповіла пані Надія, планувалася поїздка у Львівське комунальне підприємство “Лев” - це ветеринарно-стерилізаційний центр для тварин, завдання якого - зменшення кількості безпритульних собак та котів на вулицях Львова, безпека співіснування безпритульних тварин та мешканців міста, відповідальність власників тварин за своїх улюбленців та популяризація гуманного ставлення до тварин. У них досить суттєвий досвід у цій сфері. Тому представники міської ради хотіли відвідати це підприємство, щоб отримати певні знання та корисні поради, які б можна було реалізувати у нас. Але наразі поїздка відтермінувалася через карантинні заходи.
Що робити, коли знайшли безпритульну тварину?
[caption id="attachment_49709" align="aligncenter" width="800"]
Найголовніше - не залишати її на вулиці! У цьому переконує Наталія Волошина.
Потрібно забрати тварину додому. Достатньо буде виділити песику чи котику невеличкий куточок, де буде тепло і сухо. Далі треба тварину нагодувати і дати напитися води. Після цього - вимити.
Необхідно переглянути в соціальних мережах оголошення про загублених тварин. У разі відсутності, викласти оголошення з фото знайденої тварини і вказати свої контактні дані.
Варто відвезти тварину до ветеринарної клініки. Лікар огляне її та за потреби надасть допомогу. Окрім того, тварина може бути чіпована, що значно полегшить пошук власників.
Самостійно сфотографуйте та розмістіть пости про тварину в соцмережах, можливо, серед ваших знайомих виявиться той, хто мріє саме про такого домашнього улюбленця. Якщо ж відгукнеться незнайома людина - ретельно перевіряйте, чи серйозні наміри та попереджайте, що хотіли б бачити фото тварини через кілька днів, місяців.
- Ми, волонтери, завжди готові проконсультувати тих, хто має намір допомогти знайденому котику чи собачці, - запевняє пані Наталія. - Також наші місцеві ветеринари залюбки вам допоможуть із оглядом і лікуванням. Але не варто покладатися на те, що ми заберемо їх собі. У нас і так, на жаль, будинки та квартири переповнені.
Олексій Біянов, м. Володимир-Волинський

Розділ новин: 

Коментарі