Володимир-Волинський відокремлений підрозділ «Федерації мисливського собаківництва України» з 2009 року намагається отримати в користування мисливські угіддя на території військового полігону поблизу Володимира-Волинського. Але через те, що це громадська організація, ці угіддя нам просто не дають. Протягом 4-х років документи знаходились на розгляді у Волинській обласній раді, і по них не приймалося ніякого рішення. Тобто, і не відмовляли, але й не надавали.
Звичайно, святе місце порожнім не буває. З’явився ще один претендент – приватна фірма ТзОВ «Устилуг». І питання було вирішено дуже просто: Володимир-Волинський КЕВ свої рішення відмінив, бо, як виявилося, необхідно ще отримати погодження в Міністерстві оборони України. Але в той же час тричі намагалися віддати ці мисливські угіддя ТзОВ «Устилуг», хоча ця фірма дозволу з Міноборони не має. По суті, ТзОВ «Устилуг» звалилося в ту саму яму, яка була викопана для нас.
На профільній комісії у Волинській обласній раді я прямо запитав у членів комісії: «Чому від громадської організації вимагають дозвіл з Міністерства оборони України, а від приватної фірми – ні? Відповідь була «шикарною»: «То беріть своїх собак і протестуйте разом з ними під обласною радою».
Звичайно, так довго продовжуватись не могло – з’являється рішення суду, де чорним по білому написано, що дозвіл з Міністерства оборони України взагалі не потрібен в таких випадках, достатньо отримати погодження безпосереднього користувача, тобто Володимир-Волинського КЕВ. На підставі цього рішення Волинська обласна рада вирішує питання мисливських угідь на користь ТзОВ «Устилуг».Але одне питання таки висить в повітрі: а чому тоді не надали ці угіддя Володимир-Волинському підрозділу, якщо такий дозвіл від міського КЕВ ми отримали на 4 роки раніше, ніж ТзОВ «Устилуг»? Звичайно, при такому рівні корупції і бардаку в країні побудова громадянського суспільства неможлива і це питання ще довго буде висіти. Але воно буде актуальним доти, поки дискримінація нашої громадської організації не буде припинена. Найнеприємніше, що до цієї дискримінації причетні військові, адже коли військові займаються дискримінацією цивільних, то це називається хунтою.
Кажуть, що зло неможливо перемогти, бо боротьба зі злом це і є життя. Так що для того, аби жити, необхідно боротися. Хто стикався з таким рівнем корупції та дискримінації й добився справедливості, нехай поділиться досвідом. Він для нас буде дуже корисним.
Григорій Гороть, голова Володимир-Волинського відокремленого підрозділу «Федерації мисливського собаківництва України»
Коментарі