Юній володимирчанці необхідна операція. Мама Саші просить допомоги у всіх небайдужих людей.
Їй лише 18. Вона – красуня і розумниця, студентка другого курсу Київської національної академії біоресурсів, вільно володіє англійською. Також дівчина активно займалася спортом, була капітаном шкільної волейбольної команди, поки не сталася біда…
До шостого класу Олександра навчалася у ЗОШ №2, а потім виявила бажання отримувати більш ґрунтовні знання в ліцейному класі у Володимир-Волинській спеціалізованій школі-інтернаті. Дівчинка успішно здала 4 вступні іспити та стала поглиблено вивчати математичні дисципліни. Відмінники та кращі учні закладу мали можливість влітку відпочивати на озері Світязь. Серед них була і Саша. І ось під час такого відпочинку у липні 2015 року вже наприкінці гри у волейбол Олександра впала та сильно вдарилася коліном у бордюр.
-Після отриманої травми Саша не могла ходити, - зі сльозами на очах розповідає мама дівчини Оксана Володимирівна. – Дізнавшись про це, я одразу поїхала і забрала її додому. Лікування розпочинали у Володимир-Волинському ТМО та у медичному центрі «Здорова сім’я» в Нововолинську. Після обстежень Саші поставили діагноз – розрив медіального меніску. Аби зафіксувати ногу в рівному положенні (щоб не згиналася в коліні), донечці наклали лангету, призначили медикаментозне лікування та фізпроцедури. Це дало позитивні результати, але не відразу. Після восьми місяців біль зник, донечці стало значно краще. З метою профілактики загострень потрібно було двічі на рік - під час літніх та зимових канікул - проходити курси підтримуючого лікування. Усіх рекомендацій лікарів ми строго дотримувалися, і особливих скарг на стан здоров’я не було.
Оксана Володимирівна, зробивши все, що від неї залежало, могла зітхнути з полегшенням, адже протягом тривалого часу мусила підлаштовуватися під потреби донечки, не завжди маючи можливість виїхати на заробітки. Справа в тім, що жінка уже протягом 13 років сама виховує та матеріально утримує трьох дітей. Аби сім’я мала все необхідне, жінка важко працює у Польщі, виконуючи різні сільськогосподарські роботи. 20-річний син Сергій – студент третього курсу Київського національного авіаційного університету. Хлопець, щоб допомагати сім’ї, недавно перевівся на заочне відділення та влаштувався працювати на птахофабрику. А молодша дочка пані Оксани, 14 -річна Ірина, ще школярка.
-Сашина хвороба, на жаль, повернулася влітку минулого року, - каже жінка. – Дочка приїхала на канікули, а я була в Польщі. Раптом дзвінок: «Мамо, у мене сильно болить нога…» Я все кидаю, мчу додому і думаю, що ж робити. Хотілося знайти новий, більш ефективний метод лікування, адже з’явився рецидив. І ми поїхали до Львова, дізнавшись, що там в одному із фітнес-центрів, де працює тренером мій племінник, є хороший фахівець-травматолог. Провівши обстеження, професор повідомив, що причиною загострення став запальний процес. Потрібна операція, але особливо можна не спішити. Наразі призначив медикаментозне лікування, а також порадив носити бандаж, що виготовляється індивідуально на замовлення у Німеччині. Саша його носить і досі. Словом, до кінця літа доньці стало краще, вона поїхала 1-го вересня на навчання, а я - на заробітки. Зустрілися вдома майже через два місяці. Приїхали з Києва діти – Олександрі 25 жовтня виповнювалося 18, а за тиждень Сергій зустрічав свій 20-літній ювілей. Хотілося відсвяткувати дні народження разом.
Проте, за словами жінки, святкового настрою не вийшло, адже Саша почувалася зле. Знову ходили у лікарню, знову дівчина ковтала пігулки, але без результату. Зрештою звернулися до завідувача травматологічним відділенням Радчука. Він направив у приватну клініку в Рівне, де лікують такі недуги. Повторне обстеження проходили там та в Нововолинську. Потім у Рівному призначили уколи, таблетки та мазі, аби не допустити подальшого розвитку хвороби, і сказали збирати гроші на операцію.
Оксана Володимирівна каже, що потрібно 40 тисяч гривень. Оперуватимуть Олександру в ТзОВ «Міжнародний центр ортопедії та травматології» в Рівному. А численні обстеження (лише МРТ коштує півтори тисячі), дороговартісні медикаменти, поїздки по лікарнях зовсім виснажили сімейний бюджет і примусили залізти у борги. Водночас з листопада минулого року жінка ніяк не може виїхати на роботу за кордон, бо скрізь супроводжує дочку. Отже, фінансовий стан сім’ї надзвичайно складний. Через відсутність постійної роботи, банки відмовляють у кредитах на великі суми. Вже думала навіть продати хату, але піти на такий крок ніхто не радить, адже де тоді жити? Усе це змушує жінку просити допомоги у добрих людей, хоча каже, що їй дуже незручно, бо така ситуація вперше у житті.
Через стан здоров’я після зимової сесії Олександра була змушена перевестися на індивідуальну (дистанційну) форму навчання…
Отже, поспішайте творити добро, допоможіть дівчині одужати, забути про біль та повернутися до активності! У неї ж попереду все життя, в якому зі своїми здібностями вона зможе зробити багато доброго та корисного.
Кошти переказуйте в АТ КБ «ПриватБанк», Київ, Україна. ЄДРПОУ одержувача – 14360570. МФО – 305299. Призначення платежу – 516 8755432428379, Олійник Олександра Олександрівна, ІПН: 3682304408.
Міла Сергєєва, м. Володимир-Волинський
Конкурс журналістських матеріалів «Пошпішайте творити добро!» ініційований Благодійним фондом Олександра Шевченка та Українським журналістським фондом.
Коментарі