Чому у нашій солов’їній мові стільки лайливих слів?

Публікації

Здається, ми вже починаємо звикати до того, що брудна лайка темним потоком ллється із уст українців на кожному кроці. Проте людині, яка не втратила почуття гідності, стає і страшно і важко на душі… Чому українці, особливо молоде покоління, стали так жахливо лихословити? Чому, будучи носіями однієї з найбільш милозвучних мов світу, ми стали так цинічно і безжально засмічувати її? Дехто намагається виправдатися тим, що, мовляв, українську мову засмітили бруднослів’ям росіяни. Та, виявляється, все далеко не так, бо наші пращури і самі були гаразді до вживання лайливих слів і дечому навчилися і від кочових народів, і від татар, і навіть від цивілізованих на ті часи варягів і поляків. Бо ж лайливі слова властиві всім народам без винятку. До речі, найбрутальнішим народом вважаються американці.
Нецензурщина має свою історію. Найбільше лайливих слів пов’язано зі статевою сферою життя людини. Це повелося ще з язичеських часів. В образах поганських ідолів досить часто були гіпертрофовані статеві органи, які також згадувалися у магічних закликаннях. Так, наприклад, лікуючи людину, жреці у закликаннях радили їй народитися заново і відповідно посилали… куди – здогадайтесь самі! А горезвісна лайка на адресу «матері» взагалі з’явилася в епоху половців, які полонили вродливих слов’янок. Отож, чоловіки–русичі під час сварки бажали одне одному найстрашнішого в ті часи, що могло трапитися з матір’ю, дружиною, сестрою…
Це було дуже давно. Але лайливі слова чомусь дуже прижилися в лексиконі сучасних людей і , втративши своє первісне значення, набули зовсім іншого змісту. Однак сексоцентрична лайка характерна для російського лихослів’я. Система української лайки грунтується геть на інших засадах, аніж лайка московська.
Українська брутальщина копроректального типу, вони пов’язані з актом дефекації, з ефекторним органом та продуктом цього акту. Цим українська лайка близька до лайки європейської.

І все ж, чому люди лаються?
Своєю думкою з цього питання поділилася Тамара Дучимінська, старший викладач кафедри практичної психології і безпеки життєдіяльності Східно-Європейського університету, кандидат психологічних наук.
- Лайливі слова, безумовно. - ознака низької культури або взагалі її відсутності. Часто вони просто характеризують людину як сміливця, котрий не визнає умовностей та обмеженості. Він просто кидає певний виклик суспільству. Однак , вживаючи лихі слова, особа прагне висловити негативне ставлення до співрозмовника, бажання принизити його, образити. В іншому аспекті намагаються сконцентрувати увагу на певних якостях людини, наприклад, хитрощах, лицемірстві, підлабузництві, надмірному і нездоровому захопленні протилежною статтю. В сучасному світі нецензурні слова виступають як елементи ігрового моменту в мові, підсилюють експресивність мовлення, тобто, як прийнято тепер говорити, служать для зв’язку слів.
- Пані Тамаро, а чим ви поясните той факт, що сьогодні навіть інтелігентні люди в окремих ситуаціях дозволяють собі лихе слово?
- Погодьтесь, що в більшості випадків вони це роблять автоматично. Чому? Інколи брутальне слово дає вихід вільним почуттям, звільняє агресію, яку потрібно стримувати. Але головна причина не в цьому. Нині багато вчених прийшли до думки, що слово має велику енергетичну силу. Пригадайте Біблію, її початок: «Спочатку було Слово…». І хороше слово, і погане впливає на людину, заражає її. Якщо ми часто чуємо нецензурні слова, ми підхоплюємо їх, наче віруси. І вони вже невимушено проскакують у нашій мові. Але слід пам’ятати, що слово, як і вчинок – це бумеранг. Образив ти – образять тебе. Принизив ти – принизять тебе. Лагідне слово повернеться лагідним. Ви обов’язково почуєте теплі слова в свою адресу, якщо говорите їх іншим. І ще б я радила бути досить уважними до інтимної сфери життя. Адже ця сфера пов’язана з народженням дітей, а її так словесно забруднюють. А потім дивуємося, чому народжуються хворі діти, з вадами та відхиленнями у психіці, у розумовому розвитку.
Проте, якщо вже так хочеться дати вихід нервам, то можна уникнути грубощів при допомозі стародавніх індиферентних виразів, якими багатий український лексикон: матері його ковінька, трясця його матері, сто копанок чортів тобі в печінку абощо. Можливе використання евфемізмів типу “к чорту”, “к бісу”, “під три чорти”, галицизмів “холєра”, “шляг трафив”.
В лексиконі українців є такі вирази, як «А добра б тобі не було», «Ти, нечиста сило», «А щоб пуп твій вилисів, як від маку ступа…», « А щоб ти здох!», « Щоб ти пропав!»., « А щоб у тебе в роті пір’я росло!», «Щоб ти стільки мав, скільки мені зичиш!», « Бісова холера», «Щоб твоєю мордою просо молотити!» «Щоб ти луснув!», «Щоб тобі повилазило!» тощо.
Як вважають психологи, в цьому плані лайка звучить більш доброзичливо, оскільки позбавлена надто відкрито брутальних слів і підсвідомо людина розуміє, що її слова не збудуться.
І нарешті, не слід забувати, що вживання ненормативної лексики є з точки зору законодавства дрібним хуліганством, яке карається відповідно до статті 173 Кодексу України про адміністративні порушення.
Антоніна Булавіна м. Луцьк.

Розділ новин: 

Коментарі