Чи ви живете в будинку, чи не живете, а платити за газ доведеться!

Виявляється, чиновники від ПАТ «Волиньгаз» розробили свої правила, завдяки яким викачують з людей гроші.
Те, що, не зважаючи на субсидії, у більшості з нас «повилазили» величезні борги за споживання газу (у декого і пенсії не дотягують до суми заборгованості), вже нікого не дивує. Тут вочевидь обдирають нашого брата, як липку, і щось комусь доводити немає сенсу, як і підіймати питання про те, куди зникли наші суми переплати за минулі роки, які б нам зараз дуже пригодилися. Проблема в іншому…
У приміщенні Володимир-Волинського управління газопостачання та газифікації, як завжди, багатолюдно. Відчувається загострення нервозності, притаманне кожному з відвідувачів установи. Задоволених облич не помітно. У всіх стурбовані, навіть сердиті погляди. Емоцій не стримує ніхто. Тільки і чути: «Мають нас за бидло!», «Собі кишені набивають, а з нас деруть!», «Мене в Луцьку ще й брехуном зробили, сказали, що я сам лічильника поламав!». Ось куди б нашу невгамовну Степаниду! Та було б дуже смішно, якби не так гірко. У коридор вбігає немолода жінка з перекошеним від злості обличчям, кричить російською:
-У вас тут беспредел творится, обдираловка! Вас всех надо в прокуратуру! Я постоянно живу за границей, перед отъездом за всё уплатила, а мне счёт пришёл! Что это такое?!
В кутку ковтає сльози жіночка в траурній хустині. Сивочолий чоловік із сумом хитає головою: такого, мовляв, за все довге життя не бачив… Так, здається, наше газове господарство в очах споживачів дискредитувало себе зовсім. Та це ще не все… Виявляється, для того, аби працівники установи змогли поспілкуватися з журналістом, потрібний дозвіл прес-аташе керівної компанії або ж ставити запитання безпосередньо їй. Очевидно, високе керівництво побоюється, щоб підлеглі не сказали чогось зайвого. Віталіна Веремчук, прес-аташе компанії, дозволу не дала, і довелося телефонувати до неї. Про великі суми нарахувань ми вже не говорили. Пані Віталіна красномовно натякнула на те, що з лічильником, як і з суддею, не сперечаються. А ось відповідь на питання про те, чому рахунки приходять людям, які не проживають у приміщенні і за все заплатили завчасно, просто здивувала. Виходить, любі мої, чи ви живете у будинку, чи не живете, а платити за газ доведеться! Так гласить Кодекс газорозподільних систем газопостачання. Або перед тривалою відсутністю опечатуйте свій газовий краник, або ж платіть, бо компанія все одно має право нарахувати солідний борг. Які такі показники вона використає, не відомо, та й не нашого з вами розуму то діло, але нарахування буде, і не маленьке! Зрештою, якщо навіть і опечатаєте газ, то за «розпечатку» все одно платити доведеться. Так що як не крутіть, а затямте раз і назавжди: компанії потрібні живі грошенята, і вона їх здере з… Ні, не з депутатів! Скільки тих депутатів та заможних людей в Україні? Жменька. Багато з них візьмеш? А народу у нас ще сорок мільйонів набереться. А з мільйона і більше візьмеш. А щодо закинутих будівель, куди рахунки на ім’я покійників приходять, то це вина місцевої мерії, яка не опечатала будинок і не дала у «газ» потрібної довідки. Ну а компанія сама не доганяє, як це гроші можуть взятися на лічильнику, який застиг на місці, і чому людина повинна платити за газ, який вона не використала. Має платити – і крапка. Закони ж у нас не для людей написані.
Однак і ми здивували прес-аташе, коли поцікавилися, чому у селах працівники управління дозволяють собі хамство, безпардонну поведінку у людських оселях, не дають господарям можливості звірити записи і поставити свій підпис. Незадоволення викликає і те, що до газового господарства важко додзвонитися, аби передати показники лічильника (хоч це була їхня забаганка). Там просто не беруть слухавку. Новиною для пані Віталіни стало і те, що окремі працівники їхньої служби записують завищені показники і людина змушена їх оплатити, хоч за літній період навряд чи напалить газу на таку суму. Гарантії ж на те, що ці гроші будуть враховані під час опалювального періоду, ніхто не дає.
-За кожного важко відповідати, - тільки і сказала пані Веремчук.
Пояснення про те, що людина, яка записує показники лічильника, може це зробити самостійно, без присутності господарів, також довіри не викликають. Та вихід із ситуації кричущої недовіри, яка склалася навколо управління газопостачання та газифікації, напевно, є. Для цього варто не полінуватися і провести службове розслідування фактів, що мають місце. І тоді все стане зрозуміло. А випробовувати терпіння людей, принижувати їхню гідність надто ризиковано. Потрібно докласти всіх зусиль для того, щоб споживачі газу менше ставили запитань: «А чому?»
Алла Фісенко, м. Володимир-Волинський

Розділ новин: 

Коментарі