На автостанції у Володимирі-Волинському було прохолодно, але затишно. Принаймні не дошкуляв сердитий вітер, що завивав під вікнами. Пасажири весь час змінювалися, а тому зал для очікування то наповнювався, то ставав порожнім. Поруч зі мною сидів чоловік, який боровся зі сном, що зморював його. По змарнілому обличчю було помітно, що він провів безсонну ніч. Раптом у його кишені заспівала мобілка. Чоловік здригнувся, поспішно витягнув телефон, та коли глянув на екран, невдоволено скривився. Сказавши коротко: «Не мороч мені голову», вимкнув мобільник і поклав назад у кишеню. Затим глянув на мене і гірко посміхнувся:
-Ось так цілий день морочать голову! У мене дружина важко захворіла, інсульт. Цілу ніч над нею сидів. Тепер в село їду, бо ж там і син, який ще до школи ходить, і господарство. А родичі і знайомі з самого ранку дзвінками дістають: «Як там Валя?» Вони думають, що від їхніх запитань вона бігом на ноги встане. Ні, голубонько, на все потрібен час: і на лікування, і на вирішення проблеми. Не треба думати, що людина безпорадна, що вона не прийме свого рішення, що у неї немає когось ближчого, на кого вона надіятися може. А всі решта – це люди, які у списку своєї нібито доброти ставлять чергову «галочку». Мовляв, подзвонив, поцікавився – відмітився.
-Даруйте, але часто люди ображаються, якщо їхнім життям не цікавляться?
-Звичайний егоїзм, себелюбство. Це ті, хто жалості хоче. Пані! Яка б важка ситуація не була у вас, все одно знайомі ваші свої особисті проблеми вище поставлять. Ось подивіться: я всю ніч не спав, голова кругом йшла, плакав, а вони лише: «Як Валя?» А ніхто не сказав: «Іди, Вікторе, поспи, а я тебе біля Валі підміню». І ви думаєте, приїду додому, не дзвонитимуть? З ліжка піднімуть, бо їм показуха їхньої надуманої доброти важливіша, ніж здоров’я моєї дружини і мій відпочинок.
Чоловік глянув на годинник, важко піднявся, та, зробивши два кроки, оглянувся:
-Жіночко, люба! Добра людина дбає про іншого, а не демонструє свою доброту.
Слова чоловіка змусили замислитися. Можливо, ми дійсно щось не так розуміємо, і там, де гадаємо, що чинимо добре, насправді виявляємо нещирість та черствість.
Алла Фісенко, м. Володимир-Волинський
Коментарі