Інформація про те, що Київський патріархат веде боротьбу зі своїм основним суперником – УПЦ Московського патріархату, активно передається до відома населення засобами масової інформації. Дуже активно цьому сприяє діюча українська влада. Президент Петро Порошенко завив, що ця ініціатива – створення Помісної Церкви – знайшла активну підтримку в усьому світі. Президент і анонсував створення єдиної УПЦ 17 квітня цього року. Заяву Президента не можна вважати правдивою, оскільки вона суперечить правилу не втручання держави в церковні справи.
Ще у 1992 р. українські депутати і перший президент незалежної України Леонід Кравчук дуже активно втручалися в життя церков, не маючи для цього законних підстав. Неправомірне втручання спричинило розкол в православному середовищі. Згідно церковних законів, від імені церкви мають право говорити такі очільники держави, як царі, королі та імператори. Вони ж є першими мирянами і водночас захисниками християнства в країні. Як відомо з історії, перший імператор Росії Петро Олексійович Романов усунув від управління РПЦ патріарха Андріана, а призначив керування Синодом обер-прокурору. Можливо, наш Петро Олексійович теж мітить на першого царя чи імператора всея України? Російський цар Петро І був, все-таки, великим реформатором, а тому боровся за збільшення своїх повноважень і зменшення впливу бояр та князів. Петро Порошенко, будучи олігархом, прийшовши до влади, висунув на посади губернаторів і міністрів таких же олігархів. Можливо, подібно Петру І український президент теж має бажання використати церковні фінанси на користь українського народу? Адже духовенство і УПЦ КП і УПЦ МП живуть заможно. Я з 2004 року приглядаюсь, на яких автомобілях їздять православні батюшки у нашому місті. На мій великий подив, ще не один священик ні разу не проїхався на «Запорожці» чи «Волинянці». В більшості з них дорогі іномарки, які не дозволить собі придбати простий смертний. Особливо шикують архієреї. Мені цікаво, чи дозволяє церковний устав архієреям-монахам жити в розкоші при бідності своїх прихожан? Це ж питання стосується і єпископів і митрополитів обох патріархатів.
Для українського народу нічого доброго правління Петра Порошенка не принесло. Як відомо, в державній скарбниці «фінанси співають романси». Українські олігархи наживаються на простому народі, багатіють з року в рік, а країна котиться у фінансову прірву. Президент задля свого іміджу і рейтингу хоче взяти на себе королівські повноваження, вирішив прославлятися «не в своїй єпархії». Йому байдуже, що країна банкрутує, байдуже, що понад 60 % населення живуть за межею бідності. Ситий голодного не розуміє. Очільник країни разом з друзями–олігархами чекає чергового траншу від МВФ. А можливо горе-президенти, які , за час свого правління загнали Україну у боргову яму, знищили українську армію, вже встигли закінчити семінарію чи духовну академію? Ті люди, котрі є далекими від церкви, діють в «кращих» традиціях більшовиків: «Партія сказала – «треба», комсомолець відповів – «слухаю».
Але слід пам’ятати слова Спасителя про те, що Його церкву не подолають не тільки більшовики та олігархи, а й саме пекло не зруйнує ЇЇ.
Іван Самоволець, м. Володимир-Волинський
Коментарі